Одним із перших закидів Свідків Єгови на цю тему є той, що в Біблії немає слова «тайна».
Дійсно, слово «тайна» не вживалось у Новому Завіті євангелістами. Це слово латинського походження – «таєм­ниця». У грецькій мові це слово звучить «містерія». Церква вико­ристовує слово «тайна» на окреслення сили і ласки, якими нас обда­ровує Господь з допомогою видимих знаків.
Саме такими наочними знаками Христос Господь показував свою Божу силу. Ці знаки були поєднані зі словами та діями:
«І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав. І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в вуха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика; а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!" І зараз же відкрились його вуха і розв\'язалися зав\'язі його язика, і почав він виразно говорити» (Мр. 7, 32-35).
«Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і слиною по­мазавши йому очі, поклав на нього руки і спитав його: "Чи бачиш що-небудь?" Глянув той і каже: "Бачу людей, - наче б дерева хо­дячі!" Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко» (Мр. 8, 23-25).
«Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помазав глеєм очі сліпому. До нього ж сказав: "Іди вмийся в купелі - силоамській", - що у перекладі означає: "Зісланій". Отож подався той, умився - і повернувся зрячим!» (Йо. 9, 6-7).
Ісус Христос мав силу і владу чинити чуда без будь-яких дій, достатньо було тільки Його слова:
«Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наб­лизився до нього, спитав: "Що хочеш, щоб я зробив тобі?" "Гос­поди", - сказав той, - "щоб я прозрів!" Ісус сказав до нього: "Прозри! Віра твоя спасла тебе". І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. І увесь народ, побачивши те, віддав хвалу Богові» (Лк. 18, 40-43). Актом своєї волі, Христос оздоровив на відстані слугу сотника:
«Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами: "Господи, слуга мій лежить дома розслаб­лений і мучиться тяжко". Ісус каже до нього: "Я прийду й оздо­ровлю його". Тоді сотник у відповідь мовив: "Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає..." І сказав Ісус сотникові: "Йди, хай тобі ста­неться за твоєю вірою!" І видужав слуга тієї ж години... І як нас­тав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і ВІН СЛОВОМ вигнав духів і зцілив усіх недужих» (Мф. 8, 5-8; 13-16).
Якщо Ісус оздоровлював словом, то для чого було класти руки на голову, мастити болотом і т. п. Оздоровлюючи хворих дотиком, чо­му використовував слину чи болото? Хіба не мав сили в самому собі?
Чому саме так робив? Ісус хотів цим показати, що бажає уділяти свою силу протягом віків з допомогою наочних знаків.
Подібно ж робили за життя Христа апостоли:
«Вони, вийшовши, проповідували покаяння, і виганяли численних бісів, а й НАМАЩУВАЛИ ОЛІЄЮ чимало хворих та оздоровлю­вали» (Мф. 6, 12-13).
Так само апостол Яків радить користати вірним з видимих знаків Божої сили, яка є в дійстві помазання хворих. Свята Церква називає це «тайною оливопомазання».
«Нездужає хтось між вами? Хай прикличе пресвітерів церковних і хай вони помоляться над ним, помазавши його олією в ім\'я Гос­поднє» (Як. 5, 14).
В час хрещення видимим знаком є обмивання водою. Це є обми­ванням з гріховного бруду:
« Чому ж іще зволікаєш? Встань, охрестися та обмий твої гріхи, призвавши його ім\'я».
Це дійство супроводжується також словами: «Охрещається раб божий в ім\'я Отця і Сина і Святого Духа».
«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім\'я і Сина і Святого Духа» (Мф. 28, 19).
Хоча Ісус Христос не сказав відкрито, що установлює тайну хре­щення, а зате дає пораду хрестити в ім\'я Святої Трійці, на відпу­щення гріхів.
у переддень своїх страстей Ісус перемінив хліб і вино у своє Тіло і Пресвяту Кров. Він заповів, що, хто не споживатиме Тіло Христа і не питиме Його Крові, не отримає вічного життя.
«Хто тіло моє їсть і кров мою п\'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня. Бо тіло моє - їжа правдива, і кров моя — правдивий напій. Хто споживає тіло моє і кров мою п\'є, той у мені перебуває, а я- в ньому» (Ін. 6, 54-56).
Бачимо, що Ісус Христос не вживає слова «тайна». Але Він на­повнив його змістом. Під виглядом хліба і вина є втаємничена Божа сила, сам Христос. Тому й зобов\'язує нас Ісус споживати Його Тіло і пити Його Кров.
Чи істотне значення має назва предмету, чи сам предмет? Хіба хліб крає назва «ніж», а загострений черенець, який ми називаємо ножем? Напевно, суть і властивість ножа не змінилась би, коли б назвали його «різак»? Зрозумілою річчю є й те, що ніж не перестане краяти хліб, коли назвемо його «різак».
Наївним і дитячим є твердження Свідків Єгови, що Святі Тайни вигадали священики. Жоден священик не вчив і не вчить вірити в слово «тайна» як освячуючи і таке, що дає нам ласку. Церква повчає, що освячує нас не назва тайни, а Господь Бог, який діє через видимі знаки - тайни:
«Не смію бо говорити про те, чого Христос не сподіяв через мене для послуху поган, словом і ділом, СИЛОЮ ЗНАКІВ І ЧУ­ДЕС...» (Рим. 15, 18-19).
«Ознаки апостола виявилися між вами: в усякому терпінні, В ЗНАКАХ, ЧУДАХ ТА СИЛАХ» (2 Кр. 12, 12).
Тими знаками є, між іншими, Святі Тайни, які й до сьогодні слу­жать доказами апостольського послання Христової Церкви.
Свідчень із Святого Письма замало для Свідків Єгови. Не див­ляться вони і на чуда, вчинені Божою силою через видимі знаки. Вперто тримаються своєї науки, що Святі Тайни вигадали священика.
Варто запитати Свідків Єгови, чому вони відкидають слово «тайна» а вживають «апокриф», навчаючи, що Христос застерігав народ перед читанням апокрифів? Адже слово «апокриф» також є назвою, яку вживається на окреслення неканонічних текстів Біблії, тобто ненатхненних. Цього слова також не зустрічаємо в Святому Письмі.
Христос Господь ніколи не вживав цього слова, як і апостоли. Проте Свідки Єгови дуже часто використовують це слово, щоб зни­щити невигідні Божі правди. Не обходить їх і відсутність слова «апокриф» у Біблії.
Свідки Єгови відповідають, що коли Ісус Христос казав: «При­тримуєтеся передання людського», то мав на увазі апокрифи. (Про це детальніше говориться в розділі «Апокрифи». Нас поки що цік­авить тільки слово «апокриф»). Але Ісус також сказав: «Кому від­пустите гріхи - відпустяться їм» (Йо. 20, 23). Значить Свідки Єго­ви мусять прийняти ці слова як установлення Тайни покаяння. А слова: «Беріть, їжте: це моє тіло... Пийте з неї всі, бо це кров моя (Нового) Завіту...» (Мт. 26, 26-28) - треба вважати встановленням Тайни Євхаристії.
Після цього вступного пояснення, коротко розглянемо деякі Святі Тайни, починаючи від першої.