Apologet

Ви знаєте, що таке, даруйте, дуля? Чого гріха таїти, мабуть, усім доводилося робити таку комбінацію з пальців. Упевнений, що ви, шановні читачі, не зможете зробити справжньої дулі. Чому? Бо вона буде не канонічною! Що це значить? Те, що ця комбінація з п\'ятьох пальців у вас хоч ззовні і нагадуватиме те, що треба, але буде "не благодатною". Знов не зрозуміли? Добре, тоді вдамося до логіки московських батюшок. Це, як дві церкви: УПЦ Московського Патріархату й УПЦ Київського Патріархату. В останній усе теж саме, як і в московській, так само моляться священики, постяться, дотримуються тих же церковних правил, але Київський Патріархат Москва наполегливо іменує неканонічним, тобто – не благодатним.

Що ж до дулі, то почнемо все по порядку. Як нещодавно виявилося, головним спеціалістом із цієї фігури є митрополит Донецький УПЦ Московського Патріархату Іларіон (Шукало). Саме той, що відзначився організацією злочинного нападу на Київського Патріарха Філарета, коли той був на Донеччині. Москва оцінила ревність владики і за таку "заслугу" підняла по службовій церковній драбині колишнього архієпископа аж до митрополита.

Кандидат, що й казати, достойний, адже саме його жести біля входу до Національної опери України, де позавчора мусили розпочатися урочистості з 950-річчя Києво-Печерської лаври, організовані державою, змогли затьмарити своєю оригінальністю навіть виступ Президента України Леоніда Кучми. Перед початком заходу, біля входу до приміщення зібралася група українських активістів-патріотів, які скандували досить традиційні гасла: "Геть московського попа" й "Україні — Помісну Церкву!" Саме це змусило високопреосвященнійшого владику "благословити" народ Божий і ще в присутності телекамер, таким оригінальним способом — дулею. За твердженням богословів, історія Церкви не знала такої традиції, але, не виключено, що вона зможе прижитися в УПЦ МП, бо, подейкують, деякі колеги владики також не проти запозичити таку форму "благословіння" та запровадити в своїх єпархіях.

До речі, переступивши поріг Опери, митрополит Іларіон просто кинувся з обіймами до лідера Компартії Петра Симоненка. А той так розчулився, що почав у фойє обніматися з усіма єпископами, вітаючи з церковним святом. Петро Миколайович не знав усіх представників МП в обличчя, тому, окрім служителів культу з цієї конфесії, в його марксистсько-ленінські обійми почали потрапляти зніяковілі архієреї Київського Патріархату.

Що ж до самого дійства, то воно пройшло під одним гаслом: "Києво-Печерська лавра — форпост московського православ\'я в Україні". Тому-то й тонули в залі слова Президента Леоніда Кучми про потребу створення єдиної Помісної Української Православної Церкви, консолідації і духовного розвитку.

Перша частина концертної програми була складена так, ніби вона прийшла телефонограмою зі Свято-Данилового монастиря Москви. Лаврські хори УПЦ МП не виконали жодного співу українською мовою. Натомість цвяхом програми стало виконання негласного гімну російських шовіністів (і це в присутності глави Української держави!) "Русь велікая, бєрєгі вєру православную". Не обійшлося без відвертих провокацій, коли наприкінці московський диякон проспівав многоліття лише митрополиту УПЦ МП Володимиру (Сабодану). І це при тому, що в залі знаходилися предстоятелі ще трьох національних церков, які вважають спільною святинею Лавру: УПЦКП — Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, УАПЦ — митрополит Мефодій, УГКЦ— кардинал Любомир Гузар. Навряд чи таке нахабне ігнорування інших українських владик пройшло без потурання влади. Нонсенс полягає лише в тому, що влада цим підірвала і свій авторитет. То невже вона добровільно пиляє гілляку, на якій сидить?

Р.S. Як повідомили інформаційні агенції, неприбуття на 950-річчя Києво-Печерської лаври московського Патріарха Алексія II його соратники з УПЦ МП пояснюють тим, що, мовляв, "УПЦ МП не було передано корпусу, де б він міг зупинитися". Виявляється, "предстоятель РПЦ мав би зупинитися саме у Києво-Печерській лаврі, звідки пішла віра і земля руська". Загалом, предстоятелю РПЦ як гостю личило б не комизитися, перебираючи покої. Якщо ж на те пішло, то преса вже давно цікавиться диво-будиночком на одному з пагорбів Києво-Печерської лаври, де колись, кажуть, був дитсадок, а тепер збудовано розкішну резиденцію митрополита Володимира. У таких апартаментах, за свідченням очевидців, міг би розміститися весь єпископат МП. Загалом же, на такий випадок, як приїзд московського патріарха, наш народ має приказку: "Баба з воза — кобилі легше!".

Юрій ДОРОШЕНКО,
газета "Україна молода",
30 серпня 2001 року