foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Зі сходженням на престол імператора Олександра ІІІ прослідувала реакція у відношенні до попереднього реформаційного періоду. Було вирішено, що захоплення реформаційним рухом пішло надто далеко, і багато ознак вказувало на те, що варто зупинитися і одуматися, і навіть, по можливості, зробити поворот назад. Остання думка і покладена була в основу тепер діючого уставу академій – розділення предметів на групи, скасовано більшість предметів, що викладалися в академіях. Визнані загальнообов’язковими для всіх студентів спеціальності були відмінені. Відновлення старого у всій повноті здійснити неможливо, бо життя іде вперед, і повернути плин часу не під силу нікому. [50., с. 10]
В 1881р на престол зійшов Олександр ІІІ – це означало скорий кінець уставів 1867-69рр. Обер-прокурор К.П.Побєдоносцев повністю розділяв недовірливе ставлення імператора до всіх реформувань 60-х років. В 1882р був запроваджений новий комітет для обговорення уставів духовних навчальних закладів, головою якого ставу консервативний Кишинівський архієпископ Сергій Ляпідевський. До того ж, Побєдоносцев зовсім не був прихильником вченого монашества. Саме цим пояснюється включення в число нового комітету світської професури духовних академій. Робота комітету була завершена до кінця 1883р і подана на обговорення і затвердження Св. Синоду. Впродовж 5 – 6 засідань у проекті було зроблено немало змін і доповнень. Після засідань складений проект Уставу академій внесений був митрополитом Іоаникієм до Св. Синоду для затвердження. Митрополити Ісидор і Платон підписали його, навіть не заглянувши туди. Таким чином, підписаний членами Синода проект, поданий був через обер-прокурора на височайший розгляд, і 20.04.1884р був затверджений. Так-то звершуються у нас настільки важливі церковно-державні реформи. Потім, 22.08.1884р імператор підписав і новий Указ семінарій. [61., с. 465-466]
Завданням тільки-но здійснених реформувань було підтримати і розвинути благоустрій академій, скоротити непотрібне і небажане. Тому новий устав не знищує встановлених і традиційних порядків, а санкціонує все, що витримало випробування часом. [65., ст. 243]
Порівняно з Уставом 1867р тут значно розширені повноваження єпархіальних архієреїв по відношенню до семінарій. Крім того, в параграфі 14 добавлено, що єпископ “має вищий нагляд за напрямком цього уставу”. Параграф 23 відміняє виборність ректорів, які тепер знову призначаються. Інспектор тепер не вибирається, а призначається Св. Синодом. В навчальну програму вводяться навчальні предмети: біблійна історія, історія руського розколу і апологетика, порівняльне богослов’я і тригонометрія. В курсі філософії зберігаються логіка і психологія, а огляд філософських вчень і педагогіка замінюється основами і короткою історією філософії і дидактикою. Кількість годин на руську літературу збільшилося за рахунок філософії, математики і древніх мов. Вивчення нових мов стає факультативним. В інтереси релігійно-морального виховання посилюється викладання церковного співу і вводиться посада семінарського духівника. Такі ж принципи характерні і для уставу академії. [61., с. 467]
Новий устав аакадемії 1884р поставив метою для цих закладів забезпечувати вищу богословську освіту в дусі православ’я для просвітницького служіння Церкві не тільки на пастирському, духовно-навчальному, але і на інших поприщах діяльності.
Устав академії набрав чинності в 1884-85рр. Новий устав семінарії – в 1885-86рр. Для читання курсу з історії і критиці руського розколу не було викладачів, і тому він запроваджувався поступово тільки з 1886р. Як допоміжний предмет, з окремим фінансуванням в семінаріях тих єпархій, що особливо страждали від поширення сект, запроваджувалося історія і критика сектантства. Ще раніше в 1884р почав діяти новий Устав повітових духовних училищ, а в 1882р – єпархіальних жіночих училищ. [61., с. 486] Навчання в церковних школах велося за програмами, затвердженими Св. Синодом в 1888р, а по другокласних і церковно-вчительських – за проектами програм 1898р. [29., с. 4]
Рождєствєнський А. говорить, що одночасно з проведенням нового уставу, центральною духовною владою надавалася можливість знову вирішити питання про полегшення вступу випускників семінарій до університету. Питання це порушувалося ще в навчальному комітеті в 1883р, і більшість висловилася “за”. [57., с. 167]
Згідно з новим уставом, семінарії і академії були відкриті, як і раніше, для всіх станів. Випускники семінарій і класичних гімназій при вступі до академії повинні були скласти вступний іспит. Наставники академії читали лекції і розглядали твори студентів. Про число пропущених наставниками лекцій ректор, за уставом 1884р, вже не доповідав в Раду академії. Порядок викладання наук в академіях був точно визначений особливою комісією. В ньому значна кількість небогословських наук вивчалася першим і другим курсами. При розподілі богословських наук взято було до уваги їх взаємна послідовність і залежність. [65., с. 255]
Устав 1884р був орієнтований не на масштабну зміну системи духовної освіти, а вирішував місцеві проблеми.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2