foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Це питання виникло у мене ще тоді, коли я довідався про канонізацію царя Миколи ІІ. І не тому, що вірю комуністичнім побрехенькам про монархію як уособлення всіх зол, та про те, що тільки при радянській владі люди стали нібито жити добре. Одразу скажу, що мені щиро шкода невинних дружину і дітей царя, ростріляних більшовиками, але ж не всі вбиті є святими мучениками...Ніяк не можна виправдати і дій комуністів, які у своєму звичному стилі, без всякого суду й слідства, розстріляли колишнього царя. Але моральне засудження комуністів-більшовиків не означає визнання царя Миколи ІІ святим!
Навіть апологети Романових, а їх у нинішній Московії більше, ніж достатньо, не можуть приховати, що з іменем Миколи ІІ пов”язане сумнозвісне “Кровавое воскресенье” 9 січня 1905 р. Нагадаю, що тоді петербурзькі робітники, їхні жінки й діти, з іконами та корогвами пішли до царської резиденції - Зимового палацу, щоб передати свою петицію із проханнями та скаргами. Ця мирна процесія була розстріляна на площі перед Зимовим палацом. Досі точаться дискусії: десятки чи сотні людей загинуло тоді. Але скільки б там не було жертв, це були жертви невинні! Події 9 січня сколихнули тоді всю Російську імперію, стали приводом до численних протестів, страйків і демонстрацій, врешті до вибуху революції 1905-1907 рр., яка дійсно стала генеральною репетицією кривавої жовтневої революції 1917 р. За Миколою ІІ з того часу укріпилася зловісна характеристика –“Кривавий”. Апологети царя наполягають на тому, що Микола ІІ не віддавав наказу про ростріл. Знов пішли дискусіїї… Але навіть якщо цар і не віддавав персонально злочинного наказу, то чому ж він не прийняв представників маніфестантів ні до, ні посля подій 9 січня, чому ж не покарав винуватців злочину? Розстріл 9 січня 1905 р. не був, на жаль, останнім. Досить згадати, що тільки внаслідок рострілу на Ленських копальнях загинуло бл. 400 робітників (чоловік і жінок), вся провина яких полягала в тому, що вони насмілилися протестувати проти нелюдських умов існування. І Як же було покарано винуватця розстрілу –ротмістра Трєщєнкова? Ніяк...
А що казати українцям, коли внаслідок політики Миколи ІІ продовжувалися репресії проти українського руху, заборонялося навіть викладання у початковій школі українською мовою, переслідувалися “Просвіти” і т. д. Навіть ті скромні національні права, яких українці добилися внаслідок революції 1905 р., були невдовзі забрані з волі царя та його уряду. Коли ж у 1914-1915 рр. російські війська вдерлися в підавстрійську Галичину, де українцям було незрівнянно краще жити, то царський намісник граф Бобринський заборонив усі українські політичні партії та об”єднання, включно з культурними та спортивними, заборонив українську мову у школах і гімназіях, українські газети, була депортована значна частина української еліти Галичини, були пограбовані українські кооперативи, бібліотеки й наукові установи, тощо. Взагалі, українці разом з німцями та євреями, певною мірою і поляками, були оголошені в Галичині (на своїй рідній землі!) неблагонадійними, на їхні місця ставилися вихідці із “кондової” Росії, найчастіше малоосвічені чорносотенці. 27.09.1914 р. саме вони вчинили єврейський погром у Львові. При відступі з Галичини Москва застосувала тактику “випаленої землі”... І все це з відома і “благословення” царя Миколи ІІ! І оцього чорносотенця нині канонізовано! Канонізатори “забули” навіть врахувати той факт, що Микола ІІ відрікся від престолу, отже свідомо порушив Божу волю і тільки через одну цю обставину він ніяк не міг бути канонізованим! Але що колонізаторам, чи та пак, канонізаторам до того! В наш час, коли рвуться останні гнилі нитки, якими зв”язана імперія, настав час згадати про “царя-батюшку”, щоб легше було загнати в колоніальне ярмо українців, білорусів та й інші народи колишньої імперії.
Недавно стало відомо, що РПЦ канонізувала й адмірала Ушакова. Адмірал як адмірал… Він має свої заслуги перед Російською імперією, які не забуті (згадайте хоча б орден адмірала Ушакова). Але до чого тут святість? Просто Москві забракло певного ідеалу на флоті, особливо на Чорному, який тримає під прицілом незалежність України, тому у відповідь на політичне замовлення Кремля РПЦ тут же знайшла “адекватну” відповідь.
Хто на черзі? Газета “Зеркало недели” від 3.08.2002 р. згадала про ініціативу віруючих РПЦ з Херсона проголосити святим … фельдмаршала Суворова. Що з того, що він був був душителем польської свободи (придушив повстання Костюшка), вирізав ногайців із жінками та дітьми, був причетним до придушення повстання закріпачуваних українських козаків в селі Турбаї на Полтавщині ? Що з того, що він був алкоголіком і віддав підкорену Варшаву на розтерзання своїй солдатні? Внаслідок цього, між іншим, дотла була спалена правобережна частина Варшави (Прага), а лівобережну, власне центр, врятував денщик Суворова, який не дав ходу наказу “світлійшого князя” … Невже ж це ознаки святості фельдмаршала? Та й взагалі, не було жодних свідчень про якесь особливе побожне життя Суворова або ж чудеса, котрі чинились би його мощами. Тепер, через 200 років чудеса видно підуть як з рога достатку..Ларчик відкривається просто. Кремлю з політичних міркувань треба “укрєпіть настроєнія” на півдні України, яку знову в чорносотенних колах оголошують Новоросією, знайти додаткові аргументи для перебування на українській землі російських військ (вони й так уже стоять в Криму і не тільки цій частині Української держави), тому й готують відповідну “кандидатуру” для канонізації…
Але що там Ушаков та Суворов, коли мова вже заходить про канонізацію … Гришки Распутіна! Так, того самого розпусника, п”яниці й шарлатана, котрий чинив навіть святотатства (нищив і топтав ікони)! І цей псевдочернець був наближений до Миколи ІІ і його сім”ї і нерідко керував як хотів безвольним царем, якого вже проголошено святим в РПЦ! (Рекомендую бажаючим подивитися ще раз правдивий фільм Е.Климова “Агонія”, зроблений на підставі документальних свідчень, щоб краще уявити взаємовідносини Распутіна й царя Миколи). Вже й видані у сучасній Москві “опуси” Распутіна, видно для кращої підготовки громадської думки.
Врешті у Росії пішли розмови і про канонізацію… Сталіна! Так того самого недоука-семінариста, монстра, котрий по коліна стояв у людській крові! Адже саме Сталін продовжив курс сатанинський Леніна на ліквідацію Церкви, саме Сталін персонально несе відповідальність за фізичне винищення православного (та й не тільки православного !) духовенства, яке він планував остаточно ліквідувати у 1942 р. Не було б щастя, так нещастя помогло. Вибухла війна, гітлерівці з політичних міркувань дали “добро” на відродження Церкви на окупованій ними території. Щоб вибити цей козир у них з рук, Сталін змінив свій курс, хоч і далі тримав РПЦ та Грузинську Православну Церкву на короткому смичу, грубо втручаючися у їхні справи (всі інші Церкви були фізично винищені, наприклад УАПЦ).
Ось кого канонізують або збираються канонізувати, ось чиї “мощі” уже возять по українській землі, ось які канонізатори-чорносотенці, які дбають не так про скарби небесні, скільки про скарби земні та політичні інтереси Кремля! Цікаво, кого ще там збираються канонізувати? Може сатану?
Протоієрей Юрій Мицик, проф.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2