Підводячи підсумки розглянутих творів мужів апостольських можна сказати, що суттєвою рисою всіх їх являється образність і конкретність думки і мови. Богослів’я їх є живим, основаним на духовному досвіді. За словами Д. Гусєва, – твори цих мужів “містять в собі, всі без винятку, практичний характер простих моральних настанов, мета яких, утвердити в  християнських общинах церковне єдинство і дисципліну, зберігти в них Христове і апостольське вчення в його чистому і початковому вигляді.
Розглянутими творами далеко не вичерпується вся церковна література після апостольського періоду, – більша частина творів не збереглася. Хоча, звичайно, можливі ще нові відкриття творів, які вважаються на сьогоднішній час втраченими. Майже всі розглянуті твори були написані по окремих приводах і в них  неможливо знайти повного викладення всього церковного віровчення. Тим більше, що це був час ще не встановленої богословської термінології. Але незважаючи на це, в розглянутих творах виділяються:
1) Вчення про Єдиного Бога, про Св. Тройцю і всіх  Осіб Тройці окремо.
2) Ясно представлене вчення про спасіння через викупний подвиг Сина Божого (втілення, страждання, смерть і воскресіння).
3) Поняття про єдину Церкву, її божественне заснування, церковну ієрархію і церковний устрій.
4) Незмінна турбота за збереження церковного єдинства у боротьбі із лжевчителями (юдействуючими і докетами).
5) Правильне і спасительне розуміння свв. Таїнств Хрещення і Євхаристії.
6) Чистота високого морального вчення.