foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

У попередній частині цієї книги ми розглядали деякі аспекти віровчення, проте не віровчення в цілому. Деякі риси древньої Церкви, які Православ`я дбайливо зберігає, і які для православних є природними і само собою зрозумілими, в протестантському середовищі можуть здатися незвичними. У даній частині ми розглянемо, що саме Православна Церква означає для нас на практиці, тобто як ми беремо участь в її житті.
Коли Церква молиться про свого члена, то іменується він "раб Божий" або "раба Божа" ім`ярек. Все життя людини є служінням Богу в широкому сенсі цього слова, виконанням Його волі. Служінням Богові перш за все є молитовний подвиг, що не залежить від того, молимося ми в своїй келії або під час богослужінь. У служінні Богу людина бере участь всією своєю істотою так, що в ньому сповнюється надія апостола: "А сам Бог миру хай уповні освятить вас, і хай непорочно збережуться цілими ваш дух, і душа, і тіло до приходу нашого Господа Ісуса Христа" (1 Сол. 5:23).
Ми торкнемося практики особистої молитви в третій частині цієї книги: у цій же частині ми прагнемо показати, яким чином служіння Богові здійснюється у зібранні віруючих, особливо при здійсненні євхаристичного богослужіння.
Коли ми входимо до православного храму, ми помічаємо, що люди стоять, а та невеличка кількість сидінь, що є в храмі, призначені для тих, хто з різних причин не може стояти. Стояння в храмі є найприроднішим молитовним положенням. Воно є одним з символічних виразів шанування Бога. Адже життя людини взагалі сповнене символів як узгоджених форм поведінки не тільки в релігійній, але і в інших сферах.
Хресне знамення, яким осіняють себе віруючі, є найдавнішим християнським символом. За православним богослужінням люди здійснюють хресне знамення як в певних
місцях богослужіння, так і в інший час, виражаючи свої молитовні почуття. Хресне знамення є безмовним сповіданням віри: три перші пальці правої руки, складені разом, означають нашу віру в Святу Трійцю, а два інших пальці, пригнуті до долоні, означають нашу віру у те, що Спаситель був і Богом, і людиною. Як хресне знамення, так і колінопреклоніння виражають думки і відчуття серця людини, що молиться. Проте у той же час цей зовнішній жест впливає на внутрішню сторону людини, підкріплюючи її молитовний настрій. Що навіть найслабкішому з тих, хто молиться, це допомагає краще увійти у загальну молитву Церкви.
Ми бачимо, що за богослужінням вживається і багато інших символів. Так, коли священик благословляє рукою або хрестом, віруючі нахиляють свої голови для прийняття благословення. Кадильний дим зображає, згідно псалму, молитву, що підноситься до Лиця Божого. Свічки, що їх ставлять перед іконами молільники, символізують молитовне горіння.
За богослужінням буває читання і спів. Читають речитативом, тобто співучо. Читання співучо означає, що здійснювач богослужіння не свої виражає відчуття, а загальну молитву Церкви, до якої всім легко приєднатися. Саме спільність молитви є особливо важливою. Молитви Церкви — це перш за все біблейські тексти або ж спадщина древньої Церкви. Молитви також співають, виражаючи славослів`я, подяку, прохання і благовістя. Молитви, котрі співаються, завжди є загальною молитвою Церкви. Тому в співі завжди головне місце займає текст, що направляє думки і серця тих людей, які моляться, до теми молитви. У православних богослужіннях не вживають музичних інструментів, оскільки кожен слухач переживає інструментальну музику по-своєму. Церковний спів з його текстами і мелодіями є органічною частиною богослужіння. Тому справжня літургійна музика, яка заснована на традиціях, має найбільшу цінність. Нарівні з хоровим співом істотно важливим є народний спів, особливо під час здійснення літургії.
У богослужінні містяться дії, в яких віруючі беруть участь під керівництвом єпископа
або священика, згідно порядку кожного богослужіння. Чин богослужіння сягає корінням у часи древньої Церкви, він різний залежно від часу доби і дня церковного року. Так, існує вечірня, з якої починається церковна доба, повечір`я, полунощниця, рання (утреня) і часи. Центральним є богослужіння, за яким здійснюється Таїнство Євхаристії. Воно називається літургією.
Той, хто не належить до Православної Церкви, може також приходити на православні богослужіння. Він може стояти в храмі, як і інші, і на нього не звернуть особливої уваги. Але при бажанні він теж може брати участь в богослужінні і виражати свою молитву тими ж символами, що і православні. Єдине, в чому може брати участь тільки член Православної Церкви, є Святе Причащання. Стосовно причини цьому буде йтися в наступних розділах, коли ми говоритимемо про Євхаристію з погляду кожного християнина і всієї Церкви.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2