foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Apologet

Апологет : православний апологетичний сайт

Книги Святого Письма Нового Завіту написані святими учнями й апостолами (посланниками Господа) Ісуса Христа. У них міститься вчення Спасителя, збережене в пам’яті й духовному житті самовидців Слова (Ін. 1;2), оновлене і підсилене в них дією Святого Духа за обітницею Господа (Ін. 14;26) та передане ними на всі часи (Мф. 28;19—20; Мк. 16;15). Ці книги богодухновенні. Вони написані для устрою Церкви і можуть бути правильно сприйняті тільки в Церкві, в її безперервному духовному досвіді, в Святому Переданні. Дійсне життя християнина в Церкві, життя за заповідями Божими і збереження церковних статутів — необхідна умова правильного розуміння та засвоєння Святого Письма і Святого Передання. Важливою умовою церковного життя є участь у спільній церковній молитві на богослужінні, де через спільну молитву і святі таїнства Покаяння та Причащання Тіла і Крові Христових християнин вступає в благодатну соборну єдність з Господом Ісусом Христом, з Пречистою Його Матір’ю Богородицею Марією, святими апостолами і всім благодатним світом святих, з усією Церквою Небесною. Священні Новозавітні книги, написані в другій половині I століття християнської ери, поступово збирались при єпископських кафедрах у збірники на основі свідчення очевидців, усних і писемних, про їхнє апостольське походження. Читання їх на богослужінні як основного джерела віри християнського життя також свідчило про їхню канонічність. Ці збірники з’являються з середини II століття в міру поширення й організації Церкви. Вже Святий Іриней, єпископ Ліонський (близько 130—202), цитує в своєму творі «Проти єресей» майже всі книги Нового Завіту. Авторитетні списки і збірники книг, підтверджені пізніше на церковних Соборах (Іппонському — 393 та ін.), залишили Євсевій Памфіл, єпископ Кесарійський (263—340), святий Афанасій, архієпископ Олександрійський (298—373). Канон Новозавітних священних книг складається з 27 апостольських писань:

1. Євангеліє від Матфея 28 гл.
2. Євангеліє від Марка 16 гл.
3. Євангеліє від Луки 24 гл.
4. Євангеліє від Іоанна 21 гл.
5. Діяння св. Апостолів 28 гл.

Соборні послання Апостолів — 7
6. Послання св. ап. Якова 5 гл. 7. Перше Послання св. ап. Петра 5 гл.
8. Друге Послання св. ап. Петра 3 гл.
9. Перше послання св. ап. Іоанна Богослова 5 гл.
10. Друге Послання св. ап. Іоанна Богослова 1 гл.
11. Третє Послання св. ап. Іоанна Богослова 1 гл.
12. Послання св. ап. Іуди 1 гл.

Послання св. ап. Павла —14
13. Послання до римлян 16 гл.
14. Перше Послання до коринфян 16 гл.
15. Друге Послання до коринфян 13 гл.
16. Послання до галатів 6 гл.
17. Послання до ефесян 6 гл.
18. Послання до филипійців 4 гл.
19. Послання до колосян 4 гл.
20. Перше Послання до фессалонікійців (солунян) 5 гл.
21. Друге Послання до фессалонікійців (солунян) 3 гл.
22. Перше Послання до Тимофія 6 гл.
23. Друге Послання до Тимофія 4 гл.
24. Послання до Тита 3 гл.
25. Послання до Филимона 1 гл.
26. Послання до євреїв 13 гл.
27. Апокаліпсис (Одкровення ап. Іоанна Богослова) 22 гл.
За своїм змістом священні книги Нового Завіту діляться на чотири розряди:
а) законодавчі;
б) історичні;
в) повчальні;
г) пророчі.

Законодавчі книги — це чотири Євангелія: Матфея, Марка, Луки та Іоанна. Це свідчить, що Євангелія мають для християнина таке саме законодавче значення, яке колись у Старому Завіті мав для євреїв Закон, даний Богом через Мойсея, а саме — Мойсеєве П’ятикнижжя.

Історична книга — це Діяння святих Апостолів. Саме вона дає нам історичне відображення життя і діяльності апостолів Христових, заснування та розширення ними Церкви Христової по всьому світу.
Повчальні книги — послання апостолів, які являють собою листи, написані апостолами до заснованих ними Церков. У цих листах вони роз’яснюють віруючим різні непорозуміння, що виникали між ними стосовно християнської віри й християнського життя в різних Церквах; викривають різні безпорядки, переконують твердо стояти у переданій їм вірі, а також викривають лжевчителів, які баламутили спокій древньої Церкви. Отже, апостоли виступають у своїх посланнях як учителі ввіреного під їхню опіку Христового стада, будучи водночас і засновниками цих Церков. Саме це властиве майже всім посланням св. ап. Павла.
Пророча книга в Новому Завіті є тільки одна — Апокаліпсис, або Одкровення святого апостола Іоанна Богослова. У ньому описано різні видіння та одкровення, яких сподобився цей апостол, розкриваються майбутні долі Христової Церкви, аж до утвердження Царства Божого.

Основними причинами, що спонукали святих Апостолів до написання послань, можна вважати такі:
1) турбота апостолів про віруючих та про ріст перших християнських громад;
2) прохання самих віруючих;
3) поява різних лжевчителів та виникнення єресей.

Пропонований посібник — це курс лекцій з предмета Святого Писання Нового Завіту, який упорядкував доктор теології, протоієрей Димитрій Садовяк, читаючи його в Київській Духовній Академії. Матеріал, викладений у цьому посібнику, залучений автором із тлумачного Апостола єпископа Михаїла, тлумачень послань св. апостола Павла єпископом Феофаном, збірника статей М.Баркова і деяких семінарських посібників прот. Хваскова, А. Іванова, прот. М.Александрова.


НОВИЙ ЗАВІТ і ПСАЛТИР (аудіоформат)

МЕЧ ДУХОВНИЙ

Меч духовний №2