foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Мужами апостольськими прийнято називати авторів древніх творів церковної літератури, хоча не всі вони були безпосередніми учнями свв. апостолів. Сама назва “мужі апостольські” являється неологізмом, який виник в ХVІІ ст..
Вона охоплює собою декілька творів ранньохристиянської писемності кінця І – початку ІІ стт., які безпосередньо примикають до святих авторів Писань Нового Завіту. Їх об’єднує те, що вони були дуже близькими “до чисто апостольського духу християнського вчення”. За літературною формою і прийомами літературної творчості всі твори мужів апостольських, як і апостольські писання, виділяються висотою релігійного почуття, особливою патріархальною простотою і задушевністю чисто батьківського тону в спілкуванні з читачами. Релігійна думка мужів апостольських, як і у апостолів прививається свідомості віруючих прямо без всяких особливих доказів, як ряд істин самоочевидних, беззаперечних, не допускаючи ніякого сумніву.[1] Релігійна концепція мужів апостольських в кінцевому рахунку зводиться до трьох головних питань релігійної інтуіції – христології, еклезіології і есхатології, причому серед них христологія займає центральне місце. До цього треба добавити проблеми християнської моралі, які теж займають одне із центральних місць в творах мужів апостольських.
До сьогоднішнього часу збереглися тільки декілька творів даного періоду. Значна частина їх була втрачена. В нашому курсі будуть розглянуті такі твори:
1. Послання до Коринфян св. Климента Римського;

2. Сім послань св. Ігнатія Богоносця;

3. Послання св. Полікарпа Смирського;

4. “Дідахи” – Вчення дванадцяти апостолів;

5. Послання Варнави;

6. “Пастир” Єрма.

Між всіма цими пам’ятками є багато спільного: зміст і форма їх в основному визначається однаковими умовами життя Церкви того періоду. Буває інколи важко встановити точний час появи цих пам’яток. Тут головне значення мають дані, які знаходяться в самому тексті твору, завдяки чому встановлюється хронологічна межа періоду, в який твір міг бути написаний, або час, раніше якого твір не міг бути написаний, або час після якого  написання його не могло мати місця. Треба зауважити, що видання цих творів почались з ХVІІ ст.. На російській мові ці твори видані в перекладі свящ. П. Преображенського під назвою “Ранние отцы Церкви”.

--------------------------------------------------------------------------------

[1] Писарев Л. Почерки из истории христианского вероучения патристического периода. Век мужей апостольских. Т., 1, Казань, 1915, с. 2.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2