foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Десять років до церковної єдності

Останнім часом релігійною Україною прокотилася хвиля ювілеїв. Дві гілки роз\'єднаного українського православ\'я фракційно відзначили десятиріччя своїх соборів — спершу УПЦ Московського Патріархату раділа з нагоди ювілею Харківського Собору, а минулих вихідних УПЦ Київського Патріархату вшановувала Всеукраїнський православний об\'єднавчий Собор, на якому і була створена ця Церква.

УПЦ Московського Патріархату, як відомо, провела ювілей "на широку ногу" з північним розмахом, на головній сцені держави – палацу "Україна", мабуть, таким чином намагаючись приховати свої внутрішні проблеми. Київський Патріархат пішов іншим шляхом, справедливо вважаючи, що Бог у "правді, а не в силі". У програмі заходів Церкви основним пунктом значилася науково-практична конференція (29 червня в історичній залі колишньої Центральної Ради) та хресний хід після молитви у Володимирському кафедральному патріаршому соборі до Михайлівського золотоверхого монастиря. На конференції звучали доповіді, в яких уже можна було помітити спробу об\'єктивного історичного аналізу видатної події в житті Української Православної Церкви, спогади очевидців.

Багатьох, хто підписував постанову Всеукраїнського православного Собору десять років тому про об\'єднання УПЦ і УАПЦ в єдину УПЦ Київського Патріархату (так, наприклад, тодішній митрополит УАПЦ Антоній Масендич устиг побувати в МП єпископом Барнаульським і померти, як і тодішній протопресвітер Володимир Ярема, а пізніше – патріарх УАПЦ (нової) Димитрій). Тоді ж Собор затвердив заступником Патріарха (тоді Патріархом був Мстислав Скрипник, який жив у США і мав 94 роки) блаженнійшого Філарета, митрополита Київського і всієї України. Як показало пізніше десятиріччя, саме на долю цього видатного ієрарха випало стати справжнім стовпом Церкви, а пізніше – третім Патріархом.

На науково-практичній конференції згадував героїчне минуле і тодішній Президент України Леонід Кравчук. Він, зокрема, сказав, що українцям немає чого шукати нині помісної для себе Української Православної Церкви. Нею, без сумніву, є УПЦ КП, яка з кожним роком міцніє та розвивається, а за соціологічними опитуваннями, віруючими Київського Патріархату себе вважають щонайменше 10 мільйонів українців.

"Щоб рости, не треба ворогувати з Московським Патріархатом, ворожнеча, розпалювання ненависті ніколи не приведе до перемоги. В історії і в житті кожної людини перемагає завжди Божа правда. А правда – це мир, злагода, терпіння. Якщо ми підемо таким шляхом, то будемо приваблювати до себе, а не відштовхувати", – такі слова повторював Патріарх Філарет. До речі, лейтмотивом усіх урочистостей була проста думка: сьогодні УПЦ МП святкує Харківський Собор – Собор роз\'єднання, а Київський Патріархат – Собор, де запанувала єдність між українцями.

Влада намагалася толерантно та неупереджено поставитися до протилежних за історичним змістом свят. Президент України Леонід Кучма відвідав Палац "Україна" та нагородив орденом Ярослава Мудрого митрополита Київського Володимира. А щоб вручити цю нагороду Патріарху Філаретові, особисто приїхав разом із іншими керівниками держави в резиденцію предстоятеля УПЦ КП. Власне, так і повинно бути. Президент мусить їхати до глави Церкви, щоб відзначити його заслуги, і патріарша резиденція – належне для того місце, а не кіноконцертна зала. До речі, саме так робить колега Леоніда Даниловича, президент Росії Володимир Путін, який теж не цурається відвідати відомий будиночок на Чистому провулку в Москві.

Юрій ДОРОШЕНКО,
газета "Україна молода",
2 липня 2002 року

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2