Apologet

Як уже повідомляли засоби масової інформації, Вселенський Патріарх Варфоломій І відповів на лист (від 19 січня 2001 року) групи народних депутатів України (сто осіб), в якому вони закликали Патріарха не приїжджати в Україну. Частина народних обранців, переважно лівої політичної орієнтації, писала, що, мовляв, згаданий візит може призвести до погіршення релігійної ситуації та втягування православних України до нової унії з Римом. "Ми маємо зазначити, що мета, з якою Вас запросили, має непередбачувані наслідки і несе розбрат нашій землі і нашій вірі", – стверджували вони.

На такі, м\'яко кажучи безглузді аргументи (які можна списати якщо не на елементарне нерозуміння релігійної тематики вічними атеїстами, то принаймні на бурхливу фантазію останніх) Його Святість, Константинопольський Патріарх відповів досить мудро та виважено: "Ми були вкрай розгублені, прочитавши вашого люб\'язного листа до нашого Смирення від 19 січня 2001 року, в якому зазначалося неприйнятне для нас, а саме: що для створення Помісної Української Православної Церкви під нашим проводом, наступним кроком має бути об\'єднання з уніатами". В перекладі з церковної візантійської мови це означало: не городіть дурниць, яка там унія! На думку Патріарха, можливе проголошення Української Церкви як автокефальної не означає її відособлення від Московського Патріархату та підпорядкування Вселенському Патріарху, а швидше, "піднесення її стану до самостійно існуючої автономної Церкви, такої, як усі інші православні помісні церкви". Глава найавторитетнішої православної церкви світу зізнається, що не має особистої вигоди від проголошення автокефалії УПЦ.

"Швидше, прислухаючись до багатьох православних в Україні, які послідовно за це виступають, ми маємо братні обговорення з церквою Росії та іншими зацікавленими сторонами, відповідно до наших обов\'язків, які зумовлені нашим становищем у Всесвітній Православній Церкві, узгодження дій православних церков щодо того, що належить зробити в надії знаходження мирного, загально прийнятного рішення, яке забезпечить відновлення бажаної єдності православних в Україні", – пише Патріарх. Він також звернувся з проханням до українського парламенту сприяти процесові єднання "православного українського народу". Розтлумачивши свою позицію, Святійший сподівається, що українські парламентарі не сприйматимуть вищезгадану ним "неточну інформацію щодо намірів нашого Смирення; по-друге, повідомляючи людям про наші добрі наміри, як їх було роз\'яснено вище".

У посланні є ще один важливий момент, який представники Московської Патріархії воліють не помічати. Константинопольський Патріарх відверто говорить: "Бо дійсно ми глибоко засмучені сучасним розподілом Православної Церкви в Україні на три окремі групи, які не спілкуються між собою; і ми працюємо словом та переконанням задля досягнення єдності всіх; і ми продовжуватимемо працювати, поки цього бажають і просять нас про це, на користь відновлення єдності між всіма ними та створення Автокефальної Помісної Православної Церкви в Україні". Зауважте, Патріарх каже про "три окремі групи" українського православ\'я, а не про "розкольників і тільки одну канонічну Православну Церкву". Для нього немає своїх і чужих, близьких і далеких, він уболіває за долю всіх трьох гілок єдиної Церкви.

Патріарша надія на те, що Верховна Рада України може сприяти об\'єднавчому процесові, є не просто романтичним бажанням. Вона грунтується на тому, що інша частина парламенту, значно більша, ще раніше надіслала Константинопольському Патріархові Варфоломію запрошення відвідати Україну з візитом. Цей документ підписали 240 депутатів, разом із Головою ВР Іваном Плющем. Перед тим, як відомо, відвідати нашу країну Патріарха запросив Президент України Леонід Кучма. У Стамбулі (Констан-тинополі) вже відбулася зустріч Святійшого з групою українських парламентаріїв, де обговорювалися питання об\'єднання Православ\'я України в єдину Помісну Церкву. На тлі цих подій другий лист від представників комуністичної ідеології у парламенті (які багато десятиліть переслідували церкву, а тут раптом взялися захищати її), де в ультимативно-завуальованій формі ставиться вимога до Патріарха Варфоломія не їхати до нас, виглядає щонайменше некоректним. Одночасно він засвідчує слабкість тих сил, які виступають проти давньої мрії нашого народу мати свою Православну Церкву. Парламентський рахунок: 240 до 100 – не на користь Московської Патріархії.

Для нас особливо важлива послідовність позиції Вселенського Патріарха стосовно Української Православної Церкви. Він якось уже зазначав, звертаючись до нашого Президента: "Як і протягом нашої особистої зустрічі, ми знову засвідчили збіг наших поглядів щодо необхідності досягнення єдності Православної Церкви в Україні і, за умов згоди всіх зацікавлених сторін, обережного просування у напрямі оголошення автокефалії Української Православної Церкви". Наскільки це відрізняється від заяв Московського Патріарха Алексія! "У нас немає розходжень із Вашою Високоповажністю і відносно поступового руху до самостійності Української Православної Церкви", – заявляв він, з одного боку. А з іншого, твердив цілком протилежне: "Зокрема, надання автокефального або іншого статусу структурі, яка об\'єднує розкольницькі угруповання, так само і прийняття таких угруповань в юрисдикцію Константинопольського Патріархату, чого прагнуть деякі необачливі політики, без сумніву спровокує новий, більш масштабний розкол, різко посилить суспільну конфронтацію і нестабільність в Україні і призведе до глибокої кризи всередині Вселенського православ\'я". Коли це Патріарх Алексій почав так турбуватися про суспільну стабільність України (так дивись, не дай Боже, і національну безпеку візьме під свою опіку), чи може це завуальована погроза?

Які ж висновки вже можна зробити, переглянувши листування наших народних обранців із царгородським Патріархом? Для нас важливо те, що судячи з усього, глава Константинопольської Православної Церкви не збирається відступати від свого наміру допомогти трьом гілкам УПЦ об\'єднатися в єдину Церкву. По-друге, нашу Церкву він бачить зі статусом помісної й автокефальної. Це особливо важливо, враховуючи неоднозначне ставлення до цього Московської Патріархії. І по-третє, Вселенський Патріарх не збирається відкладати "на потім" розв\'язання цих надзвичайно важливих питань не тільки в житті українського народу, а й для всього світового православ\'я.

Юрій ДОРОШЕНКО,
Газета "Україна молода",
12 квітня 20001 року