foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Ось ми коротенько розглянули матеріяльний світ, починаючи від найдрібніших частинок матерії і до Всесвіту. Ми навмисне ввесь час посилалися на вчених Радянського Союзу, на матеріялістичну пресу. І ми бачили, що самі матеріялісти свідчать, що всюди є упорядкованість, гармонія, прямування до якоїсь мети і краса — тобто розумність у всьому і на всьому.
Дехто може спитати: А як же розуміти існування боротьби, страждань, зла?
Коли глибше розглядати ці явища, то видно, що й вони мають певну мету, що й в їх існуванні є розумність.
Боротьбу треба розглядати ширше, ніж дарвінська боротьба за існування, бо боротьба існує всюди, починаючи від боротьби сил притягання і відштовхування (напр. протон — електрон) і до боротьби любови з ненавистю (напр., хтось любить і одноразово ненавидить ту ж саму людину).
Через боротьбу світ не має рівноваги. Боротьба — це основа розвитку, прогресу. Ввесь довколішній світ стверджує це. І коли окремі випадки боротьби здаються нам нерозумними, то це тільки тому, що ми ще багато, багато чого не знаємо.
Ввесь матеріяльний світ безперервно розвивається, йде від нижчого до вищого (це ж кажуть і матеріялісти). Значить мета матеріяльного світу прийти до якогось найвищого стану, до абсолютної упорядкованости. Чи тоді боротьба припиниться? Чи тоді настане рівновага всього матеріяльного? Чи тоді все стане незмінним? Не знаємо. Може з`являться якісно зовсім інші форми боротьби, а може матерія перетвориться в щось, що вже не буде потребувати боротьби. Не знаємо. Не будемо гадати про неприступне нам майбутнє. Нам досить того, що відома нам незчисленна кількість прикладів боротьби свідчить про їх прогресивну ролю, про розумність існування боротьби.
Ми тільки знаємо, що людина буде удосконалюватися до досконалости Бога (Матв. 5:48). Поскільки людина конечиа, а Бог Безконечний — цей процес буде йти безконечно. Людина буде безконечно наближатися до Бога, але не зіллється з Ним.
Хто знайомий з аналітичною геометрією, той може це порівняти (правда, це порівняння грубе) ось з чим: В прямокутній системи координат накреслимо гіперболю. Вітки гіперболі будуть безконечно наближатися до асимптот, але ніколи не зіллються, бо вітки гіперболі перемінні величини, а асимптоти постійні, незмінні.
Щодо зла і страждань, то пояснення існування їх неможливе без докладного розгляду питання свободи. Наведемо тільки один приклад. Загальна хвороба людей — гордість (не треба плутати з гідністю, яку повинна мати і високо тримати кожна людина). Гордість — це перворідний гріх Адама. Гордість — це джерело гріхів, джерело непорозумінь між окремими людьми і між народами. В стражданні переборюється гордість, смиряється людина, пом`якшується її серце. Хіба хоч би в цьому нема позитивної ролі страждань?
Питання існування боротьби, страждань, зла — це окрема велика тема. В рамках цієї книжечки доводиться обмежитися тільки цими декількома реченнями.
Розумність є всюди, тільки не завжди ми її бачимо, бо ще далекі від всезнання.
Наука завдяки все кращій апаратурі з кожним днем, все глибше й глибше пізнає матеріяльний світ, і відкриває все нове й нове. І те, що ще вчора було „нерозумним", сьогодні стає дуже розумним.
Що більше наука заглиблюється у вивчення матеріяльного світу, то більше дає незаперечливих доказів існування Незбагненого Розуму, бо без Нього неможливі та будова і той розвиток всього матеріяльного світу, що їх ми всюди спостерігаємо.
Тільки тим, що існує Незбагнений для нас Вищий Розум, може бути пояснена надзвичайна розумність у всьому, починаючи від найменших відомих нам частинок матерії і до безмежного Всесвіту і безконечносте Тільки тим, що існує Вищий Розум — Бог можна пояснити людину з її багатим духовним життям, можна зрозуміти людину, яка вивчає і підкоряє собі, згідно з Божим призначенням (Буг. 1:26, 28), увесь матеріяльний світ.
Бог — Незбагнений, але всюди в природі ми бачимо Його дію. Св. Письмо говорить: „Небо розповідає про Славу Бога, а про діло Його рук розказує небозвід" (Псал. 18:2).jme: „Від величности краси природи пізнається Творець п." (Прем. 13:5). Подібне Рим. 1:19-20.
Навіть матеріяліст И. Адашов пише: „Природа прекрасна завжди. А скільки в ній дивної погоджености між най-різнішими речами і явищами! Скільки найтоншої, майже казкової гармонії можна знайти навколо себе, коли уважно, з любов`ю придивитися до природи! Ось, напр., стеблинка... Стеблина — це найбільша тривкість при найменшій затраті матеріялів... Факти дивної цілеспрямованости і погоджености в природі оточують нас буквально на кожному кроці... У великому і малому — всюди наочно видна чудова цілеспрямованість" („Знание — Сила." Москва. 1964 ч 9, ст. 49).
Тільки упереджена людина не побачить за всім цим Вищої Розумної Сили — Бога.
Христос сказав: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися будете оком, — і не побачите. Затовстіло бо серце людей цих, тяжко чують на уші вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачить очима й не почути ушима, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив" (Матв. 13:14-15).
Матеріялісти самі себе втиснули в рамки матеріяльного, цим обмежуючи себе, і не хочуть виходити з цих рамок, не хочуть неупередженим оком подивитися на світ.
Християни ж, дивлячись глибоко і широко на світ, разом зі Св. Ап. Павлом говорять: „Усякий бо дім хтось будує, а Той, що все збудував, — то Бог" (Євр. 3:4).

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2