Пролог17
Коли я помолився вдома і сидів на ложі, увійшов до мене чоловік поважного виду, в пастушому одязі: на нім був білий плащ, торба за плечима і посох в руці. Він вітав мене, і я відповів йому також привітанням. Негайно ж він сів поряд зі мною і говорить:
- Я посланий від ангела достойного поклоніння,18 щоб жити з тобою решту днів твого життя.
Мені здалося, що він спокушає мене, і я сказав йому:
- Хто ж ти? Я знаю того, кому я доручений.
- Не взнаєш мене?
- Ні.
- Я той самий пастир, якому ти доручений. Поки він говорив, вид його змінився, і я впізнавав, що це той, якому я доручений. Негайно я збентежився, обійняв мене страх, і я весь розривався від скорботи, що відповідав йому так лукаво і безрозсудно. Він же сказав мені:
- Не бентежся, але зміцнися заповідями, які почуєш від мене. Бо я посланий для того, щоб знову показати тобі все, що бачив ти раніше, і особливо те, що корисно для вас. Отже, я наказую тобі спершу записати заповіді мої і притчі, щоб перечитувати їх час від часу, - так буде зручніше тобі виконувати їх.
Тому я записав заповіді і притчі так, як повелів він мені. Якщо, почувши їх, ви поступатимете за ними і виконаєте їх з чистим серцем, то отримаєте від Господа те, що Він обіцяв вам. Якщо ж, почувши їх, не покаєтеся, але повернетесь до гріхів ваших, то сприйміть від Господа покарання. Все це повелів мені записати цей пастир, ангел покаяння.
Заповідь перша
Про віру в єдиного Бога
Перш за все віруй, що Бог є єдиний, все вчинив і створив, привів все із нічого в буття. Він всеосяжний, Сам будучи неосяжний, і не може бути ні словом визначений, ні розумом усвідомлений. Отже, віруй в Нього, бійся Його і, боячись, дотримуйся стриманості. Бережи це і відкинеш від себе всяку похіть і беззаконня, і зодягатимешся у всяку чесноту і правду, і житимеш з Богом, якщо збережеш цю заповідь.
Заповідь друга
Про те, що належить уникати лихослів’я і творити милостиню в простоті

Пастир сказав мені:
- Май простоту і будь незлобливий, будь як дитя, яке не знає лукавства, що губить життя людей. Ні про кого не говори погано і не прагни слухати того, хто говорить погано. Якщо ж слухатимеш, то будеш причетний до гріха того, хто лихословить; вірячи йому, ти будеш подібний до нього, тому що повірив тому, хто лихословить на брата твого. Згубне лихослів’я: це - дух неспокійний, який ніколи не перебуває в мирі, але завжди живе в незгоді. Стримуйся від нього і завжди май мир з братом твоїм. Вдягнися благопристойністю, в якій немає нічого образливого, але все рівне і приємне. Чини добро і від плоду праці твоєї, який дарує тобі Бог, давай всім бідним просто, нітрохи не сумніваючись, кому даєш. Давай всім, бо Бог хоче, щоб всім дісталося від Його дарів. Ті, що беруть дадуть звіт Богові, чому і на що брали. Що беруть по потребі не будуть засуджені, а що беруть удавано - судитимуться. Той, що дає ж не буде винен: бо він виконав служіння, призначене Богом, не розбираючи, кому дати, а кому не давати і виконав з похвалою перед Богом. Отже, дотримуйся цієї заповіді, як я сказав тобі, щоб покаяння твоє і сімейства твого були в простоті і серце твоє було чистим і непорочним перед Богом.
Заповідь третя
Про те, що належить уникати брехні
Також сказав він мені:
- Люби істину, і нехай виходить з вуст твоїх всяка істина, щоб дух, який Господь поселив в цьому тілі, явився істинним перед всіма людьми, і щоб прославлявся Господь, який дав тобі дух, тому що Бог істинний у всякому слові і жодної брехні немає в Ньому. І ті, які обманюють, відкидають Бога і не повертають Йому залогу, який отримали; а вони отримали від Нього дух небрехливий. Якщо вони повертають його брехливим, то ганьблять заповідь Господа і стають викрадачами.
Почувши це, я гірко заплакав. Побачивши мою скорботу, він запитав:
- Про що ти плачеш?
- Не знаю, пане, чи зможу я спастися.
- Чому?
- Тому, що ніколи в житті, пане, не вимовив я слова правдивого, але завжди говорив підступно і видавав перед всіма брехню за істину, і ніхто не перечив мені, тому що довіряли моєму слову. Як же я можу жити, коли поступав таким чином?
Він відповідав:
- Ти міркуєш добре і вірно, бо було слід тобі, як рабу Божому, ходити в істині, і не з’єднувати лукавої совісті з духом істини, і не ображати Духа Божого Святого і істинного.
І я сказав йому:
- Ніколи, пане, я не чув таких слів.
- Почувши зараз, надалі дотримуйся їх і намагайся, щоб і ті брехливі слова, які раніше говорив ти, стали вірними від наступних слів твоїх, якщо вони виявляться правдивими. Бо і ті можуть стати вірними, якщо відтепер говоритимеш правду; і якщо дотримуватимешся істини, можеш отримати собі життя. І всякий, хто тільки послухається цієї заповіді, виконуватиме її і віддалятиметься від брехні, - житиме з Богом.
Заповідь четверта
Про цнотливість і розлучення
I.
- Заповідаю тобі, - говорив пастир, - дотримувати цнотливість. І нехай не увійде тобі в серце помисел про чужу дружину, або про блуд, або про яку-небудь подібну погану справу, бо все це - великий гріх. А ти пам’ятай про Господа у всі години і ніколи не згрішиш. Якщо який низький помисел зійде на твоє серце, то зробиш великий гріх; і хто творить таку злочинну справу, прирікає себе на смерть. Отже, дивися ти, утримуйся від таких помислів. Бо де мешкає цнотливість, там ніколи не повинен виникати худий помисел в серці людини праведної.
І попросив я:
- Дозволь мені, пане, запитати тебе небагато.
- Питай.
- Якщо, пане, - сказав я, - чоловік має дружину вірну Господу і помітить її в перелюбстві, то чи буде він грішний, живучи з нею?
І він відповів мені:
- Доки чоловік не знає гріха своєї дружини, він не грішить, якщо живе з нею. Якщо ж дізнається чоловік про гріх її, а вона не покається в своєму перелюбстві, то чоловік згрішить, живучи з нею, і стане учасником в її перелюбстві.
- Що ж робити, - запитав я, - якщо дружина залишатиметься в своєму пороку?
- Хай чоловік відпустить її і залишиться один. Якщо ж, відпустивши свою дружину, візьме іншу, то і сам прийме гріх перелюбства.
- Що ж, пане, якщо відпущена дружина покається і забажає повернутися до чоловіка свого, то чи повинна вона бути прийнята чоловіком?
- Якщо не прийме її чоловік, він зробить великий гріх, - відповів він мені. - Повинно приймати грішницю, яка розкаюється, але не багато разів. Бо для рабів Божих покаяння покладене одне. Тому заради розкаяння не повинен чоловік, відпустивши дружину свою, брати собі іншу. Так само робити належить і дружині. Але перелюбство не тільки в оскверненні плоті своєї: перелюбствує і той, хто поступає подібно язичникам.19 Уникай спілкування з тим, хто чинить такі справи і не кається, інакше і ти будеш причетний до його гріха. Отже, заповідаю вам, щоб ви залишалися самотніми - як чоловік, так і дружина, бо в цьому випадку може мати місце покаяння. Але я не даю приводу для того, щоб так чинилось: нехай не грішить більш той, хто вже згрішив. Що стосується минулих його гріхів, то є Бог, Який може дати зцілення, бо Він має владу над всім.
II. І я знову просив його:
- Оскільки Господь удостоїв мене того, щоб ти завжди жив зі мною, то дозволь сказати мені ще декілька слів, тому що я нічого не розумію і серце моє затьмарене минулими моїми справами. Врозум мене, оскільки я абсолютно нічого не розумію.
І він у відповідь сказав мені:
- Я представник покаяння і всім хто кається даю розум. Або саме покаяння, ти думаєш, немає великий розум? Адже грішник той, що кається зрозумів, що він згрішив перед Господом, він засудив всім серцем скоєні ним діла і, розкаявшись, більш вже не робить зла, але вершить добро, і смиряє душу, і мучить її за те, що згрішила. Отже, розумієш, що покаяння є великий розум?
- Через те, пане, я і розпитую тебе детально про все, бо я грішник і бажаю дізнатися, що мені робити, щоб жити, бо гріхи мої численні і різноманітні.
- Ти будеш живий, - сказав він, - якщо збережеш мої заповіді і поступатимеш по них; і кожен, хто тільки почує і виконає ці заповіді, житиме з Богом.
III. Я сказав йому:
- Пане, я чув від деяких вчителів, що немає іншого покаяння, крім того, коли сходимо у воду20 і отримуємо відпущення попередніх наших гріхів.
- Справедливо ти чув. Бо що отримав відпущення гріхів не повинно більш грішити, але жити в чистоті. І так як ти про все розпитуєш, поясню тобі це, не даючи приводу для помилки тим, які збираються увірувати або тільки що увірували в Господа. Вони не мають покаяння в гріхах, але мають відпущення колишніх гріхів своїх. Тим же, які покликані раніше, поклав Господь покаяння, бо Він серцезнавець, що пробачить все, знає слабкість людей і велику підступність диявола, який сіятиме шкоду і злість серед рабів Божих. Тому милосердний Господь зглянувся над своїм творінням і поклав покаяння, над яким і дана мені влада. Отже, я говорю тобі, після цього великого і святого покликання, якщо хтось, будучи спокушений дияволом, згрішив, - нехай покається. Якщо ж часто він грішитиме і творитиме покаяння, - не принесе йому покаяння користі, бо з трудом він житиме з Богом.
І я сказав:
- Пане, я оновився, коли почув про це так докладно. Бо я знаю, що спасуся, якщо ще не додам нічого до гріхів своїх.
- Спасешся, - відповів він, - ти і всі, які зроблять те ж саме.
IV. І знову я попросив його:
- Пане, оскільки ти терпляче мене вислуховуєш, поясни мені ще ось що. Якщо чоловік або дружина помре і один з них одружиться - чи грішить той хто вступає в шлюб?
- Не згрішить, але якщо залишиться сам по собі, то придбає собі велику славу у Господа. Тому бережи чистоту і цнотливість - і житимеш з Богом. Те, що я говорю і збираюся сказати тобі після, дотримуйся з цього самого дня, бо ти доручений мені і я живу в твоєму домі. І минулим твоїм гріхам буде прощення, якщо збережеш мої заповіді; і всі, хто збереже їх і ходитиме в чистоті, отримає відпущення.
Заповідь п’ята
Про печаль і терпіння
I.
- Будь великодушний і терпеливий, - сказав пастир, - і пануватимеш над всіма злими ділами і створиш всяку правду. Якщо будеш великодушний, то Дух Святий, в тобі що перебуває, залишиться чистий і не потьмариться від якого-небудь злого духа, але, торжествуючи, розшириться, і разом з посудиною, в якій перебуває, радісно служитиме Господу. Якщо ж приступить який-небудь гнів, то Дух Святий, сущий в тобі, в той же час буде стиснений і постарається віддалитись, бо подавляється злим духом і ображається гнівом, не має можливості служити Господу так, як бажає. Тому, коли обидва духи перебувають разом, людині буває погано. Так, якщо взяти трохи полині і покласти в посудину з медом, чи не весь мед зіпсується? І стільки меду пропадає від незначної кількості полині, втрачає солодкість і вже не має приємності для свого власника, тому що робиться гірким і непридатним до вживання. Але якщо в мед не класти полинь, він залишиться солодким. Сам бачиш, великодушність солодше меду, і воно угодне Богові, і Господь перебуває в ньому, а гнів гіркий і неугодний. Отже, якщо до великодушності домішується гнів, то дух обурюється, і неприємна Богові молитва його.
І я сказав йому:
- Бажав би я дізнатися, пане, про дію гніву, щоб зберегти себе від нього.
- Якщо ти і твої домочадці не стримуватиметесь від нього, то втратите всяку надію спасіння. Але стримуйся від гніву, бо Я з тобою; і від нього стримаються всі, які покаються від щирого серця свого, бо Я буду з ними і збережу їх. Всі такі приймаються святійшим ангелом21 в число праведних.
II. Послухай тепер і про дію гніву, який він шкідливий і як губить рабів Божих і відвертає їх від правди. Він не може шкодити людям, сповненим віри, тому що з ними перебуває Сила Божа; спокушає же тих, що сумніваються і не мають віри. Як скоро він побачить таких людей спокійними - проникає в їхнє серце, і чоловік або дружина сердяться один на одного по яких-небудь життєвих справах: або із-за їжі, або пустого слова, або якось приятеля, або боргу, або із-за подібних дріб’язкових речей. Все це безглузде, пусте і непристойне для рабів Божих. Але великодушність тверда і мужня, має міцну силу і перебуває у великій широті, весело і безтурботно радіючи, і прославляє Господа повсякчасно - чужа всякій гіркоті, завжди мирна та смиренна. Ця великодушність живе з тими, що мають непорушну віру. А гнів безрозсудний, пустий і легковажний. Від безрозсудності народжується засмучення, від засмучення роздратування, від роздратування гнів, від гніву ж несамовитість. Несамовитість, яка стала від такої кількості зла, є великий і неспокутуваний гріх. І коли все це знаходиться в одній посудині, де перебуває і Дух Святий, то посудина не вміщає їх в собі і переповнюється: добрий дух не може жити разом із злим духом, а віддаляється від такої людини і шукає собі притулку в смиренності і тишині. Коли він відступить від людини, в якій перебував, людина, сповнена духами злими, стає чужою для Святого Духу і закритою для благої думки. Так буває зі всіма гнівливими. Отже, ти віддаляйся гніву, але зодягнись в великодушність і опирайся всякому засмученню - і будеш в чистоті і святості, угодній Богові. Тому дивися, щоб ти як-небудь не був легковажним з цією заповіддю, бо якщо дотримаєшся цієї заповіді, то можеш виконати і інші мої заповіді, які хочу тобі дати. Отже, тепер стверджуйся в цих заповідях, щоб тобі жити з Богом, - рівно і всі, хто дотримає їх, житимуть з Богом.
Заповідь шоста
Про два духа при всякій людині і навіюваннях кожного з них
I.
- Я повелів тобі, - сказав пастир, - в першій заповіді, щоб ти зберігав віру, страх і стриманість.
- Так, пане, - підтвердив я.
- А зараз я хочу пояснити тобі силу цих чеснот, щоб ти знав, як кожна з них діє і яку має владу. Двоякого роду їх дії і полягають в праведному і неправедному. Ти віруй праведному, неправедному аніскільки не віруй. Бо правда має шлях прямий, а неправда - кривий. Але ти йди прямим шляхом, а кривий залиш. Кривий шлях нерівний, має безліч спотикань, скелястий і тернистий і веде до погибелі тих, що йдуть по ньому. А ті, які слідують прямим шляхом, йдуть рівно і без перешкод, тому що він не скелястий і не тернистий. Отже, бачиш, що краще йти цим шляхом.
Я сказав:
- Мені подобається йти цим шляхом.
- І ти підеш, так само як і підуть по ньому всі, які від щирого серця звернуться до Господа.
II. Послухай тепер, - продовжував він, - про віру. Два ангели з людиною: один добрий, а інший злий.
Я запитав його:
- Яким чином, пане, я зможу розпізнати їх, якщо обидва ангели живуть зі мною?
- Слухай і розумій. Добрий ангел тихий і скромний, смиренний і мирний. Тому, увійшовши до твого серця, він постійно вселятиме тобі справедливість, цнотливість, чистоту, ласкавість, поблажливість, любов і благочестя. Коли все це вселиться в твоє серце, знай, що добрий ангел з тобою: вір цьому ангелу і слідуй його ділам.
Послухай і про дію злого ангела. Перш за все він злобний, гнівливий і безрозсудний, і дії його злі і розбещують рабів Божих. Тому, коли увійде він в твоє серце, із його дій розумій, що цей ангел злий.
- Яким чином, - запитав я, - пізнаю його, пане?
- Слухай. Коли оволодіють тобою гнів чи досада, знай, що він в тобі; також коли в твоєму серці виникає бажання різних і пишних страв, і напоїв, і чужих дружин, то вселяються в нього гордість, самохвальство, зарозумілість і тому подібне - тоді знай, що з тобою злий ангел. Тому ти, знаючи його діла, уникай і не вір йому: діла його злі і не властиві рабам Божим. Такі дії того та іншого ангела. Розумій їх, вір ангелові доброму і віддаляйся від ангела злого, тому що навіювання його у всякій справі зле. Навіть якщо в серце віруючої людини увійде помисел злого ангела, то вона неодмінно згрішить. Якщо ж злі люди відкриють свої серця ділам доброго ангела, то обов’язково він зробить що-небудь добре. Отже, бачиш, що добре слідувати за добрим ангелом. Якщо станеш коритися йому і творити його діла, то житимеш з Богом; так само як і всі, які слідуватимуть його ділам, житимуть з Богом.
Заповідь сьома
Про те, що потрібно боятися Бога, а диявола боятися не треба

- Бійся, - говорив пастир, - Господа і дотримуйся Його заповідей, бо дотримуючись заповідей Божих, будеш твердий в будь-якій справі і досягнеш успіху в ній. Боячись Господа, будеш чинити все добре. Ось страх, який потрібно переживати, щоб спастися. Диявола ж не бійся: боячись Господа, ти пануватимеш над дияволом, тому що в ньому немає ніякої сили. А в кому немає сили, того не варто боятись. У кому є більша сила, того і треба боятися. Бо всякий що має силу вселяє страх; а хто не має сили, всіма зневажається. Втім, бійся діл диявола, тому що вони злі; боячись Господа, ти не вчиниш діл диявольських, але стримуватимешся від них. Страх є двоякий. Якщо ти схотів зробити зле, то бійся Бога - і не зробиш цього. Рівно якби захотів ти зробити добре, то знову бійся Бога і зробиш його. Істинний, страх Божий великий, сильний і славний. Отже, бійся Бога, і житимеш. І всі ті, які боятимуться Його, дотримуючись Його заповідей, житимуть з Богом; а які не дотримують Його заповідей, в тих немає життя.
Заповідь восьма
Про утримання від зла і звершення добра

- Я сказав тобі, - продовжував повчання пастир, - що творіння Божі двоякі, двояке і стримання. Тому від деяких слід стримуватися, а від інших не слід.
- Відкрий мені, пане, - попросив я, - від чого слід стримуватися і від чого не слід.
- Стримуйся, - відповідав він, - від зла і не роби його, а від доброго не стримуйся, але роби його. Бо якщо стримуватимешся від доброго і його не робитимеш, згрішиш. Отже, стримуйся від всякого зла і роби всяке добро.
- Від якого зла, - запитав я, - належить стримуватися?
- Від перелюбства, пияцтва і надмірних бенкетів, від надмірного споживання їжі, від розкоші і пихатості, від гордості, від брехні і наклепу, від лицемірства, злопам’ятства і всяких образ честі інших людей. Такі справи злі, від яких треба стримуватися рабові Божому. Хто не стримується від них, той не може жити з Богом.
Послухай тепер і про наступні діла.
- Хіба і ще є, пане, злі діла?
- Істинно є ще багато такого, від чого повинен стримуватися раб Божий. Це - крадіжка, лжесвідчення, бажання чужого, зарозумілість і тому подібне. Чи не вважаєш всього цього злим? Істинно, це є зло для рабів Божих - і від всього цього повинен стримуватися раб Божий, щоб жити з Богом і бути разом з тими, які стримуються від злих справ. А зараз слухай про ті добрі справи, які належить творити, щоб спастися. Перш за все це віра, страх Божий, любов, злагода, справедливість, істина, терпіння - краще за них не немає нічого в житті людини: хто дотримається їх і у всі дні не стане уникати, той блаженний в своєму житті. Потім слідують добрі справи, що полягають в тому, щоб служити вдовам, піклуватися про сиріт і бідних, позбавляти від нужди рабів Божих, бути гостинним, не перечити, бути стриманим, вважати себе нижче за всіх людей, шанувати старших віком, дотримуватись правди, зберігати братерство, переносити образи, бути великодушним, не відкидати відпавших від віри, але навертати і заспокоювати їх, напоумляти грішників, не гнобити боржників - і тому подібне. Чи не вважаєш це добром?
- Немає нічого кращого і достойнішого за це! - вигукнув я.
- Ось і твори ці діла і не стримуйся жити з Богом, так само як і всі, які дотримають цю заповідь, житимуть з Богом.
Заповідь дев’ята
Потрібно постійно прохати у Бога і без сумніву
Далі говорив мені пастир:
- Відкинь від себе сумніви і аніскільки не вагайся просити чого-небудь у Господа, кажучи собі: яким чином я можу просити у Господа і отримати, настільки згрішивши перед Ним? Не просто думай про це, але від щирого серця звертайся до Господа і проси без сумніву - і пізнаєш велику благість Його, тому що Він не зневажає тебе, але сповнить прохання твоєї душі. Бо Бог - не як люди, які пам’ятають образи, Він не пам’ятає зла і милосердний до свого творіння. Отже, очисти своє серце від всіх суєтних справ світу цього і перш за все виконуй дані тобі від Бога повеління - і отримаєш всі блага, яких просиш, і всі прохання твої не будуть залишені, якщо проситимеш у Господа без сумніву. Ті ж, які сумніваються, зовсім нічого не отримають з того, про що просять. Сповнені віри всього просять з надією і отримує від Господа, бо просять без сумніву. Всяка людина, що вагається, з великим трудом спасеться, якщо тільки не покається. Тому очисти своє серце від сумніву, зодягнися у віру і, віруючи Господу, отримаєш все, про що просиш. Але якщо іноді, просячи про що-небудь Господа, довго не отримуєш, не сумнівайся тому, що не одразу виконуються прохання твоєї душі. Адже, можливо, для випробування або через твій гріх, якого не знаєш, пізніше отримаєш те, що просиш. Але ти не переставай виражати бажання своєї душі і одержиш винагороду. Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі. Отже, бачиш, які згубні і жахливі сумніви, і багато навіть твердих у вірі зовсім відкидає від віри. Бо сумніви - це діти диявола і сильно замислюють зло на рабів Божих. Отже, відкинь сумніви і здолай їх у всяких ділах, озброївшись сильною і могутньою вірою. Бо віра все обіцяє і все звершує, сумнів же ні в чому не довіряє собі і тому не має успіху в своїх справах. Отже, бачиш, що віра сходить зверху від Бога і має велику силу. Сумнів же є земний дух, від диявола, і сили не має. Тому служи вірі, що має силу, і віддаляйся від сумніву, який безсилий, і житимете з Богом - ти і всі люди, що поступають так само.
Заповідь десята
Про дух смутку, який потьмарює душу і що перешкоджає успіху молитви

I. - Віддаляй від себе всяку печаль, тому що вона сестра сумніву і гніву.
- Яким чином, пане, - здивувався я, - вона їхня сестра? Мені здається, печаль - це одне, інше - гнів, і сумнів - само по собі.
І він відповів:
- Безрозсудний ти. Невже не розумієш, що печаль - найзліший із всіх духів і найшкідливіший для рабів Божих? Вона губить людину як ніщо інше і виганяє з неї Святого Духа - і знову спасає
- Пане, не можу я збагнути сенсу цієї притчі і не розумію, яким чином печаль може погубити і знову спасти.
- Слухай, - сказав він, - і зрозумій. Хто ніколи не шукав істини і не досліджував Божество, але тільки увірував і потім вдався до різних язичницьких занять і інших справ світу цього, той не розуміє притч божественних, тому що потьмарюється від таких справ, пошкоджується і огрубіває розум. Як хороші виноградні лози, залишені без догляду, придушуються і заглушаються різними бур’янами і тернями, так і люди, які тільки увірували і вдалися до справ світу цього, позбавляються сенсу свого життя і, думаючи про багатства, абсолютно нічого не розуміють, і їхній розум, зайнятий мирською суєтою, глухий до Господа. Але ті, які живуть в страху Божому, ревно досліджують істину і божественне і серцем звернені до Господа, вони легко сприймають і розуміють все, що говориться їм. Бо, де перебуває Господь, там багато розуму. Тому пристань до Господа, і все збагнеш і зрозумієш.
II. Послухай тепер, безрозсудний, яким чином печаль виганяє Святого Духа і як знову спасає. Коли ти засумніваєшся через те, що не знайдеш успіху в якій-небудь справі із-за свого сумніву, то печаль ввійде в твоє серце, потьмарить Святий Дух і вижене Його. І коли охоплюють людину гнів і сильне роздратування з якого-небудь приводу, то знову печаль входить в серце, вона печалиться за свій вчинок, розкаюється, що розгнівалась. Ця печаль здається спасенною, тому що викликає покаяння. Але і в тому і в іншому випадку печаль зневажає Святого Духа. Печаль, зумовлена сумнівом або тим, що не людині вдалася її справа, - печаль неправедна. Печаль же від досади за поганий вчинок не погана печаль, але і вона ображає Святого Духа. Тому віддаляй від себе печаль і не ображай Святого Духа, що в тобі живе, щоб він не заремствував на тебе до Господа і не віддалився від тебе. Бо Дух Божий, що перебуває в цьому тілі, не терпить печалі. Отже ти зодягнися в радість, яка завжди має благодать перед Господом і бажана Йому, і втішайся нею. Всяка радіюча людина чинить добро і думає про добро, зневажаючи печаль. А сумна людина завжди зла, по-перше, тому, що ображає Святого Духа, який даний радісним людям; і, по-друге, тому, що вона творить беззаконня, не звертаючись до Господа і не сповідаючись перед ним. Молитва сумної людини ніколи не доходить до престолу Божого.
І я запитав його:
- Чому ж, пане, молитва засмученої людини не сходить до престолу Господнього?
- Тому, - відповів він, - що печаль перебуває в її серці. Печаль, змішана з молитвою, не допускає молитву чистою зійти до престолу Божого. Як вино з додаванням оцту вже не має попередньої приємності, так і печаль, домішана до Святого Духа, не має тієї ж чистої молитви. Тому очищайся від злої печалі і житимеш з Богом, і всі житимуть з Богом, якщо тільки відкинуть від себе печаль і зодягатимуться в радість.
Заповідь одинадцята
Про те, що істинні і не правдиві пророки пізнаються на ділі

Пастир показав мені людей, що сидять на лавах, і одного що стояв на кафедрі і сказав:
- Поглянь на них. Ті, які сидять на лавах, - віруючі, а що стоїть на кафедрі - лжепророк, що губить значення рабів Божих - тих, які двоєдушні, а не істинно віруючі. Ці двоєдушні приходить до нього як до пророка і запитують його про те, що стане з ними, і він, не маючи в собі Сили Духа Божественного, відповідає їм, кажучи те, що вони хочуть почути, і наповнює їхні душі брехливими обіцянками. Будучи суєтний, він суєтно і відповідає суєтним людям. Втім, він говорить і дещо правдиве, тому що диявол вселяє в нього свій дух, щоб привернути кого-небудь з праведних. Але сильні у вірі, які зодягнулися в істину не приєднуються до таких духів, але віддаляються від них. Двоєдушні і ті, що часто каються звертаються за проріканнями, як і язичники, і накликають на себе великий гріх своїм ідолопоклонством, тому що той хто запитує у лжепророка є ідолопоклонником, він чужий істині і безрозсудний. А всякий дух, Богом даний, не чекає розпитувань, але, маючи Силу Божественну, говорить все сам, тому що він зверху, від Сили Духа Божого. Дух, який відповідає на питання згідно з бажаннями людськими, є дух земний, легковажний, немаючий сили: він зовсім не говорить, якщо його не запитують.
І я сказав:
- Як же можна розпізнати, хто істинний пророк а хто лжепророк?
- Вислухай, - говорить, - про обох пророків; і по тому, що я скажу тобі, відрізниш пророка Божого від лжепророка. По справах пізнавай людину, яка має Дух Божий. По-перше, він спокійний, лагідний і смирний, віддаляється від всякого зла і суєтного бажання світу цього, ставить себе нижче за всіх людей і нікому не відповідає на запитання, не говорить наодинці; Дух Божий говорить не тоді, коли людина того бажає, але коли угодно Богові. Тому коли людина, що має Дух Божий, прийде в церкву праведних, які мають віру і там звершується молитва до Господа; тоді ангел пророчого духу, приставлений до неї, сповнює цю людину Духом Святим, і вона говорить до зібрання, як угодно Богові. Так проявляється Дух Божественний і Сила його.
Слухай тепер і про дух земний, суєтний, безрозсудний і безсилий. Перш за все людина, що видається сповненою духом, прославляє себе, прагне до влади, зухвала і багатослівна, живе серед розкоші і багатьох. Далі, він не входить в зібрання мужів праведних, але уникає їх і, навпаки, спілкується з людьми двоєдушними і легковажними, пророкує в місцях потаенных22 і одурює промовами, які хочуть почути, і говорить суєтне людям суєтним: так порожній посуд, коли складається з іншими пустими, не розбивається, але вони добре підходять один одному. А коли він опиняється серед людей праведних, сповнених Духа Божественного, які підносять молитву, тоді і розкривається його пустота: земний дух від страху покидає його, і він, абсолютно повержений, нічого не може сказати. Якщо в комору помістити вино чи масло і туди ж поставити порожню посудину, а потім брати запаси з комори, то посудина, яка поставлена порожньою, порожньою і знайдеш. І пусті пророки, якими приходять до людей, що мають Святого Духа, такими і залишаються.
Ось образ пророка істинного і неправдивого. Отже, випробовуй по ділах і по життю ту людину, яка говорить, що вона має Святого Духа. Вір Духу, що приходить від Бога і має Силу, духу ж земному і пустому, в якому немає сили, не вір: бо він приходить від диявола. Задумайся над прикладом, який я приведу тобі. Якщо взяти камінь і кинути в небо, то чи зможеш докинути до нього? Або ж якщо взяти трубу з водою і направити струмінь в небо, то чи зможеш ти пробити небо?
- Що ти, пане, - вигукнув я, - все це неможливо!
- Ось, - сказав він, - як цього не може бути, так точно дух земний безсилий і недійсний. Усвідом тепер Силу, що зверху сходить. Град - крупинка дуже мала, але, попадаючи в голову людини, який спричиняє біль? Або ще приклад: дощова краплина, яка, з даху скочується вниз і камінь точить. Бачиш, і найменше, що зверху падає на землю, має велику силу: такий сильний і Дух Божественний, що приходить зверху. Цьому Духу ти вір, а від іншого віддаляйся.
Заповідь дванадцята
Про віддалення від худих бажань і про те, що заповіді Божі можна сповнити віруючим

I. Пастир сказав мені:
- Віджени від себе всяку похіть злу і зодягнись в бажання добре і святе. Бо, зодягнувшись в добре бажання, ти зненавидиш зло і управлятимеш ним, як захочеш. Похіть зла люта і насилу смиряється: вона страшна і своєю лютістю руйнує людей. Але ламає тих людей, які не мають доброго бажання і занурилися в діла світу цього: їх-то вона передає смерті.
- Які дії, пане, - запитав я, - злої похоті прирікають людей на смерть? Поясни мені, щоб я зміг уникати їх.
- Послухай, з допомогою яких дій зла похіть умертвляє рабів Божих.
II. Зла похіть полягає в тому, щоб хотіти чужу дружину, або дружині хотіти чужого чоловіка, бажати великого багатства, безлічі розкішних страв і напоїв та іншої насолоди: бо всяка насолода неподобна і суєтна для рабів Божих. Такі побажання злі і умертвляють рабів Божих. Зла похіть є дочка диявола. Тому належить віддалятися від злої похоті, щоб жити з Богом. А ті, які піддадуться злій похоті і не чинитимуть їй спротив, загинуть, тому що вона смертоносна. Отже, ти прагни до правди і, озброївшись страхом Господнім, протидій злій похоті. Бо страх Божий перебуває в добрих бажаннях. І зла похіть, побачивши тебе озброєним страхом Господнім і те що ти опираєшся їй, втече від тебе далеко і не з’явиться до тебе, боячись твоєї зброї; і отримавши перемогу і увінчаний за неї, віддайся прагненням до правди і, вознісши Йому за отриману тобою перемогу, служи Йому по Його волі. І якщо послужиш доброму началу і підкоришся Йому, то зможеш панувати над злою похіттю і управляти нею, як тобі угодно.
III. - Бажав би я почути, пане, - сказав я, - як потрібно служити доброму бажанню?
- Слухай. Май страх Божий і віру в Бога, люби істину, твори правду і подібні добрі справи. Творячи це, ти будеш угодним рабом Божим і житимеш з Богом; і всі, які служитимуть доброму бажанню, житимуть з Богом.
Заповідь - епілог
І так закінчив він дванадцять заповідей і сказав мені:
- Ось тобі заповіді, поступай по ним і до того ж переконуй людей слухати тебе, щоб їхнє покаяння було чисте в останні дні їхнього життя. І це служіння, яке доручаю тобі, виконуй ретельно і отримаєш велику нагороду, бо знайдеш любов у всіх, які покаються і послухаються слів твоїх. Я буду з тобою і буду спонукати їх слухатися тебе.
І я сказав йому:
- Пане, ці заповіді величні, прекрасні і зможуть звеселити серце людини, яка виконає їх. Але не знаю, пане, чи здатна людина дотримуватись цих заповідей, тому що вони дуже важкі.
Він відповідав мені:
- Цих заповідей легко дотримуватись, і вони не будуть здаватись важкими, якщо будеш переконаний в тому що їх можна дотриматись; але якщо в твоє серце закрався сумнів, що не під силу людині це виконати, то не дотримаєшся їх. Тепер же говорю тобі: якщо не дотримаєшся цих заповідей і нехтуватимеш ними, то ти не спасешся, не спасуться твої діти і весь дім твій, тому що ти сам собі присудив, що цих заповідей не можна дотриматись людині.
I. Виголошував він це з великим гнівом, і я дуже збентежився і злякався. Обличчя його змінилося так, що вид його став нестерпний для людини. Але, побачивши, що я весь збентежений і наляканий, він почав  говорити помірно і ласкавіше:
- Безрозсудний і непостійний, чи не бачиш славу Божу, не розумієш, який величний і премудрий Той, який створив світ для людини, і все творіння підкорив людині, і їй всю владу щоб панувати над всім піднебесним? Якщо людина є владика творіння Божого і над всім панує, то невже вона не може панувати і над цими заповідями? Це під силу людині, яка має Господа в серці своєму. Хто ж має Господа тільки у вустах своїх, огрубів серцем і далекий від Господа, для того ці заповіді тяжкі і нездійсненні. Отже ви, слабкі і нетверді у вірі, покладіть собі Господа вашого в серця свої і пізнаєте, що не немає нічого легшого за ці заповіді, нічого приємнішого і доступнішого за них. Зверніться до Господа, залиште дияволові його задоволення, які злі і гіркі, і не бійтеся диявола, тому що над вами він не має сили. Бо я з вами, ангел покаяння, і я паную над ним. Диявол наводить страх, але страх його не має сили. Тому не бійтеся його, і він покине вас.
II. І я попросив його:
- Пане, вислухай декілька слів моїх.
- Говори, - дозволив він.
- Всяка людина бажає виконувати заповіді Божі, і немає такої, яка б не просила у Бога сили дотримуватись Його заповідей; але диявол наполегливий і своєю силою протидіє рабам Божим.
- Не може диявол, - заперечив він, - пересилити рабів Божих, які вірують в Господа від щирого серця. Диявол може протистояти, але перемогти не може. Якщо чинитимете опір йому, то, переможений, він з ганьбою покине вас. Бояться диявола, що ніби має владу, ті, які не тверді у вірі. Диявол спокушає рабів Божих і, якщо знайде слабких, губить їх. Коли людина наповнює посудини добрим вином і між ними ставить декілька посудин неповних, то, прийшовши спробувати вино, не думає про повні, бо знає, що вони добрі, а пробує з неповних, чи не скиснуло в них вино, тому що в неповних посудинах вино швидше скисає і втрачає смак. Так і диявол приходить до рабів Божих, щоб спокусити їх. І всі ті, які повні віри, мужньо не підкоряються йому; і він віддаляється від них, тому що йому ніде увійти. Тоді він підступає до тих, які не повні віри і маючи можливість увійти, вселяється в них, робить з ними що хоче, і вони стають його рабами.
III. Але я говорю вам, ангел покаяння: не бійтеся диявола, бо я посланий для того, щоб бути з вами, які покаються від щирого серця, і ствердити вас у вірі. Тому повірте ви, які за гріхами своїм зневірилися в спасінні, і, докладаючи гріхи до гріхів, обтяжуєте своє життя: якщо звернетеся до Господа від щирого серця вашого і творитимете правду в решту днів свого життя і служитимете Йому по волі Його, то Він простить минулі ваші гріхи, і отримаєте владу над ділами диявола. Погроз же диявола зовсім не бійтесь, тому що вони безсилі, як нерви мертвої людини. Отже, слухайте мене і бійтеся Господа, Який може спасти і погубити: дотримуйтесь заповідей Його і житимете з Богом. І я сказав йому:
- Пане, тепер я пройнявся всіма заповідями Господа, тому що ти зі мною; знаю, що скрушиш всю силу диявола, і ми восторжествуємо над ним; і надіюсь, що зможу дотриматись з допомогою Божою заповіді, які ти передав.
- Дотримаєшся, - сказав він, - якщо серце твоє буде чисте перед Господом, і всі дотримають, які очистять серця свої від суєтної похоті світу цього і житимуть з Богом.