foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

1. Розміри.
Поверхня Палестини дорівнює 25124 км2. За величиною це одна з найменших країн світу: вона менша за територією таких невеликих європейських держав, як Швейцарія та Бельгія.

2. Розташування й кордони.
Палестина займає південну частину Сирії. Вона межує на півночі з Ліваном, Антиліваном і південними схилами Єрмону; на сході — з Сирійсько-Аравійською пустелею; на півдні неправильною лінією відокремлюється від пустелі Синайського півострова; на заході межує із Середземним морем.

3. Долина Йордану.
На всьому протязі з півночі на південь Палестина розділена на дві частини долиною Йордану. Долина Йордану — це величезна ущелина, що знаходиться в глибині двох стіноподібно розміщених стрімких оголених скель: рівень русла ріки понад тисячу метрів нижче від їх вершин. Впродовж більшої частини року в цій ущелині панує задушлива спека, що сягає інколи 500 у затінку. На берегах Йордану ніколи не було жодних міст. По них ніколи не проходила дорога. Йордан не судноплавний і тому ніколи не був засобом зв’язку та зносин між народами, які жили біля нього.

Витоки Йордану — в гірському ланцюгу Єрмону. Взявши в себе води ще ряду гірських струмків, він бурхливо стікає в озеро Мером. У шістнадцяти кілометрах на південь від Йордану розташоване одне з найгарніших у світі велике прісноводне й багате рибою Геннісаретське чи Тиверіадське озеро, яке називається ще Галілейським морем.

Від Тиверіадського озера Йордан прямує до Мертвого моря, при цьому рівень його зниження від Єрмону до Мертвого моря дорівнює 914 м. У своєму гирлі Йордан на 392 м нижчий від Середземного моря.

4. Мертве море.
Мертве море, в яке впадає Йордан, являє собою величезне озеро, що займає поверхню понад 920 км2. Греки називали Мертве море ще Асфальтовим, тому що його вода містила чорну смолу, асфальт, що плавав на його поверхні. Мертве море надзвичайно багате на солі та інші тверді речовини, що становлять близько 25% його складу. У водах Мертвого моря не можливе життя: в них не водяться ні риби, ні молюски, у них немає рослин. Прозорі води Мертвого моря гіркі й такі тяжкі, що наймогутніші вітри ледве-ледве колишуть їх поверхню. На його берегах не видно птахів, немає зелені.

Мертве море складається з двох басейнів, з яких нижчий, менш глибокий, постав, як гадають, не так давно, заповнивши собою долину Сиддим, де були спалені небесним вогнем нечестиві міста Содом і Гомора.

5. Області Палестини.
Долина річки Йордан поділяє всю Палестину на дві дуже відмінні за природою та за історичними долями частини: на область, що лежить на захід від річки Йордан, і на Зайордання, розташоване на схід від неї.

Частина Палестини на захід від Йордану становить гористу місцевість, перерізану частими, досить широкими долинами, які зрошують потоки. Уся вона, природно, поділяється на три області —Галілею, Самарію та Юдею.

Галілея славилася родючістю й мальовничістю пейзажу. У ній досить багато невеликих височин: головна з них — Фавор, на якій, за переказом, преобразився Господь. Широка Ездрилонська рівнина, зрошувана потоком Кесоном, відділяє усі ці височини від ланцюга Кармила. Населення Галілеї було численне, багате й працелюбне. Галілеяни мали живий характер, були вразливі, сприйнятливі, запальні, любили новизну й легко піддавалися новим і сміливим ідеям: вони відзначалися при цьому глибокою релігійністю. У Галілеї проживало багато поганів. Постійне спілкування з ними виробило в галілеїв дух терпимості, якого були позбавлені жителі Юдеї, котрі відрізнялися дрібничковим формалізмом. Жителі Єрусалима постійно докучали галілеянам за ту легкість, з якою вони спілкувалися з поганами і висміювали їхню погану вимову. Петро виявив своє походження, коли стояв у дворі Каяфи, чекаючи кінця суду над Учителем (Мф. 26; 73).

Головними містами Галілеї були: Тиверіяда, Хоразин і Витсаїда (на березі Геннисаретського озера) — батьківщина св. апостолів Петра і Андрія і, цілком імовірно, також обох синів Заведєєвих — св. Іоанна Богослова й св. Якова; Капернаум, у якому Спаситель прожив більшу частину свого громадського служіння; Назарет, у якому Він провів перші тридцять років свого життя; Канна, де Він здійснив Своє перше чудо, і Наїн, де Він воскресив сина вдови.

Самарія — ця область лежала на південь від Галілеї. Невеликі вапнисті висоти покривають територію Самарії від рівнини Саронської на побережжі Середземного моря до долини Йордану й околиць Єрусалима. З них найбільш відомі — вершини Гевал і Гаризим, де був храм самарян, Гелвуйські гори й Вефільський пагорб. У давні часи вигляд цієї області був не такий суворий.

Головне місто Самарії також називається Самарія. Населення утворилося від змішання різних рас. У 72 р. до Р.Х. асирійський цар Саргон забрав у полон десять колін ізраїльтян, на місце яких із різних провінцій асирійської монархії були переселені цілі колонії військовополонених. Ці пришельці, змішавшись із невеликою кількістю ізраїльтян, котрі залишилися в країні, засвоїли їх основні релігійні ідеї, прийняли П’ятикнижжя Мойсеєве, стали поклонятися Ягве, але не залишили при цьому служіння й своїм богам. Таким чином, релігія самарян була сумішшю істини з помилковими поглядами. Коли юдеї повернулися з вавилонського полону й почали будувати храм, самаряни захотіли взяти участь у цьому будівництві, але юдеї їх не допустили. Тоді самаряни вибудували собі окремий храм на горі Гаризим. Прийнявши книги Мойсея, самаряни відкинули писання пророків і всі легенди; тому євреї вважали їх за поганів і навіть гірше, не приймаючи їх до свого суспільства й не маючи з ними ніяких зносин.

Під час земного життя Спасителя храм на горі Гари зим вже не існував: його зруйнував у 134 р. до Р.Х. Іоанн Гіркан, цар Юдеї. Непримиренна ворожнеча вирила глибоку прірву між обома народами.

Юдея — кордон між Самарією та Юдеєю досить умовний і не може бути точно визначений. Поверхня в загальному така сама, як і в Самарії. Гори, що знаходяться в Юдеї, є продовженням гір Самарії, але природа Юдеї набагато бідніша й суворіша порівняно з природою Галілеї та Самарії. На заході схили юдейських гір закінчуються в рівнині Сефіля, населеної в минулому філістимлянами. Прилегла до Середземного моря прибережна частина цієї рівнини вкрита в деяких місцях піщаними дюнами; внутрішня її частина була плодородна й давала рясний урожай.

Юдея була заснована, за рідким винятком, тільки євреями. Їх столиця Єрусалим, побудована на горах, була центром усієї області (населення Єрусалима доходило до 200 000 мешканців). У ній були храм і тисячі синагог, які обслуговували численні священнослужителі, левіти та вчителі. Щорічно на великі свята численні натовпи єврейських прочан сходилися до Єрусалима зі всіх країн світу.

Ідумея — грекоримська назва Едому. Вона включала південь Юдеї та околиці Хеврону. У 126 р. до Р.Х. Ідумея була завойована Іоанном Гірканом І (135—104 рр.), і її населення було обернене в юдейство.

З а й о р д а н н я являє собою плоскогір’я, яке підіймається в середньому на 1000 м над рівнем моря. Рясне водами, Зайордання здавна славилося своїми багатими пасовищами.

У своїй північній частині Зайорданська Палестина обіймала п’ять округів — Ітурею, Голан ( на схід від Тиверіадського озера) з містами Кесарією Филиповою та Юлією; Трахонітиду, розташовану більш на схід; Ватанею, що включала в себе гірський край Васан і Авран.

На південь від Голану і на захід від Аврану була розташована низка міст, відомих у Євангелії під загальною назвою Десятиграддя, або погрецькому Декаполіс. Міста ці знаходилися на північному сході від потоку Явока. А втім, кордони області Десятиграддя не можуть бути тепер точно визначені.

Південна область Зайордання називалася Галаад, або Перея, хоча цією останньою назвою часто позначали своє Зайордання. Ця область відзначалася дуже нерівною поверхнею й дикістю природи і славилась своєю родючістю. Найважливішими містами Переї були Пелла й Філадельфія, чи Равва Аммонітська.

Св. Лука згадує також Авілінею. Так називається край, розташований на північ від Дамаска з головним містом Авіла; проте цей округ не належить до Палестини.

Коли Господь проповідував у Зайорданні, то натовп народу, що збігався, щоби послухати Його, складався, цілком імовірно, здебільшого з євреїв, які жили в цих місцях, або з поганів, що співчували юдейству.


Warning: Parameter 2 to modChrome_artblock() expected to be a reference, value given in /home/apologet/apologet.kiev.ua/www/templates/dd_dreamnight_38/html/modules.php on line 39

Warning: Parameter 3 to modChrome_artblock() expected to be a reference, value given in /home/apologet/apologet.kiev.ua/www/templates/dd_dreamnight_38/html/modules.php on line 39

Warning: Parameter 2 to modChrome_artblock() expected to be a reference, value given in /home/apologet/apologet.kiev.ua/www/templates/dd_dreamnight_38/html/modules.php on line 39

Warning: Parameter 3 to modChrome_artblock() expected to be a reference, value given in /home/apologet/apologet.kiev.ua/www/templates/dd_dreamnight_38/html/modules.php on line 39

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)


Warning: Parameter 2 to modChrome_artblock() expected to be a reference, value given in /home/apologet/apologet.kiev.ua/www/templates/dd_dreamnight_38/html/modules.php on line 39

Warning: Parameter 3 to modChrome_artblock() expected to be a reference, value given in /home/apologet/apologet.kiev.ua/www/templates/dd_dreamnight_38/html/modules.php on line 39

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2