ПРАВОСЛАВНИЙ АПОЛОГЕТИЧНИЙ ПОРТАЛ — Господи, помилуй

foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

У храмі ми бачимо на іконах лики святих людей, перетворених Святим Духом. Під час Євхаристії ми чуємо, що поминають "всіх святих, що від початку віків благоговійно служили Богові", яких об`єднує таїнство спокутування. І мимоволі згадуються слова апостола Павла: "Тому й ми, маючи довкола таку велику хмару свідків, відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, терпляче прямуймо до тієї боротьби, що перед нами, — дивлячись на начальника віри й вершителя, на Ісуса..." (Євр. 13:1-2).
Тієї слави, яку на іконах символізує німб, вони досягли тільки наприкінці свого подвижництва, а видимим чином прославлені були тільки деякі з них. Святі мають починати з того ж, з чого повинні починати і ми, а саме — з покаяння і "скидання з себе всякого тягаря і гріха, що мучить нас".
Рішучий початок був покладений вже в святому Хрещенні, коли ми обіцяли відрікатися від сатани і стояти на боці Христа. У Таїнстві Покаяння, тобто сповіді, ми відновлюємо нашу вірність Христові, проявляємо її навіть видимим чином, цілуючи хрест і Євангеліє — слово Христове. Та все ж ми знов і знов відчуваємо, що "гріх так легко опановує нами". Навіть апостол засмучується: "Не роблю того добра, якого хочу, але те зло, якого не хочу, — його роблю" (Рим. 7:19).
Ми знаємо, що відбувається в нашій внутрішній людині, як зло входить і росте в нашій свідомості і серці. Ми також відчуваємо наше безсилля. Ми уподібнюємося людині, яку з усіх боків оточує зграя вовків. Що людина робить у такому разі? Вона підіймається на дерево, що стоїть за нею, і рятується. Цим рятівним деревом є молитва, так учать Святі Отці.
Проте що є молитва? Згідно з простим визначенням, молитва є піднесення душі і серця до Бога. Але про молитву також сказано, що вона є наукою з наук і мистецтвом з мистецтв. Тобто вона є найпростішою і одночасно найскладнішою справою.
Молитва виражає наше прагнення до спілкування з Богом. Це прагнення є природним проявом нашої любові до Бога і Божої
любові до нас. Через молитву ми "виливаємо наші серця Богові" — цей біблійний вираз означає, що в молитві ми висловлюємо Богові наші думки і відчуття прославляння, дяки і поклоніння.
Але молитва не є лише формою служіння Богові, це також допоміжний засіб, який нам дається для подолання зла, що кублиться в нашій внутрішній людині. У цьому сенсі молитва є немов би спеціальним каналом, яким заклик людини про допомогу йде до Бога.
Господи, помилуй! Це заклик про допомогу, що постійно повторюється під час богослужіння. Це також заклик про допомогу людини, коли вона не спить біля дверей свого серця і волає до Господа відігнати пристрасті, що підкрадаються усередину її. Цей спільний і разом з тим приватний заклик про допомогу виходить з відчуття нашого власного безсилля, про що Господь говорить: "Без мене не можете робити нічого" (Ін. 15:5). Але так само твердо він ґрунтується і на вірі, що Господь хоче очистити наші серця, як тільки ми цього попросимо. Адже ми є гілками виноградної лози — Христа, і кожну гілку, яка прагне принести плід, Господь "очищає, аби рясніше родила" (Ін. 15:2).Таким чином, допомога Божа і наші власні молитви рятують нас "від пожадливого світового тління" (2 Пет. 1:4).

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2