"Як цей переломлюваний хліб був розсіяний пагорбами і зібраний разом став єдиним, так і Церква Твоя від кінців землі хай збереться в Царство Твоє" (Дідахе 9:4). Письмове джерело І століття під назвою "Учення Дванадцяти апостолів" так красиво говорить про єднання, яке здійснюється під час подячної трапези, тобто Євхаристії. У ній об`єднуються через таїнство спокутування "душі праведні, що спочили у вірі" і члени Церкви войовничої, які стають учасниками святості, що їх під час літургії також називають святими.
"Бо один хліб, — і ми, численні, є одним тілом; бо всі причащаємося з одного хліба " (1 Кор. 10:17). Вираз Нового Завіту "перебувати во Христі" означає те ж саме, що слова апостола про єдиний хліб і єдине тіло: єдність віри здійснюється во Христі через святу Євхаристію (Рим. 12:5, 2 Кор. 5:17, Гал. 3:28).
Те ж саме відбувається і в житті общини. Чим сильніше відчуття євхаристичного духовного єднання в общині, тим міцніше злагода, мир і любов. Як у одному тілі всі члени рівноцінні, так і перед Чашею Господньою немає багатих і бідних, немає знатних і пригноблених, немає учених і немає неписьменних, немає працедавців і немає працівників, немає священиків і немає мирян, а всі покутувані тією ж чесною Кров`ю і є єдиними во Христі (Гал. 3:29).Євхаристія, серце життя Церкви, має і есхатологічне значення, що переносить нас в Друге пришестя Христове. "Бо щоразу, як тільки їсте цей хліб і п`єте [цю] чашу, звіщаєте Господню смерть, аж поки Він не прийде" (1 Кор. 11:26). Євхаристія здійснюватиметься до Другого пришестя Христового. Але і навпаки. У Євхаристії любов Божа зустрічає взаємну любов людини. Але коли в кінці часів "в багатьох охолоне любов", припиниться також і здійснення Євхаристії, і тоді настане час Другого пришестя Христового (Мт. 24:12).