foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Організація Свідків Єгови неприхильне ставиться до особи Марії - Божої Матері. Заперечує всі привілеї, якими Господь обдарував Діву Марію.
Свідки Єгови рішуче виступають проти Марії — Богородиці. Вони вважають, що цю ворожнечу Господь заповів вже на перших сто­рінках Святого Письма:
«Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм по­томством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп\'ястися йому в п\'яту» (Бут. З, 15).
Свідки Єгови стверджують, що Святе Письмо є нашим дорогов­казом, ясною зіркою, рецептом, проте на кожному кроці суперечать йому. Господні слова про Жінку - Єву (Бут. З, 15) відносять на ра­хунок своєї організації.
Пояснюють, що слово «Жінка» означає організація Свідків Єго­ви. Тому члени цієї організації є потомством жінки, натомість всі інші є потомством диявола.
Так можуть пояснювати тільки ті, кому достатньо поживи, яку вони дістають з «Вартової Башти». Якщо хтось має розум вільний від будь-якого ззовні керованого думання, то для нього ці слова будуть не тільки недостатніми, а навіть смішними. Чому? Зараз діз­наємось.
Передовсім звернімо увагу на місце та час, а також на те, до кого були звернені ці слова і тоді зрозуміємо, яке їх значення:
«Чоловік відповів: "Жінка, яку ти дав мені, щоб була зо мою, дала мені з дерева, і я їв". Тоді Господь Бог сказав до жінки: "Що ти це наробила?" Жінка відповіла: "Змій обманув мене, і я їла". Отже, Господь Бог сказав до змія: "За те, що ти вчинив це, будь прок­лятий з-поміж усякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На чере­ві твоїм будеш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого. Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш на­магатися ввіп\'ястися йому в п\'яту". А жінці сказав: "Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над тобою". Адамові ж сказав: "За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш польові рослини.
В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох"» (Бут. 3,12-19).
З цих слів бачимо, що Господь прогнівався на людину, яку со­творив. Він заповідає їй кару за непослух і одночасно каже, що ще подасть руку примирення. Покличе Жінку, яка буде неприятелькою всякого зла. Вона народить Спасителя людського роду.
Бог проклинає диявола, який був під виглядом змія. Диявол че­рез непослух привів Єву до гріха. Саме тому Господь заповідає, що приязнь між дияволом і Євою буде розірваною через іншу Жінку. Приязнь буде замінена неприязню між Жінкою і дияволом, такою, яка є між ним і Богом. Йдеться тут передовсім про відродження гідності жінки, яку втратила Єва. Це буде рівно ж відродженням людського роду. Через Марію і її потомство, тобто Ісуса Христа та засновану ним Церкву. Марія породила нас у важких духовних бо­лях під хрестом. Тому вона є нашою Матір\'ю, а ми в Ісусі Христі творимо її духовне потомство.
Коли б ми й погодилися з твердженням Свідків Єгови про те, що жінкою, яку згадує Книга Буття 3, 15, є їх організація, то помітили
б, Щ° 4е твердження має багато недоречностей. Свідки Єгови пов­чають, що першим Свідком Єгови був Авель, котрого вбив Каїн. Згідно цього пояснення треба прийняти, що Христова Церква, за яку вони вважають свою організацію, бере свій початок від часів Авеля. Значить Ісус - Засновник Церкви з\'явився пізніше, ніж Його Церк­ва? Але як може організація існувати раніше від свого засновника?
Господь сказав у раю: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством». Цією жінкою є Марія, її потомством є Ісус Христос і всі, хто належать до Його Церкви. Христос віддав нас під опіку своєї Матері - ми стали дітьми Марії (Йо. 19, 27). Ненависть диявола звернена до Жінки та її потомства, тобто до Марії й Ісуса з Його Церквою. Так само протягом століть, починаючи від апостолів, вчить католицька Церква.
Доказом, що організація Свідків Єгови не може бути «жінкою» (тобто Церквою), про яку заповідав Господь, є Христові слова: «...Збудую мою Церкву» (Мт. 16, 18), які були сказані пізніше. Не говорив «збудував», а тільки «збудую». Натомість Свідки Єгови ро­зуміють це по-іншому. Вони вважають, що Церква вже існувала, а потомством є її засновник.
Інші закиди Свідків Єгови стосуються Божого материнства Ма­рії. Не можуть примиритися з тим, що Марію називають Божою Матір\'ю. Бог не має Батька, тому не може мати матері стверджують Свідки Єгови. У цьому місці варто пригадати, що для Бога все можливо, тому людина не може обмежувати кордонами Його діяльність. Нехай Святе Письмо відповість нам, чи Марія має право, щоб її називали Божою Матір\'ю. Знаємо, що у Біблії слово Господь означає Бог.
«І Ной зробив усе так, як велів йому БОГ; саме так і зробив він. ГОСПОДЬ сказав до Ноя: «Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, бо тебе одного з цього роду побачив я праведним передо мною» (Бут. 6, 22; 7, 1).
Ще один приклад із Нового Завіту:
«Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім\'я Лазарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім\'я Йосиф, з Давидового дому; ім\'я ж діви було Марія» (Лк. 1, 26-27).
«Щаслива та, що повірила, бо здійсниться сказане їй від Гос­пода» (Лк. 1, 45).
Отже, слово «Господь» вживається у Святому Письмі на ок­реслення Бога. Нижче подаємо вірш, котрий розвіює закиди Свідків Єгови проти Божого материнства Марії. Також перекреслює твердження, що Святе Письмо не називає Марію Божою Матір\'ю:
«І як почула Єлисавета привіт Марії, здригнулася дитина в її лоні, і Єлисавета сповнилася Святим Духом, і викликнула голосом сильним: "Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене МАТИ ГОСПОДА мого?"» (Лк. 1, 41-43).
Звідси можемо прочитати: «І звідкіля мені це, що прийшла до мене МАТИ БОГА мого!»
Під час дискусії із старшими збору на тему Божого імені, один із Свідків Єгови сказав: там, де у Святому Письмі виступає слово «Гос­подь», треба читати «Єгова», оскільки Святе Письмо має поганий переклад. Викинули з нього ім\'я Єгова, замінюючи словом «Гос­подь». Ми запитали, чи він не зречеться своїх слів? Відповів, що за слова, які він сказав, відповідає і ніколи їх не зречеться. Тоді поп­росили його, щоб прочитав вірш з Євангелія від св. Луки (1, 43). Ось як він прочитав:
«І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?» Ми попросили, щоб, згідно зі своїм твердженням, він слово «Гос­подь» замінив словом «Єгова». Коли він задумався, ми прочитали самі: «І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Бога мого?»
Ще раз хочемо виразно підкреслити, що ці слова Єлисавета про­мовила не сама від себе, а під натхненням Святого Духа. Сам Гос­подь говорить устами Єлисавети, що Марія є Матір\'ю Бога.
Цей пан схилив голову, не знаходячи жодної відповіді. Коли за­питали його, чи тепер на підставі Святого Письма визнає Марію за Божу Матір - відповів: Ні! Запитуємо ще раз: чи відмовляється від своїх слів, що «Господь» треба читати як Єгова? Також відповів: Ні! Цим він підтвердив, що не Святе Письмо є підставою його віри, а брошури організації Свідків Єгови.
У розмовах зі Свідками Єгови неодноразово чули, що слово Гос­подь у вірші Лк. 1, 43 не стосується Бога, а тільки окреслює особу, подібно як ми це робимо у щоденній мові. Важко погодитись з -тим, що «Господь» означає будь-яку людину. У такому випадку чому св. Єлисавета, котра була сповнена Святим Духом, почувала себе негід­ною прийняти Марію? Чи тільки тому, що Марія мала стати матір\'ю пересічної людини? Натомість вона промовила: «І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?»
Якщо б св. Єлисавета розуміла це як Свідки Єгови, то не могла б вважати ще ненароджену звичайну дитину за свого Господа, а себе негідною, щоб прийняти Його у своїй хаті. Адже сама була бла­гословлена св. Йоаном Хрестителем. Як могла почувати себе не гід­ною приймати матір звичайної людини, а не Бога.
Ось ще один приклад із дискусії на цю тему. Поставлений перед аргументами Святого Письма Свідок Єгови визнав, що Ісус є Богом. Ми запитали, чи Марія є Його Матір\'ю? Виразно відповів: так! Тоді кажемо: якщо Ісус є Богом, а Марія є Його Матір\'ю, то це значить, що є Матір\'ю Бога. Деякий час задумався і відповів: ні! Запитали ще раз: хвилину тому, Ви сказали нам, що Ісус є Богом, Марія Його Матір\'ю, то чи дійсно Марія є матір\'ю Бога, чи ні? Знову почули у відповідь: Ні!
Дійсно, як можна погодитись з тим, що Марія є Матір\'ю Бога, коли так не вважає «Вартова Башта». Те, що її так називає Святе Письмо, не має жодного значення для Свідків Єгови. Неодноразово доводилось помічати, що Свідки Єгови часто настоюють на тому, у що не вірять або не розуміють. Знають тільки те, чого їх навчать старші брати, з думками і словами котрих вони завжди погоджують­ся. Зважають на їх слова без огляду на те, чи оперті вони на Святе Письмо, чи ні. Це для Свідків Єгови маловажливе. Таким сліпим довір\'ям вони обдаровують своїх вчителів. Хто має природне право сказати до Ісуса: мій Сину? Тільки Бог і Марія. Знаємо, що Ісус є Богом, тому Марія, будучи Його Матір\'ю, незаперечне є Матір\'ю Бога! Попри це, Свідки Єгови пояснюють, що Марія була тільки Господньою слугинею: «Ось я Господня слугиня...» (Лк. 1, 38).
Не можуть зрозуміти, що Марія через свою покору окреслює себе як сотворіння щодо Творця. Як мала інакше сказати, щоб виявити свій послух і покору? Може так: ось я Мати Бога? Але ж ще не стала нею. Якщо би й була, то з покори не сказала б так про себе. Давайте не будемо звертати увагу на те, як говорить про себе Марія, а подивімося докладно на зміст слів, які промовив до неї Всемо­гутній Господь через свого посланця:
«Ввійшовши до неї ангел, сказав їй: "Радуйся, благодатна, Гос­подь з тобою! Благословенна ти між жінками" » (Лк. 1, 28).
Це є звертанням Бога до Марії. Якщо сам Господь через Ангела Гавриїла так возвеличує Марію, то яке маємо право ми, грішні істо­ти, не визнати її гідності? Чи, не визнаючи привілеї Матері Божої, не виявляємо цим неприязнь, покладену між її потомством і потомством диявола?
Марія була свідома своєї величності, тому, хоча й покірно по­низила себе перед ангелом щодо Бога, одночасно цим засвідчила людям свою велич:
«І мовила Марія: "Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору слугині своєї: ось БО ВІД НИНІ УБЛАЖАТИМУТЬ МЕНЕ ВСІ РОДИ"» (Лк. 1, 46-8).
Ці пророчі слова, сказані Марією перед святою Єлисаветою, швидко виповнились і виповнюються по всі дні. Від перших століть християнства аж по сьогодні називають Марію благословенною.
Коли розмовляли на цю тему із групою Свідків Єгови, то ось що почули у відповідь: «Благословенна не є жодним привілеєм чи прик­метою». На підтвердження, що цей привілей нічого не означає, по­дали вірш із Святог\'о Письма:
«Як будеш уважно слухати голосу Господа, Бога твого, ви­конуючи старанно всі його заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе високо над усіма народами землі, і всі ці благословення зійдуть на тебе та здійсняться на тобі, якщо слухатимешся голосу Господа, твого Бога.
Благословен будеш у місті й благословен на полі; благословен буде плід твого лона і плід твоєї землі і плід твоїх тварин, великорослого та дрібного скоту.
Благословен буде твій кошик і твоя діжа. Благословен будеш, увіходивши й благословен будеш, виходивши» (Втор. 28, І—б).
Закінчили словами: «значить, що кінь, корова, вівця та інші тва­рини також благословенні?» Уважно читаючи, бачимо, що цей вірш не говорить, що благословенним є кінь чи корова. Благословенним є «плід твого лона і плід твоєї землі», «і всі ці благословення зійдуть на тебе». На тебе, а не на корову чи коня і т. п. Але ці благосло­вення зійдуть за умови, «якщо слухатимешся голосу Господа, твого Бога».
Не знала «загублена вівця», що Святе Письмо часто вживає цього виразу також у відношенні до Бога: «Благословен Бог...» (1 Пт. 1, 3).
Чи не бачимо тут великої неприязні змія до Марії? Господь обрав Марію, щоб стала Матір\'ю Бога - свого Сина, назвав її благосло­венною між жінками. Проте Свідки Єгови прирівнюють прикмети Богородиці до отари, принижують її благословення. Але забувають, що Святе Письмо також і Бога називає благословенним:
«Ось дім ваш лишається вам (пустий). Кажу вам: Ви не поба­чите мене, аж поки не настане день, коли ви скажете: "Благословен той, що приходить в ім’я Господнє!" » (Лк. 13, 35).
«Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що у своїм великім милосерді відродив нас до живої надії через воскре­сіння Ісуса Христа з мертвих» (1 Пт. 1, 3).
І «Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи» (2 Кр. 1, 3).
Цей благословенний Бог сам промовляє до Марії через ангела: «...Благословенна ти між жінками» (Лк. 1, 28).
Свідки Єгови ще запитують: чому Ісус Христос жодного разу не назвав Марію своєю Матір\'ю, а тільки жінкою? Якщо навіть Ісус не називав Марії матір\'ю, то чи заперечував цим, що не є її Сином? У випадку коли б поставила це питання дитина, котра вчить катехизм, то можна її вважати за допитливу. Але коли це запитує «дослідник Біблії», то засвідчує цим низький рівень своїх знань. Слово «жінка» ще й до сьогодні вживається східними народами як властива форма на окреслення особи матері. Цим виражається повага до неї як до матері і жінки.
Ісус вживає такого окреслення на підтвердження, що Його Мати є тією Жінкою, про яку заповідав Господь в раю (Бут. З, 15).
Одним з найголовніших закидів Свідків Єгови до особи Марії є заперечення її дівицтва.
Принижують Пренепорочну Діву Марію, твердячи, що вона мала потомство від тілесного співжиття з Йосифом. Погляньте, як фор­мулюють свої закиди, і на який вірш із Святого Письма опираються:
«Та не спізнав її, аж поки породила сина...» (Мт. 1, 25).
Вираз «аж поки породила», значить для Свідків Єгови розме­жування певного проміжку часу. Йосиф не спізнав Марії до часу, «аж» поки не народився Ісус Христос. Значить вже після народжен­ня Христа Марія мала тілесний контакт з Йосифом.
Хіба слово «аж» має настільки важливе значення. Ні! Оскільки в іншому вірші це саме слово «аж» заперечує подібну думку. Ось як написано в другій Книзі Самуїла:
«І не було в Міхалі, дочки Саула, дітей аж по день її смерти» (2 Сам. 6, 23).
Чи тут слово «аж» поширюється на якийсь проміжок часу? Свід­ки Єгови не можуть ствердити, що Міхаля народила дитину після своєї смерті.
Слова «аж поки породила» і «аж по день її смерти», не можуть Мати такого пояснення, якого їм надають Свідки Єгови.
Про Марію, її дівоцтво свідчить також Передання - усне хрис­тиянське повчання. Після народження Ісуса Христа Марія не змі­нилась, залишаючись назавжди Дівою. Усній Традиції ми повинні вірити так само як Святому Письму, про що повчають апостоли:
«Тож стійте, брати, і тримайтеся ПЕРЕДАНЬ, яких від нас навчилися чи то УСНО, а чи листовна» (2 Сл. 2, 15).
Євангелист Матей у вірші 1, 25 хоче підкреслити Божество Хрис­та, та що Ісус не має нічого спільного із земним отцем Иосифом. Євангелист Лука виразно звертає увагу на страх Марії під час Бла­говіщення:
«А Марія сказала до ангела: "Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?" » (Лк. 1, 34).
На цей час Марія вже була заручена зі своїм чоловіком: «Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім\'я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім\'я Иосиф, з Давидового дому; ім\'я ж діви було Марія» (Лк. 1, 26—27). Хоча Діва Марія була зарученою, проте склала перед Богом обіт чистоти. Свідки Єгови не перестають стверджувати, що Марія, крім Ісуса, мала ще дітей із Йосифом:
«Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Иосиф, Симон та Юда? І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?» (Мт. 13, 55-56).
Дійсно, у Святому Письмі згадується, що Ісус мав братів та сестер. Проте немає згадки, що Марія мала ще дітей, крім Ісуса! Не згадується у Святому Письмі, які це брати та сестри, рідні, чи може двоюрідні. Тому й ми запитали Свідків Єгови, чи ці згадані брати і сестри є дітьми Марії та Йосифа. Відповіли, що так! Коли запитали чи «брати» були апостолами, не одержали достатньої відповіді. Одні кажуть, що апостолами були тільки Яків і Юда. Інші натомість вва­жають, що було їх троє. У будь-якому випадку, більшість Свідків Єгови стверджують, що принаймні Яків був апостолом. Святий Пав­ло у посланні до Галатів пише:
«По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п\'ятнадцять день. А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього» (Гл. 1, 18-19).
Свідки Єгови на підставі цього вірша вважають, що Яків був бра­том Господнім - братом Христа. Але св. Павло не згадує, який це був брат - рідний, двоюрідний чи може троюрідний? Проте, Свідки Єгови вперто твердять, що Яків був сином Марії і Йосифа. Тому всміхаються весело, вважаючи, що вдалося їм переконати католиків. Ще раз повторюють, що Христос мав братів, а Марія з Йосифом, відповідно, дітей.
Усмішка з обличчя Свідків Єгови зникає, коли читають фраг­менти з Євангелія від Матея, Марка і Луки, де йдеться про вибір дванадцятьох апостолів. Саме на підставі цих фрагментів роз­віюється твердження Свідків Єгови про те, що Марія з Иосифом, крім Ісуса, мали інших дітей, а Яків був братом Христа:
«Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над не­чистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч. Ось імена дванадцятьох апостолів: перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, брат його; ЯКІВ, СИН ЗАВЕДЕЯ, та Йоан, брат його; ФИЛИП та ВАРТОЛОМЕЙ; ТОМА й МАТЕЙ, митар; ЯКІВ, СИН АЛФЕЯ, і Тадей; Симон Кананій та Юда Іскаріотський, що й зрадив його» (Мт. 10, 1-4).
«І він призначив дванадцятих, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю і дав їм владу виганяти бісів. Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім\'я Петро; ЯКОВА, СИНА ЗА­ВЕДЕЯ, та Иоана, брата Якова, й дав їм ім\'я Воанергес, у перек­ладі - Сини грому; Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, ЯКОВА, СИНА АЛФЕЯ, Тадея, Симона Кананія, та Юду Іскаріота, що його і зрадив» (Мр. З, 14-19).
«А як настав день, покликав своїх учнів і вибрав з них два­надцятьох, яких назвав апостолами: Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Иоана, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, ЯКОВА, СИНА АЛФЕЯ, Симона на прізвище Зилота, ЮДУ, СИНА ЯКОВА та ЮДУ Іскаріотського, який став зрадником»
(Лк. 6, 13-16).
Бачимо, що євангелист Матей згадує про двох апостолів на ім\'я Яків. Один Яків - син Заведея, інший Яків - син Алфея. Тому й запитуємо Свідків Єгови, що сталося з апостолом Яковом - сином Йосифа, якщо св. Павло в посланні до Галатів писав про рідного брата Ісуса Христа?
Те саме пише євангелист Марко. Святий Лука підтвержує це, навіть більше, пише, що апостол Юда, якого Свідки Єгови також приймають за Ісусового брата є сином Якова. Отже, не Йосифа і не Марії.
Ознайомившись із цими віршами, більшість Свідків Єгови відповідають, що особливо не зосереджували на них своєї уваги.
І зобов\'язуються натомість на наступний раз приготувати відповідь. У більшості випадках до наступної дискусії справа не доходить, тому що самі намагаються її уникнути. Якщо навіть ця зустріч відбу­вається, то цієї теми навіть не згадують. У такому разі ми самі запи­туємо, чи Алфей, Заведей і Йосиф є однією особою. На це відпо­відають, що апостол Яків є сином Йосифа, який походить з Заведеєвого роду. Ця відповідь є доказом того, що Святе Письмо знають так само «добре», як і походження Йосифа, котрий є з роду Давида. В іншій розмові, один Свідок Єгови пояснив нам вірш (Гл. 1, 19) так: апостол Павло, крім Якова, зустрів Господнього брата, який не був апостолом. Як з цим погодитись, коли читаємо у Святому Пись­мі, що св. Павло хотів зустрітись з Петром (Гл. 1, 18), але не зустрів нікого з апостолів, крім Якова, Господнього брата. Серед апостолів був ще один Яків, який не був братом Христа, але св. Павло зустрів власне апостола Якова, котрий був братом Господнім.
Боже провидіння вчинило так, що євангелисти згадують імена батьків тих апостолів, котрих Свідки Єгови вважають за дітей Марії і Йосифа. Всемогутній Господь Бог знав, що знайдуться фальшиві пророки, які будуть заперечувати дівоцтво Марії. Ці пророки пов­чають, що Діва Марія піддалась у всій повноті світському життю, яке має на собі пляму первородного гріха.
Чому Свідки Єгови не хочуть зрозуміти, хто це Господні брати!? Святе Письмо згадує про сестру Марії (Йо. 19, 25), але Свідки Єгови не задумуються над тим, чому не згадується про щось більш важ­ливе, як, наприклад, інші діти Марії. У Святому Письмі маємо цю згадку на доказ, що брати Господні були дітьми сестри Марії.
Протягом перших століть християнства було багато випадків, що супружжя жили в чистоті, добровільно на це погоджуючись. Прик­ладом може бути блаженна Кінга (Кунегунда 1234-1292), дочка коро­ля Угорщини Бели IV . Вона вийшла заміж за короля Болеслава Встидливого, і разом з чоловіком прирікли перед Богом довічну чистоту. Жили згідно із порадою св. Павла:
«Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали» (1 Кр. 7, 29).
Це не єдиний приклад. Блаженна Кінга не є тут винятком. До життя в дівицтві і чистоті заохочував святий Павло. Ось як пи­шеться про це в 7 розділі першого послання до Коринтян:
«Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.
Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануть­ся, як я. А зв\'язаний ти з жінкою? Не шукай розв\'язатись Розв\'язаний від жінки? Не шукай жінки».
Цілий сьомий розділ апостол Павло посвячує заохоті до життя в чистоті. Якщо одні змогли прожити в чистоті і дівицтві, то чому благословенна Богом Марія, будучи свідомою свого покликання, повинна була думати катерогіями Єни або звичайної жінки? Ні, і доказом тут є Святе Письмо. Свідки Єгови не мають жодних конкретних аргументів з Біблії, щоб заперечити дівоцтво Марії.
Не важко помітити недоречність пояснення цитати з Мт. 13, 55. Повіривши маловірам, згодимося, що Ісус є сином теслі. Приймаючи це - заперечуємо зачаття від Святого Духа. Тоді Ісусові треба заки­нути, що Він є ворожбитом, чуда робить силою Велзевула, адже саме це закидали Йому маловіри.
Свідки Єгови повчають далі, що Ісус не був єдиною дитиною Марії, оскільки був Первородним. Якщо у Марії не було більше ді­тей, то Святе Письмо подало б, що Ісус є Єдинородний.
Але знаємо, що Біблія називає Ісуса Христа також Єдинородним:
«І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили - славу ЄДИНОРОДНОГО від ОТЦЯ, благодаттю та істи­ною сповненого» (Йо. 1, 14).
«Бог так полюбив світ, що Сина свого ЄДИНОРОДНОГО дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним»
(Йо. З, 16).
В іншому місці Єдинородного Сина Святе Письмо називає Пер­вородним:
«Коли ж знову уводив ПЕРВОРОДНОГО у світ, то каже: "Нехай поклоняться йому всі ангели Божі" » (Єв. 1, 6).
Тут постає питання, чи Господь мав більше синів, якщо Біблія називає Його Сина Первородним? Ми знаємо, що Господь Бог має одного Єдинородного Сина. Сотворених є більше, це всі, хто слухає Божого слова і його береже - вони є Господніми синами. Єдинород­ним і Первородним є тільки Ісус Христос, про що говорить Святе Письмо. Отже, помиляються знову Свідки Єгови, проповідуючи, що Марія мала, крім Ісуса, інших дітей.
Святе Письмо вже вкотре заперечує таке проповідування:
«Як же вмер Ірод, ангел Господній з\'явився вві сні Йосифові в Єгипті і каже: "Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка" ».
Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю (Мф. 2, 19-21).
Історичні документи засвідчують, що Ірод вмер на четвертий рік після вродження Христа. У цьому місці Святе Письмо не згадує про інших дітей Марії. Виразно підкреслює, що мала тільки одну дитину. Хочемо тут ще зосередити нашу увагу на одному вірші. Ангел Господній каже: «Візьми діти та ЇХНЮ МАТІР», але «візьми дитятко та його матір».
Якщо б Йосифа та Марію єднало супружнє співжиття, то більш природним було б окреслення «візьми дружину свою», а не «його матір» Ще один доказ, що Йосифа та Марію не єднало супружнє співжиття, як всупереч правді стараються довести Свідки Єгови. Ми почули приблизно таке пояснення даного вірша: перебуваючи в Єгипті, Марія не могла мати більше дітей, з огляду на несприятливі умови.
З цій відповіді випливає, що Марія не виконала Божого наказу (Бут. 1,28), а протягом життя шукала тільки зручностей. Але Бого­родиця вибрала собі вузький і тернистий шлях, не звертала уваги на розкоші та зручності. Хіба Ісус народився у сприятливих умовах? Чи втеча до Єгипту була приємністю для Марії? Найкраще сказав про «зручності» Марії праведний старець Симеон (Лк. 2, 34—35).
Далі даємо ще один вірш, який підтверджує, що Марія не мала більше дітей, крім Ісуса. У Святому Письмі читаємо:
«А при хресті Ісусовім стояли його мати... Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, – а його ж любив він, — мовить до матері: "Жінко ось син твій". А тоді й до учня мовить: "Ось матір твоя". І ВІД ЖІ ХВИЛІ УЧЕНЬ УЗЯВ її ДО СЕБЕ» (Йо. 19, 25-27).
Цими словами Ісус віддав свою Матір всім людям, в особі св. Йоана. Бід тієї хвилини Марія є нашою Матір’ю, а ми разом із св. Йоаномє її дітьми. Саме св. Йоан опікувався Матір\'ю після смерті Ісуса. Якби Марія, згідно з наукою Свідків Єгови, мала дітей більше, то, безперечно, вони би піклувалися своєю Матір\'ю. У такому випад­ку св. Йоан не брав би її під свою опіку.
Свідки Єгови мають на це відповідь. Отож, проповідують, що Ісус Христос віддав свою Матір св. Йоанові тільки тому, що інші Його брати не розуміли Його науки і не вірили Йому, не були добрими братами.
Напраду, таке пояснення є смішним. Чи тільки тому, що брати не розуміли Ісуса не могли прийняти під опіку свою Матір? Але учні разом із апостолами також не розуміли Ісуса, хоча й були разом з Ним три роки.
Зрозуміли тільки тоді, коли Ісус після воскресіння відкрив їхній розум на Писання (Лк. 24, 19-21; Йо. 2, 22).
Нерозуміння у цьому випадку не означає злобу. Це ще не прий­шов час на зрозуміння. Доказом є також апостол Тома. Він протягом трирічної науки Христа не вірив, що Ісус воскресне. Навіть коли воскрес, і це підтверджували апостоли, Тома все ж таки не вірив (Йо. 20, 25).
Виходить, що Тома, коли б не повірив у воскресіння Христа, не цікавився б долею своєї Матері? Якби Ісусові брати були злими і не прийняли своєї матері, то Біблія згадує, що Хритос мав також сестер:
«Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда? І ЙОГО СЕСТРИ хіба не всі між ними? Звідки ж воно це все?» (Мф. 13, 55-56).
Святе Письмо не згадує про сестер, що вони були злими і не ро­зуміли Ісуса. Було їх чимало, як подає євангелист, всі вони були серед нас. Будучи Христовими сестрами і дочками Марії, в такому разі прийняли б свою Матір, якщо не хотіли цього зробити брати. Маючи рідних дітей, Марія не мала би потреби, щоб її брав під опіку св. Йоан.
Вислухавши ці детальні аргументи, Свідки Єгови запитують, чо­му ми так відстоюємо дівоцтво Марії? Чи вважаємо, що співжиття у правнім подружжі є зганьбленням або неморальністю в Божих очах?
Католики так не думають. Думають тільки, що образливо гово­рити людині, котра присвятила своє життя чистоті і гідно цього дотрималась, що вона має дітей. Або навпаки, якщо хтось має дітей і виховує їх на Божу славу, сказати йому, що він їх не має. Це людині болить. Такі нісенітниці заперечують правду. Про це, що Марія, крім Ісуса, не мала більше дітей, свідчить не тільки Святе Письмо, але й Передання. У такому разі, чому Свідки Єгови всупереч правді заки­дають, що Марія мала потомство крім Ісуса?
Позиція Свідків Єгови суперечить Святому Письму, котре виви­щує Марію серед інших жінок. Доказом цього вивищення є Христові слова:
«Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремін­ний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий.
Слова Ісуса Христа підтверджують, що св. Єлисзаета Про велику людину, кажучи, що «не було між людьми БІЛЬШОГО Йоана Христителя».
Народивши найбільшу людину після Ісуса-Чоловіка. Єлисавета почуває себе негідною, коли її відвідала Марія. „Свята Єлисавета промовила ці слова Святого Духа, зрозумівши велич Марії.
Вже не вперше бачимо, що для Свідків Єгови достатньо вирвати із тексту вірш, щоб на цій основі доводити свою правдивість. Вони пояснюють, що Марія зачала Ісуса у беззаконні. Але поданий ними вірш аж ніяк не стосується Марії.
Не звертають уваги на те, кому адресовані ці слова. Для них дос­татньо й цього, бо так говориться у Біблії. Тому подаємо цілий по­чаток із Псалма, щоб зрозуміти кого він стосується:
«Провідникові хору. Псалом Давида, коли увійшов пророк Натан до нього, після того, як був він з Ветсавіею. Помилуй ім\'я, Боже, з милости твоєї, з великого милосердя твого зітри мої провини. Об­мий мене повнотою від вини моєї, очисть мене від гріха мого. Про­вини бо мої я знаю, і гріх мій завжди передо мною. Тобі, тобі єди­ному згрішив я, і зло на очах твоїх учинив я, щоб ти у вироку твоїм був оправданий і правий, коли будеш судити. Я ж у беззаконні наро­дився, й у гріху зачала мене моя мати» (Пс. 50, 1-7).
Одного разу ми довели Свідкам Єгови, що цей Псалом стосується матері Давида, а не Марії - Матері Ісуса. Проте вони відповіли, що оскільки Давид був зачатий у беззаконні, то Марія, будучи з Дави­дового роду, також перейняла гріховність. Але подивімся наскільки смішним є таке пояснення. Починаючи від Єви - ніхто не був позбав­лений гріха. Так, що не тільки Давид перейняв його від своєї матері. Винятком тут є Марія із своїм Сином Ісусом Христом.
Ми не можемо порівнювати Марію з матір\'ю Давида, як і не мо­жемо порівнювати Ісуса Христа з Давидом. Після смерті тіло Давида розклалося, а тіло Ісуса залишилось нетлінним. Приймаючи, що Марія є з Давидового роду й успадкувала первородний гріх по матері Давида, треба прийняти, що Ісус також обтяжив себе цим гріхом. Не міг успадкувати гріх від Отця, тому що його батьком є Бог, але перейняв би його по матері, яка була з гріхом, - вважають Свідки Єгови.
Під час іншої дискусії почули ще смішнішу відповідь. Свідки Єгови боронять свою позицію про первородний гріх Марії. Проте нічого не говорять про гріх Ісуса, вважаючи, що гріх не переходить від матері, а від батька. Христос є без гріха тому, що не мав земного батька.
Таким поясненням заперечують самі собі. Гріх переходить від батька, а Марії закидають, що успадкувала його по матері Давида. У Псалмі 50, 7 говориться, що в гріхах зачала мене МАТИ моя, а не БАТЬКО.
Важко зрозуміти, чому Свідки Єгови не думаючи виривають із тексту Святого Письма вірш, котрий говорить зовсім про інше, ніж подає брошура. Вони не шукають правду, чому зміст брошури розхо­диться зі Святим Письмом. Свідки Єгови за всяку ціну боронять позицію «Вартової Башти».
Розмовляючи з однією панею, котра показувала нам вже згадану брошуру, ми дізналися, що вона як Свідок Єгови мала завдання від старших збору опрацювати реферат про Марію на підставі цієї бро­шури. Довірене їй завдання сумлінно виконала, чим і задовільнила себе саму та братів із збору. Ми в свою чергу запитали, чи вона зві­ряла цитати, подані в брошурі із Біблією. Відповіді не отримали. Ціла брошура була розмальована червоним олівцем. Був також під­креслений згаданий вірш псалма (50, 7).
Коли на наше прохання вона прочитала цей псалом від самого початку, то почервонівши відповіла, що дійсно стосується він Дави­да і його матері. На питання, чи реферат був опрацьований на підста­ві Святого Письма, не почули відповіді. Але коли вона почала глиб­ше вникати в зміст брошур, порівнюючи їх із Біблією, зрозуміла, що Свідки Єгови сіють фальшиву науку. Сьогодні вона вже не заглядає до їх брошур.
Свідки Єгови доказують, що Марія була грішною людиною, пок-ликуючись на вірш Еклесіяста:
«Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши» (Проп. 7, 20).
Відкинувши вже подані вірші про Марію, на підставі цієї цитати треба прийняти, що Ісус був грішний, оскільки немає на світі праведних, котрі б не грішили. Свідки Єгови вважають, що Христос є тільки людиною тому вимушені прийняти, що Він був грішником. Подібну думку читаємо в посланні до Галатів: «Проклят усякий, хто висить на дереві» (Втор. 21, 23; Гл. З, 13). Якщо кожен, то і Христос.
Першою згрішила Єва, після її падіння згрішив Адам. Після них перейшов гріх на всіх людей, за винятком Марії - Божої Матері, бо Вона є благодатна - Непорочна.
На Марії сповнились Господні слова, сказані до змія в раю: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш нама­гатися ввіп\'ястися йому в п\'яту». Бачимо, що на Матір свого Сина Бог вибрав Жінку, котру не торкнувся гріх.
Адам і Єва були благодатними до часу, коли їх спокусив диявол. З хвилини падіння вони відпали від благодаті. Це було результатом гріха. До Марії Господь сказав через ангела, що вона є «БЛАГО­ДАТНА», без гріха, як перші люди, перед зіпсуттям, були безгріш­ними. Для кращого зрозуміння додаємо, що в Діяннях апостолів (6, 8) читаємо: «Стефан же, повний благодаті й сили, творив чуда й великі знаки в народі».
Прочитавши цей вірш, Свідки Єгови закидають, що святий Сте­фан також міг бути непорочне зачатий, тому що Святе Письмо гово­рить, що він, як і Марія, був благодатний. Але це не так! Велика різниця між благодаттю Марії і благодаттю Стефана. Нехай цю різ­ницю вкаже нам Святе Письмо.
В Євангелії Св. Йоана читаємо:
«Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: "Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене". ВІД ЙОГО ПОВНОТИ ПРИЙНЯЛИ ВСІ МИ -БЛАГОДАТЬ ЗА БЛАГОДАТЬ. Закон бо був даний від Мойсея, БЛАГОДАТЬ ЖЕ Й ІСТИННА ПРИЙШЛА ЧЕРЕЗ ЮУСА ХРИСТА» (Йо. 1, 15-17).
Отже, св. Степан повноту благодаті отримав від благодаті Ісуса. Про це виразно читаємо у Святому Письмі.
Після свого народження Марія була обдарована Божою благо­даттю. Святий Стефан не народився повний благодаті, як Марія. Він був, як кожна людина, обтяжений первородним гріхом. Тому без гріха після Ісуса була тільки НЕПОРОЧНА Марія, Його мати!
Католицька Церква має рацію, приймаючи, що Марія «НЕПОРОЧНО ЗАЧАТА». Бо як бачимо, догма Церкви про Непорочноо зачаття Марії має свої корені в Біблії. Діва Марія була без плями.
Вирок Адамові і його потомству, обтяженому гріхами, «перетво­ритися в землю» - не торкається Марії, Божої Матері. Тому її тіло не могло піддатися процесові розкладу.
Проводячи свою агітаційну роботу, Свідки Єгови окрім журналів і брошур, розповсюджують різноманітні листівки. Одна з них, зміст якої подаю нижче, написана з метою висміяти релігійні звичаї і мо­литви, але насправді компрометує лише свого автора. Ось її зміст:
«Ангельське вітання: Радуйся благодатна, Господь з тобою. Бла­гословенна ти між жінками. Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш в лоні й вродиш сина й даси йому ім\'я Ісус. Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить. Марія сказала: Ось я Гос­подня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову. Задумай­теся! Чи ти просиш Бога, щоб бути матір\'ю Божого Сина? Чи ти повторюєш ці слова, які промовляла Марія до Ангела? Подивись на цю безглуздість. Сміх та й годі! Може справді попроси Бога, щоб ти була Його Матір\'ю. Жінка, стоячи на колінах промовляє: ось я Гос­подня слугиня, нехай зо мною станеться по твоєму слову. Такі ж самі слова повторює молода дівчина: Господи, нехай і мені буде так само. Чоловік, ніби проявляючи заздрість, говорить: Господи, нехай зо мною станеться по твоєму слову. Всі хочуть бути матір\'ю Божого Сина. Люди!!!
Задумайтесь хоча на хвилину. Господу Богу не треба більше ма­терів, щоб народжувати Ісусів, оскільки вже має одну...»
Автор цієї листівки не знає, що християнин, молячись «Бого­родице Діво», не робить це зі своєї наївності. Автор також не заува­жив, що пішов дуже далеко. Він не висміює релігійні практики, а саму молитву. Християни добре розуміють значення слів молитви. Ось, що пише далі автор листівки:
«Не ображайся друже, а уважно читай. Молитовні тексти до Бо­городиці переповнені хто-зна чим. Вежа Давида. Вежо із слонової кістки, молись за нас. Подумай, чи вежа може молитись? Ні, навіть якщо б вона була золотою. Але читай далі. Будиночку золотий, кивоте Завіту - молись за нас. Кивот це квадратна скринька виго­товлена із дерева. Його виготовив і вкрив золотом Мойсей. У Кивоті переховувались таблиці Божих заповідей. Сьогодні цього кивоту немає, то чому ви молитесь до нього? Хіба скринька може молитись?
Рання зірко, молись за нас? Хіба зірка молиться? Бачив текст молитви, який мала в молитовнику монахиня Прочитав такі слова: сінечко, на якому лежав Спаситель, моли за нас. Подивіться! Сіно з\'їв осел, а вони моляться до нього. Це є католицька молитва, на яку щодня скликають дзвони Ченстохови. Так, Дзвони дзвонять, а неро­зумні зі всієї сили тягнуть «Богородице Діво». Що ж ви думаєте? Думаєте, що оповідаєте Богові цю історію щоб Він її не забув?!»
Цікаво, чому автор не вказав молитовник і сторінки, де була вмі­щена молитва про сіно. Кожний молитовний текст перевіряється церковною владою, але чому ж ця влада затверджувала молитви із подібними словами: «сінечко, на якому лежав Спаситель, молись за нас»? Не затверджувала, тому що її просте не існує. Зате треба якось висміяти християн, монахинь. Тому й вигадують різні нісенітниці. Відповіддю на другу частину листівки можуть бути слова її автора: «Молитовні тексти до Богородиці...» Самі слова говорять, що це молитва до Богородиці, тобто Марії, а не до предметів.
Свідки Єгови мали б рацію, коли б католики дійсно молились до предметів. Проте католики не є настільки наївні, як автор листівки і ті, що йому вірять, бо знають до кого спрямовують свої молитви.
«Кивоте Завіту». Кивотом Завіту була позолочена дерев\'яна скринька, де зберігались таблиці Божих заповідей, посуд з манною і жезл Арона (Єв. 9, 3-4).
Марія - Непорочна - це істота, в котрій Бог знайшов собі по­мешкання, оскільки носила Його у Дівичому лоні.
У Старому Завіті Божий Кивот вважали за найбільшу святість (1 Хрон. 15, 2). У Новому Завіті Кивотом Завіту є Марія. Старозавітній Кивот був символом Марії, жезл Арона - символом священства, манна - символом Євхаристії. Марія-Кивот Нового Завіту носила у своєму лоні Дателя заповідей, Первосвященика і Хліб, котрий зій­шов з неба. Тому символ Кивоту здійснився саме в особі Марії.
«Ранішня зірко». Цими словами називаємо Марію. Ранішня зірка проголошує закінчення ночі і благовістить прихід дня. Ранішня зір­ка вказує прихід сонця, так і Марія принесла Світло Світу - Ісуса Христа (Йо. 8, 12).
«Небесна брамо». Цей заклик відноситься до Богородиці тому, що через неї прийшов до нас із неба Спаситель. Марія відкрила нам небо.
Шкода, що автор листівки використав тільки окремі епітети. За­лишив без уваги: Мати, Невіста, Цариця. Всі ці слова прослави від­носяться до Особи Марії - Божої Матері. Молитовні тексти закін­чуються словами: «Агнче Божий, котрий згладжує гріхи світу, спаси нас». Невже й тут автор листівки вважає, що якщо католики мо­ляться до скриньки, брами чи зірок, рівно ж моляться до якогось агнця-барана?
Божим Агнцем Ісуса Христа називав вже Йоан Хреститель, промовляючи: «Толк наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: "Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає" » (Йо. 1, 29).
Йоан Хреститель говорив про Ісуса, а не про барана. Вжито це в алегоричному значенні, подібно як: Ранішня Зірка, Брама Небесна, Кивот Завіту - до Особи Марії.
Так само діти використовують різні слова, звертаючись до своєї матері: мамо, матінко, квіточко і т. п. Слухаючи це, матір чи батько не гніваються на своїх дітей. Навпаки! Тішаться, знаючи, що ці слова виходять з їх серця.
Прикро є для матері, коли діти називають її: мачухо, стара, чи взагалі не признаються до неї як Свідки Єгови до Марії - Матері Спасителя людського роду. Говорять про Божу Матір різні нісеніт­ниці, не зупиняючись у своїх стараннях, відвертаючи дітей від Небес­ної Матері. Для цього використовують різні можливості, відкликуються на пророцтва Єремії. Повчають, що культ матері з дитиною був прийнятий і практикувався в поганському Вавілоні, де покло­нялися СеміраМіс і її синові Німроду:
«Діти збирають дрова, а батьки запалюють вогонь; жінки ж, місять тісто, щоб мене ображати» (Єр. 7, 18).
Немає католиків, які б жертвували Пресвятій Діві «печиво». Ка­толики прославляють Марію як Царицю неба, бо її Син - Ісус Христос є Царем неба і землі. Марія є рівно ж Царицею цілого світу.
Хвала, яку складають Марії, не є поганським звичаєм. Доказом цього є факт, згаданий в брошурі Свідків Єгови «Переконуйтесь у всьому», її автор пише, що «католицька енциклопедія» ( IV том, с. 563 англійською мовою) згадує про певну секту відокремлених хрис­тиян ( IV ст.), котра була забороненою за жертвоприношення печива Марії.
Про цю секту написав, св. Єпіфаній (404 р. н. е.), її членів називали колиридіанами. Церква була проти діяльності цієї секти. Згадана енциклопедія виразно говорить, що це не католики жертвували печиво, а певна християнська секта. Католицька церква забороняла цей поганський культ. Отже, не могла впровадити те, що сама заборонила. У Католицькій Церкві прославляють Марію від самого початку християнства. Не використовується жодних поганських практик. Християнський культ Марії випливає з любові і пошани, якими обдаровують Божого Сина і Його Матір. Найважливішим є те, що цей культ бере свої початки із Святого Письма. Про це ми неодноразово згадували у цьому розділі.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2