"Диявольською справою" назвав Київський Патріарх Філарет перешкоди з боку деяких державних органів у підготов-ці Всеукраїнської міжнародної християнсь-кої Асамблеї "Заповідь нову даю вам: лю-біть один одного", присвяченої 2000-річчю Різдва Христового. Доля цього заходу за-галом на диво складна. Спочатку він нази-вався конференцією, що мала відбутися в грудні минулого року під патронатом держави. Тоді урядовий комітет чомусь вирішив, що ця конференція не сприятиме злагоді в суспільстві та відмовився від її проведення. Таку абсурдну мотивацію не прийняв Церковно-громадський комітет з підготовки до святкування 2000-річного ювілею та взяв на власні суспільні плечі те, що виявилося затяжким для держави.
Дата проведення Асамблеї була виз-начена організаторами ще з осені минуло-го року - 17-18 лютого 1998 року. З того часу члени церковного комітету, засукав-ши свої громадські рукава, безперестанно працювали над підготовкою до її прове-дення. Ще б пак, 2000-річний ювілей християнства буває не так вже й часто, а тому відзначити його необхідно належно. Для цього вже була спеціально створена програма заходів, які включала б Асамб-лея. Сплановано вісім "круглих столів", на яких науковці, громадські діячі повинні об-говорити роль християнства та духовності в суспільному, науковому житті, питання взаємостосунків між Церквою та держа-вою, єдності українського православ\'я. Крім пленарних засідань і роботи у секціях, у Національній філармонії України мусить пройти урочистий святковий кон-церт. Запрошені закордонні гості, глави всіх християнських Церков і конфесій. Уже дали згоду взяти участь у роботі міжнарод-ної християнської Асамблеї представники УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ, РКЦ, Болгарської Православної Церкви, майже всіх протес-тантських конфесій. Окрім дати, організа-тори зразу ж визначилися з місцем прове-дення - Український дім. Якраз тут і поча-лися проблеми.
Виявляється, не всім до вподоби ця, здавалося б, Богоугодна справа. У пожеж-ному порядку, на день проведення Асамб-леї Український центр економічних і полі-тичних досліджень почав скликати гро-мадськість на "круглий стіл" "Релігія і вла-да: напередодні виборів - 98". Розрахунок простий - слід якщо не перешкодити Асамблеї, то хоча б відтягнути людей.
Туди ж підпрягся й голова Держком-релігії Віктор Бондаренко, активіст ХДПУ Журавського (Бондаренко, щоправда, біль-ше тяжіє до свого сусіда по офісу в Києві - опального християн-демократа Валерія Бабича). Бондаренко раптово вирішив на ці ж самі числа зібрати Всеукраїнську Раду Церков. Швидше за все, Віктору Дмитро-вичу печуть не так питання стосунків між Церквами та державою, як любов до "ка-нонічних" конфесій. Бо проведення цер-ковно-громадським комітетом християнсь-кої Асамблеї (що пройде під знаком України, християнства та прагнення до єдиної Помісної Православної Церкви) є жменею солі на проросійську рану УПЦ Московського Патріархату. Як би там не було, а на дії голови Держкомрелігії багато хто з організаторів зауважує: куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.
Останньою ложкою дьогтю до підго-товки ювілею Христа стали проблеми з приміщенням. Раптом, попри домовле-ність, Український дім уряд вирішив відда-ти ветеранам. Це рішення підсунули само-му Прем\'єр-міністру, таким чином підста-вивши його, бо Валерій Пустовойтенко ні сном, ні духом не підозрював, який захід зривається.
Найцікавіше - чиновницька братія, запобігливо тичучи палиці в колеса Між-народної християнської конференції, підставила ногу ще й Президенту. Виявляється, що принцип "партія сказала "треба", комсомол відповів - "зробимо" тут ні до чого. Як стало відомо з розмови голови оргкомітету Патріарха Київського Філарета з Леонідом Кучмою, останній не лише не ініціював жодних перешкод цій святій справі, але й пообіцяв її особисто підтримати.
Що й казати, дивною є ситуація в на-шій країні, коли ми настільки заклопотані майбутніми виборами, що вже не помічає-мо третього тисячоліття, а ще гірше - на-магаємося використати його в своїх інте-ресах, підпорядковуючи тимчасовим полі-тичним амбіціям. Навіть у двері майбут-нього століття дехто намагається увійти задом, повернувшись обличчям на північ.
Юрій ДОРОШЕНКО
газета "Україна молода",
17 лютого 1998 року