foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

На прикладі житія святого Іоана Золотоустого

Прийнявши священний чин дияконства, Іоанн знову повернувся в світ, але вже не як раб його, а як Діяч в ньому. В дні своєї юності він захоплювався різними красою і задоволеннями буденного мирського життя; тепер він як служитель Церкві виступив на боротьбу з цією красою і, виконаний духовної мужності почав з ревнощами виконувати своє служіння. Обов`язки диякона у той час були вельми складні (381-398 р). Окрім виконання доручень єпископа і служіння в церкві, диякон повинен був особливо піклуватися про різні потреби немічних і бідних християн. Йому доводилося відвідувати хворих і утішати вмираючих, допомагати бідним і знаходити кошти на їх утримання. Посада важка, така, що вимагала повного самовідкидання і любові, але разом з тим вона була і чудовою школою для приготування до вищому пастирському служінню. У пустелі Іоанн, піклуючись про порятунок своєї власної душі і не бачивши всієї немочі і бід, гнітючих страждущєє людство, міг ослабіти в своєму людинолюбстві, оскільки не бачивши перед собою нещасних, не важко і зовсім забути про них. Теперішнє служіння знов поставило його в середу дійсного життя і відкрила перед його очима весь цей світ повний сліз і страждань. І раніше, будучи адвокатом, він міг знайомитися з оборотною стороною мирського життя; але там саме його заняття спонукало його ставати на бік сильних і багатих в їх тяжбах із слабкими і бідними; тепер же він виступив непреоборімим захисником цих останніх, і йому часто доводилося боротися з жадністю багачів, приборкувати їх хижі посягання на худу скарбницю бідняків, захищати знедолених осіб від утисків жадібних і безсердечних чиновників і таким чином по можливості полегшувати життя тих труждающихся і обтяжених, яких особливо закликав до себе і Рятівник Христос. Таким образом Іоанн прийняв подвійне виховання: виховання в пустелі, що укріпила в ньому дух і що очистила в ньому серце до здатності споглядання Божества, і виховання в суспільного життя, яке показує людей в їх немочі, бідах, неправді і пороках. Картина сумна, але знайомство з нею було необхідне для нього в чекаючому його служінні, і вона саме зробила з нього того дійсного пастиря і благодійника страждущих, яким він став згодом. Перше срібло, яке він віддав бідним, було його власне, і з того часу до самої смерті він нічого не називав своїм, і все, що мав, вважав приналежністю бідних. З саном дияконства не з`єднувалося церковне учительство, що належало пресвітерам, та і самі обов`язки цього, переважно добродійного служіння, не давали часу і можливості для такого учительства. Але не виступаючи із словесним учительством, Іоанн не залишав учительства письмового.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2