foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Людина живе в матеріальному світі і пізнає його, щоб панувати над ним, бо так сказав Господь першим людям: „Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі!" (Бут. 1:28).
І це ми бачимо. Людина, не маючи якихось сильних природних (біологічних) засобів в обороні себе від небезпеки з боку зовнішнього середовища, розмножилася до мільярдів і розселилася буквально по всій землі незалежно від кліматичних умов. А через знання, через науку людина підкоряє собі матеріяльний світ: неживий і живий.
При пізнанні матеріяльного світу людину вражає надзвичайна упорядкованість і краса, тобто розумність у всьому існуючому, починаючи від найдрібніших частинок матерії і до безмежного всесвіту. Глибоке пізнання матеріяльного світу веде до Бога, Який „все премудро створив" (Псал.103, 24).
Багато людей або не знає, або не звертає уваги на цю ПРЕМУДРІСТЬ. Скільки є тепер людей, які в захопленні від досягнень в підкоренні матеріяльного світу, хвалу віддають собі! Ці люди забувають, що вони відкрили те, що Хтось вже створив. „Відкрити" і „створити" — зовсім різні речі. Ось люди відкрили, що існують електромагнетні хвилі, відкрили, що цим хвилям притаманні різноманітні якості, відкрили, як використати ці якості в радіо, телевізії й тому подібне. І люди високо піднесли голову: які ж ми мудрі і могутні! Але ж люди відкрили тільки те, що вже існувало й існує незалежно від людини, відкрили те, що Кимсь вже було створене, чому Кимсь вже були надані певні якості, і то надзвичайно розумно. Коли потрібний не абиякий розум, щоб відкрити, то який потрібний Розум, щоб створити!
А скільки ще є незнаного наїм! А скільки є такого, чого людина (в матеріяльному тілі) ніколи й не пізнає! Навіть матеріялісти кажуть, що процес пізнання безконечний, а людина, Земля, небесні тіла — конечні.
Людина, як матеріяльна істота, посідає, так би мовити, серединне місце в матеріяльному світі: в бік збільшення йдуть Земля, Галактика, Всесвіт; в бік зменшення — клітина, молекула, атом, елементарні частинки, а може є ще щось менше (не знаємо). Людина не бачить ні одного, ні другого кінця, якщо взагалі вони є, і не побачить, що визнають і матеріялісти.
Все, що людина вже пізнала, просякнене надзвичайною розумністю. Погляньмо! Почнемо від найдрібнішого.
Щоб не було закиду, що те, про що далі будемо говорити є, мовляв, погляди тільки вчених — ідеалістів, будемо посилатися майже виключно на висловлювання радянських вчених, на пресу Радянського Союзу. Хай вони самі показують розумність в світі. їм вже аж ніяк не можна закинути, що вони щось навмисно напишуть на користь Релігії.
Завдання цієї книжечки показати, що розумність у всьому і на всьому неодмінно приводить до Бога. Бог — незбагнений для людського розуму, а тому самим тільки розумом не можна сприйняти Його. Бог сприймається серцем, а розум допомагає (Рим. 1:19-20). Св. Ап. Павло пише, що розум — це очі серця (Єфес. 1:16-18).
Хай же розум, бачачи Премудрість в світі, розкриє серце для прийняття Бога. Христос говорить: „Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною" (Об`яв. Ів. Богосл. 3:20).

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2