Як уже повідомляли засоби масової інформації, 13 червня 2001 року в місті Стамбулі (Туреччина), у приміщенні Вселенської Патріархії (Фанар), відбулася чергова зуст-річ делегацій двох українських Церков: УПЦ КП і УАПЦ. Українську Православну Церкву Київського Патріархату представляв митрополит Львівський і Сокальський Андрій, архиєпископ Рівненський і Острозький Даниїл, а Українську Автокефальну Православну Церкву: митрополит Тернопільський і Подільський Мефодій, архиєпископ Львівський Макарій. Під час переговорів був присутній митрополит Ірінопольський Костянтин з Америки. Обидві сторони у спеціально підписаному Симфонітиконі (Домовленостях) заявили, що між двома конфесіями "не існує ніяких ідеологічних різниць з точки зору пра-вославного віровчення". По-друге, було домовлено зустрітися в Києві предстоятелям двох церков і обговорити деталі та перспективи повного об\'єднання двох гілок українського Православ\'я. Це мусило стати першим кроком до об\'єднання всіх православних України. При цьому попередні Домовленості, укладені в Царгороді Українською Православною Церквою Київського Патріархату й Українською Автокефальною Православною Церквою 8 листопада 2000 року залишилися в силі.

Крім того, відповідно до Домовленостей від 13 червня цього року створювалася спеціальна комісія в складі архиєреїв УПЦ КП і УАПЦ для "обговорення деталей, які виникають в процесі об\'єднання двох церков". Вона повинна перший раз зібратися до 24 червня 2001 року та працювати під егідою архиєпископа Скопельського Всеволода, який інформуватиме Вселенську Патріархію про результати її роботи.

У результаті домовленостей, єпископська делегація Української Православної Церкви Київського Патріархату й Української Автокефальної Православної Церкви зібралася 19 червня в Тернополі, де, підтвердивши положення раніше прийнятих домовленостей, визначила зустріч предстоятелів двох Церков на 20 червня поточного року. Також комісія вирішила "допускати безперешкодне спільне служіння священиків двох Церков" та відстоювати спільну позицію на майбутніх переговорах у Цюріху.

Після такої підготовки, 20 червня за стіл переговорів нарешті сіли предстоятелі: Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (УПЦ Київського Патріархату) та Митрополит Тернопільський і Подільський Мефодій (УАПЦ). Вони, в свою чергу, уклали ще один документ - Домовленість Предстоятелів Української Православної Церкви Київського Патріархату й Української Автокефальної Православної Церкви. Предстоятелі в Домовленостях підтвердили рішення делегацій своїх Церков, запланували провести наступну зустріч 6 липня 2001 року вже для "вирішення питання про євхаристичне єднання двох наших Церков".

"Метою наших переговорів є об\'єднання Української Православної Церкви Київського Патріархату й Української Автокефальної Православної Церкви для створення єдиної помісної Української Православної Церкви, визнаної Вселенським Константинопольським Патріархатом та іншими Православними Помісними Церквами як рівної між ними, а не для боротьби проти Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, або проти Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви Митрополита Тернопільського і Подільського Мефодія", - задекларували в підписаному документі глави двох українських православних Церков.

Навряд чи можна переоцінити згадані історичні домовленості. Це перші за багато років непорозумінь і чвар, реальні та масштабні кроки до зближення двох братніх національних Церков. Саме вони дають впевненість, що попри протидію певних сил в Україні в недалекому майбутньому таки з\'явиться єдина помісна Українська Православна Церква. Важливість згаданих об\'єднавчих кроків полягає ще і в тому, що тут архиєреї двох Церков, за підтримки Вселенської Патріархії, продемонстрували бажання іти на компроміси, відмовлятися від власних дрібних амбіцій заради високої мети. Це дає змогу сподіватися, що до процесів об\'єднання (за відповідного бажання та усвідомлення відповідальності перед Богом і власним народом) зможе долучитися і Українська Православна Церква Московського Патріархату.

Прес-секретар Київської Патріархії
Юрій ДОРОШЕНКО