В Україну з офіційним візитом збирається глава держави Ватикан Ян-Павло ІІ, він же папа римський . У зв”язку з цим в засобах масової інформації РПЦ та її філії-УПЦ Московського патріархату вибухла справжня істерія під гаслом “Не пущать!”. Цікаво, що РПЦ знайшла тут дивну на перший погляд підтримку давніх “друзів” православних вірних –комуністів та комуноїдів. У чому ж проблема? Невже РПЦ серйозно вважає, що маса православних , побачивши папу римського, тут же побіжить у костьоли, щоб стати ревними католиками?
Особисто я бачив папу неодноразово. Вперше це сталося у 1979 р., коли до Польщі прибув уже не краківський кардинал Кароль Войтила , а римський папа Ян-Павло ІІ. Його обрання на папський престол тоді, восени 1978 р., викликало вибух ентузіазму в Польщі і це неможливо було не помітити. Тоді я був на науковому стажуванні у Польщі і майже рік працював у краківських архівах. Під час приїзду папи до Кракова я бачив його аж чотири рази, але католиком не став. Дійсно, цей візит справив на мене велике враження уже хоча б тому, що я приїхав з атеїстичного СРСР. Я бачив тоді не тільки папу, але й мільйони віруючих , які були живим свідченням того, що і в ПНР комуністам-ворогам християнства не вдалося вбити віру в Бога. Важливим було й те, що це був перший в історії папа-слов”янин, в жилах якого текла й українська кров і який до того ж володів українською мовою. Ян-Павло ІІ був відомий як прихильник “Солідарності”, він засуджував також злочини комуністів.Тому то й так ненавиділи його компартійні бонзи в СРСР, тому й навели на нього пізніше терориста Агджу (на щастя замах не вдався, але з того часу римський понтифік їздить тільки у “папамобілі” з непробивного скла).
Те, що я був свідком першого візиту Яна-Павла ІІ на його батьківщину, мало для мене певні , на перший погляд парадоксальні наслідки: я ще більше усвідомив себе православним! Варто нагадати притивникам папського візиту в Україну, що нині ХХІ століття, що імперія зла загинула і спроби її гальванізувати приречені на провал. Кожен громадянин України сьогодні має реальну, а не декларовану свободу совісті. І хоча складних проблем вистачає ( це тема окремої розмови), але всі бажаючі мають доступ до католицької літератури , мають можливість побачити й почути на телеекранах Яна-Павла ІІ, навіть побачити трансляції мес, які він проводить. Уже давно вийшла з підпілля УГКЦ, цілком легально діє римо-католицька церква.При всіх розходженнях і суперечностях з католиками, ми, православні, мусимо визнати той факт, що в Україні живе чимало католиків, теж громадян України, що вони є представниками найближчої до православних конфесії, що ми маємо спільне коріння, чимало спільних святих… Розкол в християнстві нараховує майже тисячу років, але ж стільки ж років ми жили в одній християнській спільноті! Власне й сьогодні і у Києві, і у Москві знаходяться представники Ватикану, а між РПЦ та Ватиканом існують регулярні контакти, ведуться переговори , в т.ч. і щодо України. Без сумніву, що якби папа їхав до Москви, то і галасу б не було. Але ж папа їде до Києва! Тому то й веремія ізнялася, тому то й готуються всілякі пікети, а може й серйозніші провокації. І якщо така провокація станеться, тоді ганебна пляма тоді на Українську державу та українців. Тоді вже важко буде пояснити світу, що причиною були не українці, а вороги Української держави.
Варто нагадати й те, що папа їде до своїх вірних, тобто до католиків, які мають не менше право бачити свого предстоятеля, ніж скажімо вірні УПЦ МП Олексія ІІ.Якщо вже такі принципові лідери РПЦ та УПЦ МП, то чому ж вони не протестують проти візитів до Росії чи України вождиків тоталітарних сект, навіть лжехристів. Не так давно у Кремлі найвищі посадові особи Росії приймали вождя смутновідомої тоталітарної секти “АУМ Синрике” Секо Асахару, зовсім недавно бував у Києві Вісаріон - він же Сергій Тороп, який оголосив себе Христом (не більше й не менше!) і т.д. І що ж керівники РПЦ та УПЦ МП? Язика проковтнули?
Ларчик відкривається просто. Ватикан не може не рахуватися з реальністю. А реальність така, що в Україні посилюється тяжіння людей до Єдиної Помісної Української Православної Церкви, патріарх якої не буде мати над собою ніяких зверхників, крім Бога. Отже цілком можливо, що відбудеться зустріч Яна-Павла ІІ не тільки з своїми вірними, не тільки з представниками Української держави, але й з предстоятелем УПЦ Київського Патріархату Патріархом всієї Руси-України Філаретом та представниками УАПЦ. Це може певною мірою посилити авторитет згаданих Церков, отже буде сприяти і об”єднавчим процесам. Ось чого не хочеться Москві, як світській (Путін), комуністичній (Зюганов), так і РПЦ-ешній (Олексій ІІ)! Ось чому з допомогою своїх підданих в Україні вона буде всіляко чинити перепони будь-якій позитивній ініціативі у житті українських православних . Про це свідчить чергова протестна кампанія в РПЦ та УПЦ МП. Цього разу вона скерована вже проти православного Вселенського Патріарха Варфоломея, який збирається з візитом в Україну!