foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Піклуючись про духовний стан один одного, християни величезне значення надають молитві. Вони просять молитов один у одного і вірять, що "дуже сильною і ревною є молитва праведного" (Як. 5:16). Але життя продовжується і після смерті. Було б дивним вважати, що молитви благочестивого християнина підносяться до Бога при його житті в цім тимчасовім світі, але не після того, коли він "розв`яжеться з тілом і буде з Христом" (Флп. 1:23). Дійсно, вже епітафії, тобто написи на могильних пам`ятниках мучеників раннього християнства показують, що люди із самого початку просили у тих, що перейшли до Царства Божого, молитов за тих, що залишилися.
Чим глибше християнин пізнає свою душу і чим яскравіше він освічується благодаттю Святого Духа, тим глибше він усвідомлює свою гріховність і н протилежність: велич милосердя і любові Божої. Так в ньому зростає жаліслива любов до всіх зв`язаних гріхом людських душ, і молитва за них одержує більше місця в його житті. Якщо так відбувається тоді, коли людина подорожує ще в цьому світі, то тим більше молитва продовжується після його переходу до Царства Слави. У ньому, згідно Одкровення апостола Іоанна, "піднявся дим кадильний з молитвами святих — від руки ангела перед Богом (Одкр. 8:3-4)
Поміж видимою, земною Церквою і невидимою, небесною, існує безперервний молитовний зв`язок, і тому кожен день року присвячений пам`яті святих, відомих за іменем. Про їх подвижництво розповідається в написаних про них церковних співах, а ми просимо їх молитов. Так здійснюється заклик апостола: "Спогадуйте наставників ваших, що вам говорили Слово Боже; і, дивлячись на кінець їхнього життя, переймайте їхню віру" (Євр. 13:7).
Прославляючи духовні змагання і перемогу святих, Церква насправді прославляє спасительні Божі діяння, дію Святого Духа, відчуває спасіння, що вже здійснилося в святих, спасіння, до якого члени Церкви войовничої ще тільки прагнуть (Флп. 3:12, 14).
Найперше місце серед святих займає Пре-благословенна і Славна Марія, Пріснодіва, Богородиця (Лк. 1:28, 48). У Ній, в святім Іоанні Хрестителеві і святім апостолі Іоанні Богослові, які вели цнотливе життя, а також в їх незліченних послідовниках, дівування знову вознесено в ту славу, яка йому за природою належала до гріхопадіння (Бут. 2:25). Другим образом, іншим шляхом християнського життя є чернече подвижництво, для тих, які мають до нього покликання (Мт. 19:11-12, 1 Кор. 7:7).
Шанування святих і живий молитовний зв`язок з ними є досвідом Церкви. Тим, у кого відсутній цей досвід, важко зрозуміти спілкування із святими як молитовне спілкування. Ймовірно, тільки порядність утримує їх від твердження, що православні поклоняються Діві Марії, святим і іконам, тобто від "свідкування неправдивого". Церква ніколи не поклонялася нічому, окрім Святої Трійці, Отця і Сина і Святого Духа. Святі і все, через що Божественна благодать впливає на людину, почитаються, проте не обожнюються.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2