foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Книга "Як ми віруємо" прагне розкрити внутрішню сторону Православ`я для тих, хто знаходиться поза ним, дати відповідь на найістотніші питання віри для широких верств людей, що цікавляться Православ`ям. Одночасно в ній звучать теми, актуальні і для самих православних, особливо такі, котрі потребують більш глибокого роз`яснення нашої віри. У цьому сенсі це видання можна також назвати архіпастирським посланням.
Ісус Христос не залишив ніякого письмового викладу Свого вчення. Також і святі апостоли спочатку не створювали віровчення. Діставши силу в зішесті Святого Духа, вони почали свідчити про Христа, Його Смерть і Воскресіння. Той, хто увірував у свідчення апостолів, хрестився й одержував дари Святого Духа (Діян. 1:8, 2:38, 41).
Від свідчення святих апостолів стали усюди виникати нові зібрання, громади — так Церква дістала початок. У Новому Завіті Церква називається "еклезія": грецьке слово, що спочатку означало зібрання людей. У деяких мовах слово Церква (church, Kirche) означає "ті, що належать Господу". Таким чином, первісною ознакою Церкви, що міститься вже в її назві, є зібрання в одному місці народу Господнього.
Де б перші християни не збиралися, там була Церква, тобто община, народ Божий. У цих зібраннях християни зустрічалися з Христом, у Котрого вони увірували. Цю зустріч вони переживали особливим чином у святій Євхаристії, котру здійснювали в "ламанні хліба і молитвах" (Діян. 2:42). Це було радісне вдячне служіння громади, тобто на грецькій Євхаристія, і вона завжди відбувалася на чолі із місцевим єпископом.
Християнство й у наші дні не є якоюсь філософією або ідеологією, — це є зустріч із Христом. До цієї зустрічі і сьогодні приводять: віра, еклезія (Церква) і Євхаристія. Разом вони становлять одне ціле, ту встановлену Богом структуру, за допомогою якої нове життя у Христі дається світові.
Основою нового життя є діла Божі і Божественне одкровення, що приймається з вірою. Поняття віри, що Ґрунтуються на Святім Письмі, являються вихідною точкою православного християнства, і тому перша частина цієї книги озаглавлена: Віра. Еклезія й Євхаристія, Церква і Причастя невід`ємні одне від одного, тому що зібрання віруючих являє собою євхаристичну общину. Тому друга частина книги озаглавлена: Євхаристія. За умови того особливого значення, що надається спілкуванню в Церкві і в Євхаристії, для християнина є необхідною й особиста участь у духовнім житті. Це питання розглядається в третій частині книги, озаглавленій: Молитовний подвиг. У цілому в кожній главі мова йде про повноту життя християнина.
Виходячи з того, що описання життя — лише відображення життєвого досвіду, найкращий спосіб пізнати Православ`я — це виконати пораду апостола Пилипа, дану Нафанаїлу: "Прийди й побач" (Ін. 1:46).
Усвідомлюючи недосконалість будь-якого описання, ми просимо Духа Істини, як це робить апостол Павло в посланні до Ефесян
(1:17-19):Щоб просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спадок у святих, і яка безмірна велич Його сили в нас, що віруємо за виявленням потужної сили Його.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2