ПРАВОСЛАВНИЙ АПОЛОГЕТИЧНИЙ ПОРТАЛ — Святе — святим

foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Після євхаристичних подячних і поминальних молитов ми починаємо готуватися до святого Причащання. Слідує ряд прохань, тобто так звана прохальна єктенія, в якій моляться за все те, що важливе для нашої душі. Ектенія закінчується молитвою: "Сподоби нас причаститися небесних Твоїх і страшних Таїн, цієї священної і духовної Трапези, з чистою совістю на відпущення гріхів, на прощення провин, на спільність із Духом Святим, на наслідування Царства Небесного, на сміливість перед Тобою, не на суд і не в осуд". Ця молитва є введенням в молитву "Отче наш" і тому закінчується словами: "І сподоби нас, Владико, безбоязно, не в осуд насмілитись і призивати Тебе, Небесного Бога Отця, і промовляти".
Помолившись, щоб ми могли з чистою совістю бути причасниками таїнства спокутування, і наблизившись з відвагою в Молитві Господній до Небесного Бога Отця, ми молимося зі схиленою головою: "Ти ж, Владико, принесені дари на добро нам усім однаково подай кожному по потребі... Благодаттю, щедротами і чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого".
Щоб ніхто не ослабів в своєму молитовному подвигу в очікуванні участі в Святих Дарах, здійснювач служби виголошує слова: "Святе — святим!" Одночасно він підносить над престолом святий Агнець, тобто Хліб, Тіло Господнє. У древній Церкві, згідно тлумаченням отців, святий Агнець підносився у цей момент так, щоб всі молільники могли його бачити. Слова "Святе — святим" направляють думки віруючих до усвідомлення себе недостойними перед святістю Святих Дарів. Далі священик переломлює хліб і вимовляє:
"Розломлюється і розділюється Агнець Божий, що розломлюється і не поділяється, що завжди споживається і ніколи не вичерпується, але причасників освячує".
Всі вищенаведені молитви є підготовкою до прийняття святого Причастя. На практиці в цей період відправи літургії часто відбувається якесь розслаблення, немов би невизначена "перерва". Чому? Царська брама і завіса зачиняються, і видиме спілкування з кліром, що знаходиться у вівтарі, уривається. Хор шукає який-небудь піснеспів, щоб "заповнити" перерву перед тим, як свята брама знов відчиниться. У гіршому разі у цей момент виконується якийсь концерт, який повністю відводить думки слухачів від того духовного настрою "очікування святості", до якого підвела літургія.Описану практику можна легко скасувати і залишати Царську браму відчиненою. Згідно нинішнього порядку у фінській Православній Церкві під час літургії Царська брама весь час відкрита. Священнослужителям і у цей момент не слід усамітнюватися від решти народу Божого за зачиненими дверима. Те, що народ церковний може бачити, з яким благоговінням причащається духовенство, з свого боку допоможе народу так само готуватися до цього святого моменту. Під час причащання кліру хор може співати 33-й псалом, але поволі і так тихо, щоб це не заважало благоговійному стану тих, що причащаються у вівтарі. Якщо псалом закінчиться раніше, ніж духовенство готове продовжувати літургію, чтець може прочитати молитви перед Причащанням, але найкраще за все — просто тиша.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2