Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
Смерті святкуємо умертвіння...
іншого, вічного життя початок…
(7 пісня Пасхального канону)
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
Першим словом Воскреслого Ісуса Христа, з яким Він звернувся до жон-мироносиць, цих перших благовісниць Його Воскресіння, було: “Радуйтеся!” Ця світла звістка наповнила їхні серця, а згодом і серця апостолів невимовною радістю. Ця звістка і донині така сама радісна і так само вона переповнює наші серця духовною радістю. Пронеслася вона по всьому світу і полонила душі віруючих людей... І горнуться до неї “всі струджені й обтяжені” (Мф. 11, 28), шукаючи в ній душевного заспокоєння.
Воскресіння Христове є наріжним каменем християнства, без якого його немає і не може бути. Святий апостол Павло говорить, якщо Христос не воскрес, то віра наша марна (див.: 1 Кор. 15, 17). Але Христос воскрес силою Свого Божества. Інакше і бути не могло, бо неможливо було, щоб “тління втримало Начальника життя”. Своїм Воскресінням з мертвих Христос переконливо довів, що Він є Бог, Який взяв людську природу, і Його вчення – це Божественне одкровення, дане людям.
І коли Церква Христова в Свято свят і Торжество з торжеств – “смерті святкує умертвіння”, коли в християнських храмах з уст пастирів Церкви лунає повне захоплення привітання: “Христос воскрес!” і коли у відповідь на це паства, що наповнює храми, єдиними устами з глибини свого серця радісно відповідає: “Воістину воскрес!” – відчувається непохитна віра християн у Воскресіння Христа.
Воскресіння Христове дає людству нове життя, і кожна людина може бути носієм цього життя. Воскресіння Христове стверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно повне глибокого змісту і значення. У Воскресінні Христовому міститься джерело всеосяжної радості, до якої причетні всі люди. Ось чому в пасхальних піснеспівах свята Церква кличе нас до радості. “Радій нині і веселися, Сіоне”, “через Хрест прийшла радість всьому світові”, “радісно обіймемо один одного”. З особливим натхненням ми часто повторюємо слова пророка Давида: “Цей день, який сотворив Господь, радіймо і веселімось в нім” (Пс. 117, 24).
З істини Воскресіння Христового випливає погляд і на земне життя, як на початок життя вічного. Ця істина спонукає християнина дбати не тільки про особисту духовну довершеність, але й активно брати участь у побудові такого суспільства, в якому панують мир, справедливість, рівність, братерська співдружність між людьми і достаток плодів земних. Апостол Павло каже: “Браття мої, що тільки істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне слави, що тільки чеснота і похвала, про те помишляйте” (Флп. 4, 8).
Прагнення людини до благоденства на землі, до всього найкращого в житті духовному, родинному, громадському – все це необхідний наслідок цієї істини.
Звідси вже неминуче виходить турбота про збереження життя на землі, яке в наш атомний вік наражається на серйозну небезпеку. Звідси й турбота всіх людей доброї волі про мир між народами. Тому і наша свята Церква закликає всіх християн примножувати свої зусилля для встановлення справедливого миру в Південно-Східній Азії і на Близькому Сході. Тільки однодушне об`єднання всіх миролюбних людей під вимогою заборонити застосування ядерної, бактеріологічної й хімічної зброї може відвернути злочин масового вбивства, сама згадка про яке вже обурює людську совість.
Ми віримо, що заклик до миру нашої Церкви знайде відгук у серцях всіх, хто прагне миру, справедливості й любові всіх, хто близько бере до серця страждання людства; всіх, чия свідомість не може примиритися з можливістю світової катастрофи.
Вітаючи вас, преосвященні архипастирі, всечесні отці, боголюбиві браття і сестри, зі святом Воскресіння Христового і разом з вами святкуючи цей Великий День, молю Воскреслого Христа, щоб Він оновив наші духовні сили для добрих справ, щоб ми сподобились увійти в нове життя у Христі Ісусі, Господі нашому, Якому належить всяка слава, честь і поклоніння на віки віків. Амінь.
Воістину Христос воскрес!
1971 р.