foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

"Світ людської волі та уяви - це світ примар істини. І він у людини спільний з демонами, що відпали, тому уява є провідником демонічної енергії" (Ієромонах Софроній).
 
Окрім значної теоретичної бази у вченні О. Асауляк існує розвинута практична сторона. В ній акцент робиться на певну практику досягнення особливого "духовного" стану, при котрому відбуваються "духовні" споглядання (інакше називається "інсайд", від англ. - "внутрішній", "проникнення в середину").
За словами самої О. Асауляк, "інсайд" - це входження в середину свого сердечного храму. Це споглядання своїх внутрішніх структур. Це діалог зі своєю душею, з клітинами своїх органів. Це спілкування з Ангелом-Охоронителем і можливість пробудження своєї
внутрішньої людини, через яку встановлюється прямий зв`язок зі Спасителем... Християнські інсайди - це шлях повного віддання свого апарату мислення серцю, всіх своїх провідників Господу; це метод споглядання свого внутрішнього світу, коли ти не тільки вчишся сам керувати процесами мислення, а відкриваєш свій мозок для Творця. Вірно виконаний інсайд - це відповідь Бога на твою молитву" (Рать, с.143).
Рекомендована О. Асауляк схема виконання інсайду така:
• відкрити канали знаком хреста;
• енергетичний водоспад - 33 сек;
• набір енергії через Ісусову молитву.
Далі іде сам інсайд, в якому "подвижник", частіше за все, під музику, уявляє різні картини на релігійні сюжети, схеми будови Космосу, головною діючою особою котрих є сам "подвижник". Інсайди проводяться на кожному занятті за темами, наприклад, на ікону Божої Матері чи на тему - "Голгофа", - коли курсанти "присутні" при розп`ятті Христа і слухачі в групі буквально заливаються слізьми; "Мандрування на нашу Небесну Батьківщину", - коли курсанти потрапляють на "рідну" планету і мандрують на ній. Таким чином, вся практика "інсайду" є ні чим іншим як імагінацією (уявою) при подальшому заглибленні в яку з`являються певні "астральні виходи", зустрічі з "істотами інших світів", котрі потім беруть на себе кураторство учнями.
За вченням Церкви, правильна молитва несумісна з уявою. Необхідно вводити розум в слова молитви, нічого не уявляючи, відсікаючи всі думки та образи. Уява - це область людського єства, яка найбільш доступна демонічній дії. Святий Никодим Святогорець у своїй праці "Невидима брань" говорить: "Уявлення - це така сила душі, яка за природою своєю, не має змоги перебувати в області
єднання з Богом".81 Через інсайд курсанти вводяться в стан самоомани, в духовну хворобу, яку святі отці називають "прелестю". На своїх лекціях О. Асауляк часто говорить про необхідність вивчення творів святих отців. Але святі отці вчать прямо протилежному, аніж вчить і рекомендує О. Асауляк.
Святий Григорій Синаїт писав, що "той, хто приступає до споглядання без світла Благодаті, нехай знає, що він творить фантазії, а Богоспоглядання не має, будучи обплутаний мрійливим духом. Розум і сам по собі має природну силу мріяти і може легко будувати примарні
ол
образи того, чого жадає..." Отже, Інсайди не є спогляданнями в православному розумінні. Що ж це таке? Практика імагінацій була відома демоністам, окультистам і язичницьким містикам ще в глибоку давнину. Відомий маг минулого століття Еліфас Леві вважав уяву важливим принципом магії. Одна із авторитетних окультних книг "Світло Єгипту" подає навіть цікавий етимологічний зв`язок слів "маг", "магія" з
00
латинським "іта§о" (образ) і, відповідно, "імагінацією". ` Таким чином, практика інсайдів магічна навіть за власною етимологією окультизму.
Проводячи подальші паралелі з окультною містикою, ми зіткнемося з іншим принциповим поняттям -"медитацією" (від лат. - "роздумувати", "тренуватися"). По суті медитація базується також на діяльності уяви, в результаті якої, згідно переконанням сучасної псевдонауки парапсихології, "свідомість може зв`язуватися з підсвідомістю", оскільки "підсвідомість думає в образах і почуттях"; більше того: "до самої підсвідомості можна звертатись тільки використовуючи образи і почуття"
о л
(думка Інституту парапсихології в Мюнхені).
До речі, О. Асауляк, описуючи свої перші "духовні практики", говорить: "Тільки потім я дізналася, що все це
називається медитацією"(Катарсис, с.25). Улюблений нею дух-наставник "ієрарх" дає їй "програму вправ для підготовки до випробовувань", серед яких: духовне споглядання на грані реальності, перехід через астрал із одного тіла в інше до стану повного заглиблення в тонкі структури, тренування прихованого слуху, тренування сутності на перебування відразу в декількох місцях, та ін.
Чи відрізняються ці "випробування" О. Асауляк від дій окультних або містичних? Як відомо, медитативні школи, близькі до ШЄП, використовують поняття "уяви" (імагінації). Ось як подібні практики характеризували святі Каліст Патріарх та Ігнатій Ксанфопул: "Багатообразна ця мрійливість є ніби містком для бісів, через котрий і переходять ці страшні нечестивці, спілкуються та змішуються з душею, і роблять її ущелиною трутнів (демонів, пристрастей)".85
Фантазії людського розуму взагалі оцінювались святими отцями дуже обережно, навіть негативно. "Ніколи не приймай, якщо ти побачиш чуттєве або духовне, зовні або всередині, хоча б то був і образ Христа, чи ангела, чи святого якогось, або світло уявлялося і відбивалося в розумі".86
Всі чуттєві видіння, котрі приходять на молитві, у О. Асауляк приймаються і навіть похваляються: "Що ж ти відходиш після молитви? Почекай, отримаєш відповідь". Духовна практика, яка пропонується в ШЄП, мовою святих отців називається "самовільним розкриттям своїх почуттів". Таке розкриття відбувається тоді, коли людина, маючи прагнення обов`язково увійти в контакт з духовним світом, при певній зміні почуттів, які відбуваються непомітним і невимовним для неї чином, помічає в собі, що раптом почала бачити те, чого до сих пір не бачила і чого не бачать інші, - чути те, чого до сих пір не чула. За свідченням святителя Ігнатія Брянчанінова, зі Священного
Писання видно, що тілесні почуття "служать ніби дверима і воротами у внутрішню область, де перебуває душа, що ці ворота відкриваються і закриваються дією Бога... Недозволено людині нехтувати устроєм Божим, і власними зусиллями, за попущенням Божим..., а не з волі Божої, відкривати свої почуття і входити в явне спілкування з духами...
Зрозуміло, що власними зусиллями можна досягнути спілкування лише з духами, що відпали. Святим Ангелам не властиво брати участь у справі, яка не згідна з Волею Божою, в справі неугодній Богу".87
Послідовники О.Асауляк, які шукають без православ-ного подвижництва проявів Бога, не усвідомлюють свого бажання та пагубності окультних методів своєї наставниці, не мають справжнього страху Божого, за яким шукається не присутність Бога, але спасіння Ним своєї душі, покаяння та усвідомленої любові до Творця і творіння: "Той, хто бажає безсоромно і дерзновенно увійти до Бога і сповідувати Його чисто та сподівається стяжати Його в собі, буває умертвлений від бісів, бо дерзновенно і самонадіяно вхопив те, що не відповідає його стану,... тому-то диявол має звичай, особливо для початківців, являти під виглядом істини
оо
"прелесть" свою, преображаючи своє лукаве в духовне.
Висновки однозначні: вчення ШЄП Ольги Асауляк не може бути православним ні в практичній (містичній) його частині, ні в теоретичних основах. Хоч її учні і говорять про якесь "сходження розуму в серце", насправді таке "сходження" є особливий православно-чернечий подвиг - "ісихія", котрий по своїй суті є антиокультним, антипристрасним. Нажаль, але і молитви прихильників ШЄП - мрійливі, і містика - окультна, і світогляд -пантеїстичний.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2