foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

БЛАЖЕННОЇ ПАМ'ЯТІ СТАРЕЦЬ ПАЇСІЙ СВЯТОГОРЕЦЬ

СЛОВА

ТОМ ІІІ  «ДУХОВНА БОРОТЬБА»

 

МОНАСТИР СВЯТОГО АПОСТОЛА ТА ЄВАНГЕЛІСТА

ЙОАНА БОГОСЛОВА.

СУРОТІ, САЛОНІКИ

 

Видано з благословення Святійшого Патріарха

Київського і всієї Руси-України

ФІЛАРЕТА

ЗМІСТ

ЧАСТИНА ПЕРША - ПРО БРАНЬ ПОМИСЛІВ

ГЛАВА ПЕРША

Про помисли добрі і погані

ГЛАВА ДРУГА

Про огудні помисли

ГЛАВА ТРЕТЯ

Про довіру до помислу

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА

Про боротьбу проти помислів

ЧАСТИНА ДРУГА - ПРО СПРАВЕДЛИВІСТЬ І НЕСПРАВЕДЛИВІСТЬ

ГЛАВА ПЕРША

Про те, як приймати несправедливість

ГЛАВА ДРУГА

Про те, що самовиправдання відганяє від нас

Благодать Божу

ГЛАВА ТРЕТЯ

Про те, що треба зробити своє життя простішим, щоб позбутися душевної тривоги

ЧАСТИНА ТРЕТЯ - ПРО ГРІХ І ПОКАЯННЯ

ГЛАВА ПЕРША

Про те, що гріх мучить людину

ГЛАВА ДРУГА

Про те, що необхідно турбуватися про совість

ГЛАВА ТРЕТЯ

Про необхідність спостереження за собою й пізнання себе

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА

Про те, що усвідомлення нами своєї

гріховності розчулює Бога

ГЛАВА П'ЯТА

Про те, що покаяння має велику силу

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА - ЧОРНІ СИЛИ ПІТЬМИ

ГЛАВА ПЕРША

Про чаклунство

ГЛАВА ДРУГА

Про одержимих нечистим духом

ГЛАВА ТРЕТЯ

Страшні заблудження (омани)

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА

"Зводячи інших, і самі зведені"

ЧАСТИНА П'ЯТА - ПРО СИЛУ СПОВІДІ

ГЛАВА ПЕРША

Про необхідність духовного керівника

ГЛАВА ДРУГА

Про те, як правильно сповідатися

ГЛАВА ТРЕТЯ

Про те, що духівник - це лікар душі

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА

Про роботу духівника над душами людей


 

Передмова

 

Бачачи, що гріх "увійшов у наш час в моду", Блаженної пам'яті Старець Паїсій особливо наголошував на необхідності покаяння й сповіді. Яке величезне значення Старець приділяв покаянню, видно з останньої глави II тому його "Слів". "Покаяння і сповідь, — говорив нам Старець, — потрібні сьогодні найбільше. Бони необхідні для того, щоб позбавити диявола тих прав, які дали йому люди. Люди дають дияволу права, і в результаті цього він терзає світ".

Завдяки Старцю Паїсію багато людей вперше приступили до Таїнства Сповіді й змінили своє життя. Зараз ці люди подвизаються як любочестні чада Божі й уже в цьому житті відчувають райську радість. "Люди ж бо дуже хорошії радісно ділився з нами отець Паїсій. Жодного разу не було такого, щоб я порадив людині висповідатися, а вона цього не зробила". Звичайно, цьому сприяла й велика любов Старця, що змінювала душі людей, з якими його зводила доля, і з безплідного суглинку перетворювала їх на придатну до обробітку землю.

У цьому III томі "Слів" Старця Паїсія зібрані настанови Старця, здатні допомогти виснаженій гріхом людині набути добру стурбованість і почати духовну боротьбу за звільнення від гріховних тенет, які зв'язали її. Живучи в покаянні, християнин зможе звільнитися від своєї "ветхої людини", цього, за словами

Старця, "злого квартиронаймача, що живе в нас". Отець Паїсій говорив, що для вигнання злого постояльця ми повинні "зруйнувати [його] будинок і почати зводити нову будівлю створювати нову людину".

За Святоотцівським вченням, початок гріха це поганий помисел. Тому вибрані з духовної спадщини Старця повчання про помисли ми розмістили в першій частині даного тому. "Помисли, наставляв Старець, це показник нашого духовного стану". Добрий помисел має велику силу він духовно змінює людину. І навпаки помисел поганий людину мучить. Коли людина виганяє погані й обробляє добрі помисли, її розум і серце очищаються, й у ній живе Божественна Благодать.

Друга частина книги говорить про те, що, терплячи несправедливість і ставлячись до цього духовно, людина приймає від Бога велике благословення. Часто ця істина невідома навіть духовним людям, які, виправдовуючи себе, доходять до того, що "придумують собі власне євангеліє" і в такий спосіб ізолюють себе від Бога, тому що людська правда не має з духовним життям нічого спільного. Якщо ми хочемо зріднитися з Христом, то нам личить стати приписниками Божественної правди, "яка містить у собі любочестя, благородство, жертовність".

У третій частині тому йдеться про гріх. Земне життя людини через гріх перетворюється на пекельну муку, однак за допомогою духовної боротьби наше життя може стати Раєм. Якщо людина хоче "вийти з гріховної пітьми", вона повинна уважно випробовувати свою совість цей даний їй від Бога "перший божественний закон" і смиренно визнавати свої помилки й погрішності. Це діяння приводить до "безконечного рукоділля покаяння" і дає душі божественну розраду.

У четвертій частині отець Паїсій викриває сатанинські сили, які діють у світі через свої слухняні знаряддя чаклунів, екстрасенсів, "ясновидців" й інших спокушених. Старець підкреслює, що самі по собі темні сили безсилі, однак вони стають руйнівними для людини, якщо вона вчинила якийсь тяжкий гріх і, отже, наділила ці сили правами над собою, а тому піддається їх бісівському впливу. Щоб звільнитися від цього впливу, людині необхідно знайти причину гріха, тобто усвідомити його, покаятися, висповідатися й стати свідомим членом Церкви.

Остання, п'ята частина тому присвячена Таїнству Сповіді. Старець загострює нашу увагу на тому, що для прощення гріхів християнинові необхідна сповідь, а для безпечного духовного зростання мусить мати духовного наставника. Отець Паїсій проводить чітку грань між діяльністю психіатра й служінням духівника (у наші дні їх часом ставлять на один рівень) і ділиться власним досвідом роботи над душами людей.

Як і в попередніх томах, отець Паїсій коротко відповідає на запитання, які йому пропонуються. Відповіді Старця не є системним викладом тієї чи іншої теми і не претендують на те, щоб бути вичерпними. Мета повчань у тому, щоб допомогти людині спастися. "Спасіння душі людини, говорив Старець, це моя втіха й радість".

Бачачи те, що спроможне допомогти співрозмовникові в його духовній боротьбі в кожному конкретному випадку, Старець говорить з людиною відповідно до духовної необхідності, підкріплюючи її необхідним "духовним вітаміном". Нерідко отець Паїсій підкріплює свої слова відповідними прикладами. Старець був переконаний, що позитивні приклади приносять величезну користь. "Якби в мене був час, то я написав би про людей, які чесно прожили своє життя,

про тих дівчат і юнаків, про тих батьків і матерів, чиє життя відрізнялося святістю, ділився він з нами. За допомогою добрих прикладів ми викриваємо тих, хто ввів гріх у моду. Від викриття зла часто не буває жодної користі. Однак, коли ми пропагуємо добро, зло викриває себе само".

Як відомо, питання, на які відповідав Старець, задавали черниці. Але, незважаючи на це, відповіді отця Паїсія стосуються будь-якої людини, що подвизається "подвигом добрим" або хоче приступити до цього подвигу. "І ченцям, і мирянам, писав Старець в одному зі своїх листів, дані ті самі заповіді. І Рай теж один [для всіх]". Крім цього, отець Паїсій часто відзначав, що є миряни, які живуть високим духовним життям і здійснюють над собою тонке духовне діяння.

Дякуємо всім, хто прихильно погодився прочитати рукопис даного тому й своїми порадами допоміг нам підготувати його видання.

"Хай Благий Бог просвіщає нас і дає нам добре покаяння, щоб усім нам сподобитися Доброго Раю, що Він приготував нам як ніжно люблячий нас Батько", говорив Старець.

Молитовно бажаємо, щоб його слова здійснилися на ділі. Амінь.

 

11 лютого 2001 Тиждень про блудного сина

Ігуменя обителі Святого Апостола і Євангеліста Йоана Богослова черниця Філофея зі сестрами во Христі.

НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2