foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Найважливішими й найбільш відомими є такі маюскули:

Ватиканський кодекс (В) — належить до VI ст. Складається із 759 пергаментних листів. Написаний у три колонки. Містить книги Старого та Нового Завітів, крім Соборних послань і Апокаліпсису.

Синайський кодекс (євр. алеф) — припадає на ІV ст. Знайдений у 1840-х роках. Спочатку його знайшов архімандрит Порфирій (Успенський) у монастирі св. вмц. Катерини на Синаї. А через два роки тут же його знову відкрив і взяв для вивчення німецький учений Тишендорф. Пізніше цей кодекс був подарований російському цареві Олександру ІІ і зберігався в Росії до 1930-х років, коли російська більшовицька влада продала його Англії. Даний кодекс налічує 347 листів, писаний у чотири колонки. Містить книги Старого та Нового Завітів.

Александрійський кодекс (А) — відноситься до V ст. Довгий час зберігався в Александрії. Згадки про нього доходять до ХІ ст. У VII ст. патріарх Александрійський подарував його британському королю, і тепер він знаходиться в Лондоні. Кодекс містить повністю Старий та Новий Завіти, має 773 пергаментних листи, писаний у дві колонки.

Кодекс Єфрема (С) — палімпсест Єфрема — відносять до V ст. Таку назву отримав тому, що на витертому місці Нового Завіту були написані твори Єфрема Сіріна. При дослідженні і вивченні текст Святого Письма реставрований. Написаний цей кодекс у Єгипті. Містить тільки Новий Завіт. У даний час зберігається в Парижі.

Кембриджський кодекс (Devact) — належить до VI ст. Зберігався у м. Ліоні (Франція), але був викрадений і потрапив до рук реформатора Теодора Бези, який пізніше продав його до Кембриджського університету. Це найдавніший двомовний кодекс (грецькою та латинською мовами). Містить тільки Євангелія і Діяння святих Апостолів.

Клермондський кодекс (D Paul) — припадає на VI ст. Знайдений Теодором Безою, який шукав продовження Кембриджського кодексу.

Петербурзький кодекс (Пурпурний) — зберігається в бібліотеці Салтикова-Щедріна в Санки-Петербурзі. Це тільки уривок кодексу, залишилося 184 листи. Кожен лист — справжній витвір мистецтва.

Вивченню мінускул учені спочатку не надавали особливого значення. Але зараз їх теж досить уважно вивчають, беручи до уваги той факт, що мінускули списувалися з маюскул, які не дійшли до нас.

Папірусних рукописів відомо 76. Найбільший з них — так званий папірус «Честтер Бітті», який містить Євангелія й Діяння святих Апостолів — Р45, послання апостола Павла — Р46, Апокаліпсис — Р47. Датується він ІІІ ст.

Папірус «Бодлер-2» — Р66, відноситься до кінця ІІ ст. Містить 14 глав Євангелія від Іоанна. Текст повністю збігається з сучасним текстом, за винятком 8-ї глави, де нема розповіді про жінку, взяту при перелюбстві, а також у 5-й главі нема розповіді про ангела, що сходив у купальню Вифезду.

Папірус «Бодлер-14-15» теж відноситься до кінця ІІ ст. Він містить уривки Євангелія від Луки та Іоанна.

Папірус «Райландса-457» — Р52, належить до першої половини ІІ ст. Його було знайдено в Єгипті в 1920 р. під час розкопок табору римських легіонерів, який був на тому місці в 130-х роках. Папірус лежав у сумці одного з легіонерів. Цей фрагмент містить 5 віршів 18-ї глави Євангелія від Іоанна.

Крім того, є Манчестерський фрагмент Євангелія від Іоанна, датований першою четвертю ІІ ст.; три Оксфордських фрагменти 26-ї глави Євангелія від Матфея, датовані кінцем ІІ ст., та ін.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2