foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Ці спільні ідеали найчастіше визначаються за двома критеріями:
   1. Релігійний – морально-філософське осмислення життя і смерті, ролі і місця особистості в цьому житті.
   2. Політичний – моральне осмислення тих чи інших суспільних процесів і спроба виправити патологічні явища в людській цивілізації.
     Наша тематика – однозначно близька до першого визначення – субкультура, яка претендує на формування цілісного життєвого світогляду – виразне явище абстрактної релігійності.
     Джерелом інформації для нарису стали: веб-сайти руху «готів», коментаторами виступили молоді люди 15-18 років – друзі, знайомі і випадкові.
     Найперша проблема, яку довелось вирішувати – в моєму оточені немає готів, металістів, панків, емо, музичних чи футбольних фанатів. Моє оточення – українці по духу (не завжди україномовні, не біологічні) або симпатики патріотизму, як і всі молоді, не мають ще чіткого релігійного світогляду, але мають чіткий релігійний патріотизм – прихильність до традиційних цінностей. Особливо – коли батьки відвідують Церкву.
     Ця ремарка призначена для того, щоб ми визначили в якому середовищі псевдо релігійні молодіжні рухи не існують.
      Зовсім не тому, що побачивши фаната «Динамо» в клубній символіці або гота з окккультними емблемами на одязі, якийсь умовний священик з криками жене юнака з храму.
     Просто молода людина, що походить з сім’ї, де батьки люблять один одного, де між членами існує повага і взаєморозуміння – ніколи не почне шукати смислу життя в спортивних, музичних чи кінематографічних подіях. Повага, взаєморозуміння і любов – це дар. Де їх взяти?
     Але джерело духовних багатств – духовне. В релігійній традиції називається просто – БОГ. Але якщо Його немає, особливо між членами родини, то молода людина буде шукати поваги, взаєморозуміння і любові десь в іншому колективі…
     Специфіка пошуку готів, панків, металістів, хіпі і їм подібних – визначення життєвих ідеалів під впливом музичних ( і інколи кінематографічних) витворів мистецтва. Разом з тим їх рухи нагадують нам ще раз народну мудрість – Святе місце порожнім не буває.
     Для готів заповнює це місце музика, фільми і інші форми мистецтва, які несуть естетику смерті і тління.
     Надамо слово готу «Іруськи» (мовою оригіналу) :
Готы имеют так называемое готическое мировоззрение или, в других словах, - "жизненную философию" сочетающие два основных элемента: абсолютный индивидуализм и необычная романтика (neo/dark romantics). Всегда стремиться к большему (в жизни, музыке, арте, етс), искать красоту даже в том мире, в котором ее нет, всегда смотреть на все (негативные и позитивные) стороны жизни, не закрывая на них глаза. Пытаться изменить каждый серый, банальный день – внести в него эмоции и чувства путем музыки, стиля одежды, мейк-апа (имиджа) и других источников. Знать правду и мрачно иронизировать над ней (принцип таков - "Die laughing!" (умирай улыбаясь). Переплавлять все свои эмоции, как позитивные, так и негативные – боль, отчаяние и подобные, в жизненную энергию.
     Що ми бачимо в словах Іруськи?
     Життєву філософію – екзистенційна філософія, з яскраво вираженими елементами атеїзму і синкретичного сприйняття реальності. Тобто Добро і Зло мають смисл і відповідно можуть стати джерелом енергії і натхнення.
     Але оскільки Добро – критерій, що можна визначити лише через ідею Бога, (якого нема?), а Зло – ось, поряд, воно явно і видимо торжествує. Часто в нашому житті. Логічно звернутися до того, що сильніше… Сила смерті. В такому контексті – чистий атеїзм. Типу, помремо, нас закопають, черви поїдять. Знайома логіка?
     Повертаємо слово Іруськи:
     Готы не слабеют от грусти, мрачности, депрессии, а находят в этом свою радость, энергию и силу. В радостной музыке нет силы для готов, так как радость – проста, в то время как внутренняя сосредоточенность, холодная грусть и ирония имеют сотни оттенков. Для сохранения своих эмоций нужен постоянный поиск чего-то настоящего – в жизни, музыке, арте...
     Іруська трошки себе обманює. Ніякі почуття і емоції, ні негативні ні позитивні, не можуть бути джерелом Сили. А от орієнтація на Силу – показова риса слабкості. Радість, щастя – може мати сотні відтінків, в той час як горе, сум і відчай – завжди однакові. Закінчуються депресивні стани для особистості теж однаково – порушенням духовного розвитку і комунікації – тобто спілкування з іншими людьми. Звідси і той індивідуалізм, згаданий Іруською – через страх іншої людини. Він, між іншим, ніяк не знімається інакше як розумінням, що всі люди – творіння Божі і насправді є рідними всі. Всі ми – дійсні брати і сестри. Просто поза буттям Бога ця істина виглядає як мертве кліше. 


     От готи і шукають силу смерті, негативних почуттів і емоцій.
     Хочеться застерегти тих, хто думає як Іруська, що Зло може стати джерелом добра, сили для особистості. У Злі немає ніякого добра. Зло несе лише руйнування, біль і страждання. І від пошуку і стимуляції в собі таких проявів зростає ризик втратити власну душу, власну індивідуальність. Людина – накопичує все своє життя прояви як Добра так і Зла.
     Але той, хто вірить в Бога, зобов’язаний Добро примножувати, а зі Злом – боротись з усіх сил.
     Готи – просто капітулюють перед Злом – воно надто сильне, щоб боротися з ним лише людськими силами.
     Даємо ще раз слово Ірусьці:
     Также, готы обычно исповедуют достаточно серьезные жизненные принципы, которые сочетают две несочетаемые грани: carpe diem, сегодняшний день последний, а потому его нужно соответственно прожить и обще-зажеванных-тривиальных: настоящая вера в себя, в настоящую дружбу и любовь.
     Християнські життєві принципи – посерйозніше трохи. Вони – абсолютно «сполучаються», оскільки є неподільними. І далеко не тривіальні. Теж маю чорний одяг, живу сьогоднішнім днем (намагаюсь), і ВІРЮ в справжню ЛЮБОВ, в справжню ДРУЖБУ. В себе вірю менше, оскільки розумію велику власну людську гріховність. Зате я ВІРЮ в БОГА!
     І я – Його родич, Його дитина, хай дуже грішна – зате улюблена! Ну чим я – не гот? Га?
     Тільки мені, щоб вірити в любов і дружбу зовсім не потрібні символи сатанізму, депресивні емоції і демонстративна поведінка. Щоб мати ВІРУ, а також ЛЮБОВ і НАДІЮ – треба налагодити стосунки з Тим, Хто створив ці духовні багатства.
     А то якось ненауково виходить – в матеріальному світі діє закон збереження енергії – ніщо не береться нізвідки. І, відповідно, якщо щось існує – воно не може просто розчинитись в повітрі. Матерія лише міняє форму.
     Але ж такий саме закон діє і в духовному світі! Дари Духа на порожньому місці не виникають. Існує їх Джерело. І існують духовні сили, які намагаються вкрасти в нас, в людей, ці Дари.
     Ці сили – і є зло. І капітуляція перед ним, співпраця з ним у власному духовному житті – закінчується трагічно. Дружба, Надія і Любов, всі позитивні почуття, просто перестають фіксуватись свідомістю – саме цей шлях проходять патологічні злочинці в своєму розвитку. Від думки, що можливо Добро, Любов – існують, до повного їх відкинення. З відповідними наслідками для оточення.
     Так що високошанована мною Іруська (без іронії) дуже помиляється. Їй слід визначитись, що вона хоче знайти в житті. Бо шукати Добро засобами Зла – пусте витрачання часу.
     Тепер дещо з реального життя, без прикрас і інтелектуалізмів. З вуст молодих людей, що спостерігають готів поруч.
     Настя (16 років). «Вони зачислили до готів всіх якісних музикантів. Наприклад, Віктор Цой і Depeche Mode – готи. Виявляється. Моя мама інколи це слухає і чорний колір поважає. З сарказмом:
     – «Моя мама – гот! Однозначно!»
     Євген(17 років). «Дівчата одягаються як повії. Шукають натхнення в смерті. Кажуть, що для цього пошуку відпочивають на кладовищах.»
     - Як це ??? (ред.)
     - «Ну так. П’ють, курять на цвинтарі, розважаються».
     Осквернення поховань мертвих в усі часи в усіх релігіях розцінювалось як святотатство. Тому що так воно і є. (ред)
Світлана (15 років). «Все назовні. Якщо людина весь час демонструє, яка вона унікальна, особлива… Все – лише зовнішній ефект – в середині нічого немає».

    Давня Греція 500-400 років до Різдва Христового. (2500 років тому). Молодь з забезпечених сімей, аристократичної і бізнесової еліти, в масовому порядку покидають батьків, покидають важливі посади, бізнес – йдуть простими учнями до різноманітних філософів і мудреців, інколи до – театру, який теж відігравав релігійні функції. Йдуть шукати Смислу Життя. Батьки – в паніці.
    Ця історична довідка свідчить, що сучасні проблеми – далеко не нові. Як слушно зауважує протоієрей Олександр Мєнь – хіпі, панки, металісти і їм подібні рухи – вже відомі в історії язичницького періоду.
     Хіпі – найбільша відповідність орфічному періоду давньогрецької релігійної свідомості. Панки – яскраво представлені школою кініків (циніків!). Готи, емери (емо) як раз і походять від панків. В історії їм найбільше відповідає ранній період школи стоїків. Світосприйняття це релігійне, але язичницьке – звідси проникнення декадансу, занепадницьких і депресивних ідей, по суті – демонічних. Шкода, але ми надалі хворіємо духовними хворобами дохристиянського світу.
     Висновок з цього простий.  ДІТИ ХОЧУТЬ ЗНАТИ ДЛЯ ЧОГО МИ ЖИВЕМ!
     Якщо для того, щоб заробляти гроші, купувати на них їжу , і знову заробляти і так без кінця…
     Якщо для того, щоб забезпечити легке життя, достаток і швидке задоволення…
     То цей ідеал – ідеал тварини! Він чудово підходить, наприклад, свині. Але зовсім не підходить людині.
     То молоді люди так не живуть! Люди так взагалі не живуть! І молодь шукає, виходячи з тої інформації, яку їм передають батьки. А оскільки батьки, на жаль, часто далекі від високих духовних запитів, то і діти відповідно шукають різну духовну гидоту. 


     Що робити, якщо дитина вже належить до готів, емо, панків, футбольних фанатів і тому подібних рухів.
     Епіграф: Чому ж бачиш скалку, що в оці брата твого, а колоди, що в твоєму оці не відчуваєш? Або, як скажеш своєму брату: Дай витягну скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці? Лицеміре, перше витягни колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. Матвія7.3-5.
     Найперше пам’ятати: Дитина, яка відчуває брак любові і поваги до себе в сім’ї, буде робити все, щоб нею зацікавились. І чудить з усіх сил, лише для того, щоб батьки звернули увагу на неї, як на особистість, а не як деталь гарнітуру чи домашню тваринку. І добивається свого.
     Тобто чогось у вихованні Ви досягли – Ваш син чи дочка відчуває себе чужим, непотрібним і покинутим. Робота, робота, гроші, гроші – все для нього!! А воно, бачиш, не цінить, не поважає!!!
     Не поважає і не цінить, тому що людські стосунки ніякими матеріальними чинниками не визначаються. Ніякими грошима чи подарунками любов, повагу чи дружбу не купиш, як не старайся. Повний шлунок не замінить серця.
     НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ ЖИВЕ ЛЮДИНА. Ці слова Христа багато хто цитує, не розуміючи суті.
     І якщо результати Вашого виховання Вам не подобаються – спробуйте змінити найперше себе, а не когось ще.
     Отже менше дорікайте, менше критикуйте своїх дітей, а якщо Ви схильні істерично доводити свою правоту – краще не чіпайте цю тему. Якщо Ви особисто в Бога не вірите, Храм не відвідуєте, а священиків вважаєте просто ледарями, які не хочуть копати траншеї…
     То якщо зараз Ви пошлете дитину до Церкви, вона сприйме це як знущання. І тоді будьте готові відповісти на просте питання: «Тату (Мамо), Ви все життя говорили, що Бога немає і відповідно жили. Тепер посилаєте до Нього. Коли Ви брехали? Тоді як казали, що Бога нема чи зараз?»
     Можливо дитина чи підліток не задасть Вам це питання з поваги, але те, що воно виникне – безсумнівно. Так що краще не лякаймо нікого Церквою, де «всіх вилікують», а спробуймо здійснити нам доступні заходи, що не викличуть реакції відторгнення і ненависті.
     1. Проблема існує. Це насправді наша проблема – просто нащадки доводять її до абсурду. Але це наш світогляд, звісно дуже гіперболізований і патологічний. Але наш.
     2. Існує проблема – існує і її вирішення. Існує вже тисячі років. Просто з великого розуму ми хрестимось, вже коли грім вдарить…
     3. УВАГА – самолікування – гарантований шлях до серйозних проблем. Все як в світській медицині. Звертайтесь до Церкви, поговоріть зі священиком!
     4. Зробіть для Бога щось особисто. Не бігайте по церквах з дитиною в руці, а чесно зробіть один крок назустріч Богу. Поставити свічку, замовити і відстояти молебень великих зусиль не вимагає.
     Зрозуміло, що бракує віри в Бога. Так її нам усім бракує. Віра – це Дар. І про неї треба молитися, і бажано в спокійній обстановці, а не за п’ять хвилин до розстрілу, під час пожежі. От саме для цього і існує Церква.
    Важливо пам’ятати слова, якими отці Церкви навчали батьків (понад півтори тисячі років тому):
НЕ ГОВОРІТЬ БАГАТО ДИТИНІ ПРО БОГА. БАГАТО ГОВОРІТЬ БОГУ ПРО ДИТИНУ.
Тобто моліться за неї – і все буде гаразд.
     5. За порадою священика приступайте до виховання Вашого чада. Тобто консультуйтесь з лікарем. Повірте, що копати траншеї набагато легше, ніж вплинути на чуже серце.
    Ваше чадо, можливо, зараз вважає Вас небезпечним бовдуром, який здатен лише псувати життя іншим – так що будьте обережні.

     На останок про дружбу і чи можна дружити з такими оригіналами, як готи. Це питання досить вивчене – воно носить назву «кризові середовища». До них можна віднести будь-які соціальні феномени – тоталітарні секти, молодіжні рухи музичні чи спортивні, нарко- , алкогольно- чи сексуально-залежних і інші патологічні явища. На загал відомо одне – народна мудрість: З ким поведешся, від того й наберешся – відповідає дійсності.
     Ми всі маємо ті чи інші душевні травми і проблеми. Інколи обставини складаються так, що життя б’є по цих ранах дуже сильно. І коли нас зраджує кохана людина, або страждає хтось із близьких, або ми маємо важку хворобу чи є інші справді серйозні випробування – тоді настає справжня життєва криза, яка може закінчитись фатально. І в цих умовах кризове середовище починає істотно впливати на людину. Тоді той, хто спілкується з алкоголіками – хоче зазирнути в чарку. Той, хто спілкується з наркоманами, часто прагне втамувати біль цигаркою з наркотиком («вона ж не шкодить!»), а то й ін’єкцією.
     До кого звернеться в кризовій ситуації знайомий готів – до Бога чи…?
     Подібні проблеми не слід гіперболізувати, прибільшувати, але і закривати на них очі – безвідповідально.
     Ще один закон духовного світу на закінчення:
     Хто кому служить – від того і отримує зарплату. Служимо вічності – отримаємо вічне, служимо тлінному – отримаємо тління.
     Чим більше ми, люди, будемо звертати увагу на Небо, тим менше будемо падати в багно.

Андрій Чмєль

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2