БІБЛІЙНИЙ КАЛЕНДАР
У Біблії священний рік з часу виходу з Єгипту починається з весни, з місяця авив, що означає місяць стиглого колосся (Вих. 13, 4; 12, 2). Це був місяць весняного рівнодення і час дозрівання ячменю (Лев. 23, 10–14). Пізніше він став називатися нисаном. У 14-й день цього місяця, що припадає на повню, святкували Пасху (Вих. гл. 12). Інші місяці назв не мали, про них говорили: другий місяць, десятий місяць тощо. Лише в розповіді про будівництво храму Соломона за участю фінікійців три місяці названі особливо: зиф (місяць цвітіння) – 3 Цар. 6, 1, афаним (місяць бурхливих вітрів) – 3 Цар. 8, 2, і бул (місяць виростання) – 3 Цар. 6, 38; це фінікійські назви. Після полону вавилонського з’явилися ассиро-вавилонські назви місяців: нисан (Неєм. 2, 1), іяр, сиван (Есф. 8, 9), фаммуз або таммуз, ав, елул (Неєм. 6, 15), тишрі, мархешван, кислев або хаслев (Неєм. 1, 1; Зах. 7, 1), тебеф (Есф. 2, 16), шеват (Зах. 1, 7) і адар (Есф. 3, 7). Ті з них, які не зустрічаються в Біблії, відомі за творами Йосифа Флавія (I століття після Р. X.) та за іншими стародавніми джерелами.
Цивільний рік починався і закінчувався восени (порівн. Вих. 23, 16; 34, 22), після збирання врожаю (у місяці тишрі). У Біблії зустрічається рахунок місяців і за священним, і за цивільним роком.
Початок місяця визначався за появою видимого серпа нового місяця; цей день, новомісяччя, був святковим (Чис. 10, 10; 28, 11). Від одного місяця у повні до іншого минає 29,5 доби, тому місяці мали тривалість у 29 і 30 днів поперемінно. 12 місячних місяців складають рік у 354 дні, що на 11 днів менше за сонячний рік. За три роки різниця між місячним і сонячним роком складе цілий місяць, тому приблизно раз на три роки додавався 13-й місяць і виходив рік тривалістю в 384 дні. Це робилося для того, щоб авив залишався весняним місяцем.
У наведеній таблиці зазначені назви місяців у священному і цивільному році (тобто перший місяць, другий і далі), а також давні (ханаанські та фінікійські) і які з’явилися після полону (ассиро-вавилонські) назви у тому вигляді, в якому вони наведені в даній Біблії. Позначено кількість днів у місяці, перелічені біблійні свята і пости і показано приблизну відповідність біблійних місяців сучасним.
Дні тижня, крім суботи (шабат), особливих найменувань не мали, якщо не рахувати грецької назви дня перед суботою – параскев`и, що означає “приготування” (до дня спокою – суботи), яка існувала в елліністичну епоху. Тиждень завершувався суботою, тому “день перший” (після суботи, див. Мф 28, 1) відповідає нашій неділі, “день другий” – понеділку тощо.
День (у значенні доби) починався з заходу сонця, тобто з пізнього вечора. У давнину як ніч, так і день поділялися на три частини: ніч – на першу, другу і третю сторожі (Суд. 7, 19), а день – на ранок, полудень і вечір (Пс. 54, 18). Пізніше, з часів римського панування, ніч ділилася на чотири сторожі (Лк 12, 38; Мф 14, 25), і ввійшло у вжиток поняття “година” – дванадцята частина дня або ночі (Мф 20, 1–8; Діян. 23, 23).
Рахунок місяців |
Назви місяців СТАРОДАВНІ й АССИРО-ВАВИЛОНСЬКІ, кількість днів у місяці й особливі дні |
Відповідає місяцям сучасного календаря |
||
у священному році |
у цивільному році |
|||
І |
7 |
АВИВ, НИСАН. 30 днів 14. Пасха (Вих. гл. 12; Лев. 23, 5; Чис. 28, 16). 16. Принесення першого снопа жнив ячменю (Лев. 23, 10-14). |
березень— квітень
|
|
II |
8 |
ЗИФ, ІЯР. 29 днів 14. Друга Пасха — для тих, хто не міг зробити першу (Чис. 9, 10-12). |
квітень— травень |
|
III |
9 |
СИВАН. 30 днів 6. П'ятдесятниця (Лев. 23,16) або свято седмиць (Втор. 16, 9—10). Принесення початків жнив пшениці (Лев. 23, 15—21) і початків усіх плодів землі (Чис. 28, 26; Втор. 26, 2, 10). |
травень— червень |
|
IV |
10 |
ФАММУЗ. 29 днів 17. Піст. Взяття Єрусалима (Зах. 8, 19). |
червень— липень |
|
V |
11 |
АВ. 30 днів 9. Піст. Зруйнування храму єрусалимського (Зах. 8, 19). |
липень— серпень |
|
VI |
12 |
ЕЛУЛ. 29 днів |
серпень— вересень |
|
VII |
1 |
АФАНИМ, ТИШРІ. 30 днів 1. Свято труб (Чис. 29, 1). Новий рік. 10. День очищення (Лев. 16, 29; 25, 9). 15-22. Свято кущів (Лев. 23, 34-36; Чис. 29, 12-35). |
вересень— жовтень |
|
VIII |
2 |
БУЛ, МАРХЕШВАН. 29 днів |
жовтень— листопад |
|
IX |
3 |
КИСЛЕВ. 30 днів 25. Свято оновлення (1 Мак. 4, 52-59. Ін. 10, 22). |
листопад— грудень |
|
X |
4 |
ТЕБЕФ. 29 днів |
грудень-січень |
|
XI |
5 |
ШЕВАТ. 30 днів |
січень— лютий |
|
XII |
6 |
АДАР. 29 днів 11. Піст Есфирі (Есф. 4, 16). 14-15. Свято Пурим (Есф. 9, 17-32). |
лютий— березень |
Рахунок місяців |
Назви місяців СТАРОДАВНІ й АССИРО-ВАВИЛОНСЬКІ, кількість днів у місяці й особливі дні |
Відповідає місяцям сучасного календаря |
|||
у священному році |
у цивільному році |
|
|
||
І
|
7
|
АВИВ, НИСАН. 30 днів 14. Пасха (Вих. гл. 12; Лев. 23, 5; Чис. 28, 16). 16. Принесення першого снопа жнив ячменю (Лев. 23, 10-14). |
березень— квітень
|
||
II |
8 |
ЗИФ, ІЯР. 29 днів 14. Друга Пасха — для тих, хто не міг зробити першу (Чис. 9, 10-12). |
квітень— травень |
||
III |
9 |
СИВАН. 30 днів 6. П' ят десятий ця (Лев. 23,16) або свято седмиць (Втор. 16, 9—10). Принесення початків жнив пшениці (Лев. 23, 15—21) і початків усіх плодів землі (Чис. 28, 26; Втор. 26, 2, 10). |
травень— червень |
||
IV |
10 |
ФАММУЗ. 29 днів 17. Піст. Взяття Єрусалима (Зах. 8, 19). |
червень— липень |
||
V |
11 |
АВ. 30 днів 9. Піст. Зруйнування храму єрусалимського (Зах. 8, 19). |
липень— серпень |
||
VI |
12 |
ЕЛУЛ. 29 днів |
серпень— вересень |
||
VII |
1 |
АФАНИМ, ТИПІРІ. 30 днів 1. Свято труб (Чис. 29, 1). Повий рік. 10. День очищення (Лев. 16, 29; 25, 9). 15-22. Свято кущів (Лев. 23, 34-36; Чис. 29, 12-35). |
вересень— жовтень |
||
VIII |
2 |
БУЛ, МАРХЕШВАН. 29 днів |
жовтень— листопад |
||
IX |
3 |
КИСЛЕВ. 30 днів 25. Свято оновлення (1 Мак. 4, 52-59. ш 10, 22). |
листопад— грудень |
||
X |
4 |
ТЕБЕФ. 29 днів |
грудень-січень |
||
XI |
5 |
ШЕВАТ. 30 днів |
січень— лютий |
||
XII |
6 |
АДАР. 29 днів 11. Піст Есфирі (Есф. 4, 16). 14-15. Свято Пурим (Есф. 9, 17-32). |
лютий— березень |