foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Алексія та Варфоломея на території України ще раз засвідчує, "хто є ху" в українському православ\'ї.
Сьогодні остаточно розвіюються сумніви у тому, чи відбудеться "зустріч на Ельбі" Патріархів Вселенського та Московського. Вона відбудеться. Докона-ність цього факту зайве засвідчує, хто грає першу скрипку у вирішенні українських релігійних проблем.
Релігійною "Ельбою" стала націо-нальна строката Одеса. Туди ще у суботу прибув Московський Патріарх Алексій. (Цікаво, що візит Патріарха в Україну названо першим, навіть попри те, що московський святитель щоліта ніжиться на дачі-резиденції під палючим одеським сонцем).
Святійший, тільки-но зійшовши з трапа, зразу ж заходився утверджувати свій статус: "Одеська єпархія - це 61-ша єпархія Московського Патріархату, яку я відвідую за 7 років свого патріаршого служіння". (Мовляв, знайте, хто в хаті господар. Довго наш незваний гість не міг спромогтися на "пасторську" подорож, і ось тільки-но приїхав, як зразу ж звів нанівець усю п\'ятирічну ідеологічну працю своїх підлеглих - Володимира Сабодана з компанією. Тобто незалежність УПЦ МП така ж примарна, як і ранковий туман).
Загалом російська простота з Алексія просто била через край: "Дуже хотілося б, щоб розкол, який сьогодні важким тягарем лягає на православних віруючих України, був з часом подоланий, і навколо блажен-ного митрополита Володимира об\'єднали-ся люди, які сьогодні ще під надуманими мотивами ухиляються від єднання з єди-ною матір\'ю-церквою". Таким чином всі прагнення українського народу мати неза-лежну Помісну Православну Церкву є лише "надуманими мотивами", а Російська Православна Церква для УПЦ завжди му-сить бути матір\'ю-церквою. Виходить, що Московський Патріарх з висоти своєї вели-кодержавності підклав своєму "брату мен-шому" митрополиту Володимиру свиню, яку за негативним впливом на українське суспільство можна порівняти хіба що з анафемізуванням Патріарха Філарета. Ма-буть, підігрітий церковним кагором (роз-питим з нагоди зустрічі), московський сергіанський лідер Алексій навіть заува-жив, що "ми надали повну автономію УПЦ для вирішення внутрішніх питань. Зв\'язок УПЦ з Московським Патріархом лише духовний", а далі наголосив: "Пору-шити його неможливо". Отож його пред-ставнику в Україні митрополиту Володи-миру залишилося лише нижче схилити голову у покорі та "не роптать".
У понеділок спритний Патріарх зустрівся з головою Одеської облдерж-адміністрації Русланом Боделаном і палким симпатиком Народного руху, мером Одеси Едуардом Гурвіцем. Там обидва господарники виторгували в Патріарха зізнання, що "Московська Патріархія не претендує ні на яке майно в Україні - це надбання УПЦ і її народу". Попри це, як зазначено у програмі церковних "міжсобойчиків", Патріархи Московський та Вселенський здибаються у синодальній залі патріаршої резиденції. Постає досить пікантне запитання: чому це в українському місті Одесі знаходиться резиденція Патріарха Російської Право-славної Церкви, та ще й із синодальною залою? У перекладі ситуації на світську мову це виглядало б так, якби в Одесі розташовувалися постійні комісії Держдуми Росії.
Натягнувши на себе майже овечу шкіру, Алексій здивувався, що Московсь-кому Патріарху закидають посягання на суверенітет України. І справді, чого б це? Виходить така собі пісенька про людей бідних, не місцевих, "сиріт казанських".
Іншою, окремою темною в цих одеських "сидіннях" є участь Вселенського Патріарха Варфоломея. Загальновідомо, що, маючи свою резиденцію в Стамбулі (екс-Константинополі) та всього жменьку віруючих, він знаходиться нині немов на гарячій пательні. Наобіцявши українцям визнати їх автокефалію за умов об\'єднання православ\'я, нині він озирається на Москву. Обпікшись на приєднанні Естон-ської Церкви й Української Православної Церкви в США під свій омофор, тепер дмухає й на будь-яку згадку, де українська церква фігурує без Московського Патріархату.
Останнім часом великий скандал ви-ник навколо листа Патріарха Константино-польського до свого московського колеги Алексія. В листі, зокрема, Варфоломей запевняє Московського Патріарха, що прийом УПЦ США під омофор Констан-тинополя буде корисним для стосунків російської церкви з віруючими України. При цьому українська діаспорська церква втрачає можливість контактувати з Київським Патріархом і Ко.
Лист засвідчує, що діаспорянські владики купилися на прийняття під вселенське крило та фактично звели на пшик всю багатолітню незалежницьку роботу Патріарха Мстислава Скрипника. "Підставивши" своїх братів в Україні, вони й самі заклали церковне майно українців за кордоном під можливість переведення у власність Константинополя. Отримавши ласий діаспорний шматок, Патріарх Варфоломей віддав православну Україну Московському Патріарху. Такий собі церковний пакт "Молотова-Рібентропа".
Тепер в Одесі Варфоломей демонст-руватиме дружні стосунки з "єдино-канонічниками". Відвідини Ялти та тепло-хід "Елеферіос Венізелос" мусять стати символом релігійних перемог Москви, її філіала - УПЦ МП. Характерно, що після Одеси Патріарх Варфоломей полетить до США, аби владнати антивселенські настрої, які активно поширюються в пастві УПЦ США, насильно переведеній ієрарха-ми під крило Константинополя.
Попри все це, зустріч на зовнішньо-релігійному рівні у напрямку "Констан-тинополь - Одеса - Москва" не принесе ба-жаного для організаторів результату. Синдром філаретівської анафеми (після чого Київський Патріархат лише посилив-ся) може подіяти знову. Воно й не дивно, що внутрішньоукраїнські справи вирі-шують представники інших держав, а УПЦ МП буде лише заземленням на територі-альний грунт. Корабель кризи вітчизняно-го православ\'я ще більше розгойдується.
Юрій ДОРОШЕНКО
газета "Україна молода",
24 вересня 1997 року

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2