foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Що таке спасіння, про яке стільки говорять, але по-різному розуміють і тлумачать?
Почнемо із слів апостола: "всі згрішили й позбавлені Божої слави" (Рим. 3:23). Гріх, будучи порушенням волі Божої, відокремлює людину від Бога, від Його слави і, таким чином, спричиняє за собою покарання.
Але Бог приймає занепалу людину, оскільки вона відкуплена "не тлінним сріблом або золотом, а дорогоцінною Кров`ю Христа" (1 Пет. 1:18-19). Прийняття і спокутування все ж таки не припускають прощення всьому людству, але швидше кожній людині окремо дану можливість просити про милосердя і одержати прощення гріхів. Таким чином, спасінню відповідає даний людині дар свободи.
Участь вільної волі людини у спасінні була показана вже на Голгофі в різних долях двох розбійників, розіпнутих разом із Христом. Один з розбійників "лихословив Його". Інший же покаявся у своїх гріхах і молився: "Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!". У відповідь він одержав обіцянку: "Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!" (Лк. 23:39-43). Розбійнику, що розкаявся, смерть Христа принесла відпущення гріхів і помилування.
Про різні долі розіпнутих розбійників, і одночасно про вирішальне значення покаяння в спасінні людини нагадує нам православна форма хреста. На ньому коса поперечка указує одним кінцем вгору — в рай, а іншим вниз — в пекло.
За богослужінням Великої П`ятниці (звичайно у четвер увечері) між читанням Дванадцяти Євангелій про страждання Христа на хресті співається піснеспів, який слухається з особливим благоговінням:
Розбійника благорозумного
в єдиному часі раю сподобив єси, Господи,
і мене древом хресним просвіти
і спаси мене.
Розбійник, що висів на хресті, покаявся в останню мить, і спокутна смерть Христа завершила те, чого бракувало після його звернення. Для тих же, хто залишається в цьому житті, покаяння повинне спричинити за собою виправлення способу життя. Вимовлена апостолом Петром перша проповідь вже примусила слухачів запитати: "Що ж ми маємо робити, мужі-браття?" "Покайтеся", — відповів Петро і продовжив: "І нехай хреститься кожен із вас у Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, — і дар Духа Святого ви приймете!" (Діян. 2:37-38).
Так відбувається невпинно. У святому Хрещенні людина відроджується "від води і Духа". За цим слідує "ходіння в обновленні життя" (Рим. 6:4). І дана мета цього ходіння: "Будьте й самі святі в усім вашім поводженні" (1 Пет. 1:15).
Хоча гріх опоганив людську природу, людина все ж таки несе в собі образ Божий, але цей образ — потьмянілий від гріхів. Утілившись, Христос "...принизив самого себе, прийняв вигляд раба, став подібним до людини" (Флп. 2:5-8). Він став подібним нам, щоб
зробити, у свою чергу, нас "учасниками Божої Істоти" (2 Пет. 1:4). Таким чином, Хри-тос став нашим Спасителем не тільки тому, що "кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено" (Іс. 53:5), але і через те, що "усе те, що потрібне для життя і побожності, подала нам його Божа сила" (2 Пет. 1:3). Іншими словами, Господь не тільки пропонує нам прощення гріхів, але також дарує нам Божественну Свою міць заради нашої користі і духовного розвитку, щоб ми не були "без діла та без плоду для пізнання нашого Господа Ісуса Христа" (2 Пет. 1:8).
У богослужіннях перед Різдвом повторюються в співах слова "Христос народжується раніше занепалий відновити образ" (кондак Передсвята Різдва Христового), тобто образ Божий, що потьмянів в людині, відновлюється в своєму первинному сяйві.
Наше спасіння починається тоді, коли ми одержуємо відпущення наших гріхів в Святому Хрещенні, і потім багато раз в сповіді, тобто в Таїнстві Покаяння, сльозоомовінні. По тому слідує оновлюване Святим Духом духовне життя людини во Христі, як члена Його Тіла, себто Церкви. Мета цього життя — прагнення до чистоти серця і через це прагнення "узріти Бога" (Мт. 5:8) во Святім Духові.Згідно з визначенням єпископа Феофана Затворника, ми спасаємося по добрій волі Бога Отця, завдяки заслугам Сина, і благодатною силою Святого Духа. Тому для православного богослужіння є характерним, що майже всі молитви закінчуються прославлянням Святої Трійці: Отця і Сина і Святого Духа.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2