foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Останнім часом про Папу Римського та про майбутній його візит в Україну пишуть і говорять багато. Щоправда, більшість інформаційних повідомлень не відзначаються глибиною аналізу та часто нагадують соціалістичні зведення з ланів. У них колись писалося, скільки зібрано врожаю, а невдачі та їх причини замовчувалися. Сьогодні ми чуємо про те, що і де стахановськими методами ремонтується до візиту високого гостя, дехто вже навіть узявся підраховувати майбутні прибутки, які забезпечать тисячі іноземних паломників, приїхавши до нас. А розбиратися в можливих проблемах, з якими може зіштовхнутися Папа на нашій землі, ніхто не хоче. І даремно, бо скільки очі не заплющуй, самі собою вони не зникнуть.

Крім усього, приїзд Папи вимагає серйозного аналізу ще й тому, що вперше за тисячу років римський архиєрей ступить на терени України. Надзвичайна подія завжди вимагає надзвичайних методів підготовки. У жодному разі ми не закликаємо шукати проблем там, де їх немає. Просто не треба їх обминати.

Загалом же зараз у нас склалася досить цікава ситуація. Римський понтифік, мов лакмусовий папірець, своїм бажанням завітати в Україну виявив надзвичайно важливі проблеми стосунків між католицькою та православною церквами. Ми чітко зараз можемо побачити суперечки двох центрів християнства – Рима та Москви. Для нас показово, що точаться вони за вплив на нас. Папа Римський і Московський Патріарх зіштовхнулися лобами на вузенькому містку, який іменується українською релігійною мапою. При цьому протиборство відбувається саме в той момент, коли в нашій державі питання утворення єдиної Помісної Української Православної Церкви стало особливо актуальним. Все це занадто заплутує клубок міжрелігійних відносин, де внутрішні реалії наклалися на зовнішні тенденції.

На тлі цього можна побачити просто-таки загрозливі факти у поведінці гравців релігійного поля. Серед них, за твердженням аналітиків, найчільніше місце займає агресивність у поведінці Московської Патріархії в Україні. Експерти вказують на те, що з боку цієї релігійної організації чути ультиматуми та погрози не тільки Папі-мандрівнику, а й на адресу української влади. Православна Москва і раніше не дуже церемонилася з нашими можновладцями (навіть попри активне їх залицяння до неї). Згадаймо для прикладу хоча б однозначні та безапеляційні відмови керівництва РПЦ надати бодай автономію для бутафорної УПЦ Московського Патріархату. А про це просив не хто небудь, а Президент незалежної держави! Зараз же питання стоїть взагалі про можливість громадянської непокори. Не вірите? Зверніться до Інтернет-видань, наближених до Московської Патріархії. Вони в один голос сурмлять про те, що вірні РПЦ в Україні не повинні сидіти склавши руки та споглядати на маршрут Папи. Згадані видання все частіше розміщують на своїх електронних шпальтах максимально (наскільки це можливо за даних умов) критичні висловлювання у бік Леоніда Кучми. Президент "завинив" перед Свято-Даниловим монастирем Москви, де перебуває Московський Патріарх (якого так люблять релігійні функціонери з УПЦ МП), тим, що не тільки запросив Папу, а ще й насмілився підтримати ідею Помісної Української Православної Церкви. Справді більшого гріха для Москви годі й шукати!

Попри все ці ідеологічні наступи залишилися б лише пустими погрозами агресивної структури, якщо б не один момент – соціальна доктрина Російської Православної Церкви, прийнята на останньому розширеному ювілейному Архиєрейському Соборі, який відбувся в Москві у серпні 2000 року. В одному зі своїх інтерв\'ю митрополит Донецький і Маріуполь-ський УПЦ МП Іларіон (Шукало), відповідаючи на запитання журналіста, чому доктрина тримається в таємниці, відповів: "Ми поки мовчимо, аби нам не робили жодних "закидонів" у тому розумінні, що ми служимо іноземній церкві. Але соціальна доктрина у нас розроблена, на найближчому Соборі ми її оприлюднимо".

Залишимо лексику московських митрополитів, яка включає в себе слова на кшталт "закидони", на їхній совісті та зазначимо лише, що багато експертів твердять – у доктрини є пункт, який дозволяє вірним Московської Патріархії вдаватися до громадської непокори та нелояльності до держави. Кажуть, що коли доктрина була прийнята, цим положенням був дуже не задоволений навіть президент РФ Володимир Путін. Подейкують, що він заспокоївся лише тоді коли один дуже впливовий ієрарх РПЦ під час особистої зустрічі роз\'яснив від імені свого церковного керівництва, що положення про можливість громадянської непокори писалося не для Росії, а спеціально для України та тамтешньої філії РПЦ – УПЦ МП.

Можливо, і на це можна було б махнути рукою, сприйняти як вияв політичного інтриганства, якщо б воно не вкладалося в чітку схему подальших кроків московської церкви. Візьмемо хоча б лист митрополита УПЦ МП Володимира (Сабодана) до Папи Римського Івана Павла II, в якому він закликає головного католика не приїжджати до нашої країни, аж поки його не запросить Московська Патріархія. Таке звернення лунає на тлі президентського запрошення главі Ватикану відвідати Україну. Невже для владик із МП рішення глави української держави вже нічого не значить? За повідомленням ватіканської преси, митрополит УПЦ МП Володимир узявся за перо та написав цього листа на замовлення та під диктовку свого шефа – Московського Патріарха Алексія II (Рідегера). Останній вважає, що він має монопольне право власності на релігійні терени нашої країни, а отже, йому коле очі приїзд ватиканського гостя. Підбурені ним ієрархи в Україні також не пасуть задніх.

Спершу сумновідомий етимолог – єпископ Вишгородський Павло (Лебідь) – заявляв, ніби слово "католик" походить від "ката", а потім і вже цитований митрополит Іларіон (Шукало) поділився з читачами однієї донецької газети своїм одкровенням, що Папа, "дасть Бог, не приїде". "Треба ще дожити до цього часу. Його (тобто Папу Римського) Господь може уразити так, що з цієї затії нічого не вийде", – сказав він. Подивіться, наскільки "християнський" підхід, ще й з уст високопреосвященного владики!

Наші сумні прогнози можна ще раз підтвердити словами з офіційного сайту МП – "Православие. RU". У цьому Інтернет-виданні прес-секретар Союзу православних громадян України Кирил Фролов пише: "Якщо Леонід Кучма не припинить підтримку авантюри зі створення "Української Помісної Церкви", а точніше – насадження унії, то він справді ризикує наштовхнутися на цей раз на серйозну та масову опозицію православних громадян України (паства УПЦ МП нараховує більше 35 мільйонів людей) під зовсім іншими, куди більш серйозними та глибокими гаслами". Як бачимо, давня ідея українського народу мати свою Помісну Церкву зневажливо називається "авантюрою". Також дивує, чому клерикал із московської церкви всі 35 мільйонів православних України одним розчерком пера зарахував до УПЦ МП. А хто ж тоді ходить до храмів УПЦ КП, УАПЦ? Це вже погодьтеся, відверта фальсифікація. Далі ми продовжуємо цитату, будьте особливо уважні: "Дійсно, у православних християн України є грізна зброя – "Соціальна доктрина", прийнята архиєрейським собором Російської Православної Церкви улітку 2000 року, відповідно дії якої церква може відмовити у лояльності державі, до якої засмучують совість віруючих".

Навряд чи після таких підбурювань представники української держави зможуть захиститися цитатою з Біблії про те, що "всяка влада від Бога". Підбурювати завжди легше, ніж заспокоювати. А за повідомленням інформаційної агенції "Інтерфакс-Україна", джерело в Київській митрополії УПЦ МП уже пообіцяло, що ця релігійна організація зустріне Папу пікетами та демонстраціями. Після таких заяв уже не сприймаються запевнення керівництва УПЦ Московського Патріархату в тому, що вони – "українська" церква. Нема довіри не так через обов\'язковий імперський наголос на першому "а", як через справжні діла, адже "по ділах пізнаєте їх". А діла їхні, як видається темні, бо ніколи розколювання громадянського суспільства, підбурювання до міжконфесійних, конфліктів і вислужування перед чужими престолами не було богоугодною справою. Чи розуміє це українська влада, чи живий у ній хоча б елементарний інстинкт самозбереження, який би зміг врятувати не тільки її, а й державу в цілому, а суспільство захистити від іноземних релігійних агресій і провокацій?

Юрій ДОРОШЕНКО,
газета "Україна молода",
8 березня 2001 року

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2