Цілі мають подвійний характер: офіційно заявлені – проповідування свого вчення та забезпечення спасіння для своїх адептів на випадок „приходу кінця світу”; реальні – влада і гроші, панування над людьми.
Завдання підпорядковуються реалізації реальної та офіційно заявленій цілі.
Об’єкт спрямувань: загальний – суспільна свідомість; спеціальнийсвідомість конкретної особи; об’єкт проникнення – конкретна людина, певна соціальна чи етнічна група, політичні партії та громадські організації, державні установи, правоохоронні органи і спецслужби, центральні та місцеві органи влади і управління. 
Механізм реалізації політики неокультів
Як правило, угруповання, що досліджуються, постійно піклуються про власну безпеку у зв’язку з тим, що вони діють у дуже конкурентному середовищі та мають різноманітних опонентів. У малочисельних утвореннях всіма питаннями займається керівник секти або певна група наближених до нього осіб.
Керівники угруповань, визнаних публічною владою держави як деструктивні, або тоталітарного (суворо закритого) типу мають при собі не лише окрему особу, яка відповідає за внутрішню безпеку та порядок у організації, а й створює навіть кваліфіковану службу безпеки з розвідкою, контррозвідкою, фізичною охороною і розгалуженою агентурною мережею, в т.ч. агентурою впливу у політичних, дипломатичних, ділових, наукових, військових, урядових колах держави та у міжнародних структурах.