Всеукраїнське громадське об\'єднання "Україні – Єдину Помісну Українську Православну Церкву" останнім часом відзначається "виїзними" прес-конференціями просто неба. Не так давно комітет зустрічався з журналістами на порозі Свято-Володимирського кафедрального патріаршого собору Києва, і от нова зустріч – на руїнах легендарної Десятинної церкви на Княжій горі під старезною липою, посадженою ще київським митрополитом, святителем Петром Могилою.

Серед представників громадсько-політичних сил, яким болить церковна тема, під липу прийшли: Олег Соскін (лідер Української консервативно-республіканської партії), Олесь Шевченко (відомий як колишній в\'язень сумління), Юрко Тима (один із керівників УНА-УНСО) та депутат Київради Кіндрат Гіщак. Усі говорили про те, що сьогодні, на їхню думку, влада займає далеко не адекватну позицію стосовно ідеї утворення Єдиної Помісної Української Православної Церкви. Декларації найвищого керівництва про підтримку цих процесів залишаються лише деклараціями, а в житті можна помітити кроки держави навіть у протилежному напрямку. Громадські діячі, окрилені тим, як народ відреагував на освячення Успенського собору Києво-Печерської лаври Московською Патріархією, зробили висновок: людям уже набридло боятися, вони готові чітко висловлюватися в питаннях міжконфесійного життя. Українська церква мусить бути єдиною та помісною.

Основною темою прес-конференції була тема відроджених історичних і культових пам\'яток. Саме тому її учасники прийшли на чергові руїни. Вони переконані, що Десятинна церква у випадку відбудови повинна належати винятково Помісній УПЦ, а не уламку РПЦ.

Загалом розмова на тлі історичного ландшафту точилася в контексті заяви Комітету захисту українських святинь, який очолює Михайло Горинь і де, зокрема, говориться: "Ми заявляємо: час ілюзій минув. Акція в Лаврі 24 серпня переконливо засвідчила: Україну поступово віддають на поталу чужим національним інтересам, і тільки єдність українських патріотів може стати на заваді таким діям". Дісталося на горіхи принагідне і голові Державного комітету у справах релігій Вікторові Бондаренку. Олег Соскін багатозначно заявив: "Не дай Бог підтвердиться інформація, що голова Держкомрелігій збирає гроші на проведення Помісного Собору УАПЦ. Не дай Бог...".

Отож, схоже, що на загострення міжрелігійних стосунків, мов на мед оси, злетілися і українські політики. Таке раніше траплялося лише в особливо критичні моменти – зазвичай політики нудяться на релігійній ниві (самі розумієте – специфічна галузь вимагає специфічних знань). Подивимося, на скільки їм вистачить сил бити у церковний дзвін і чи буде від цього користь.

Юрій ДОРОШЕНКО,
Газета "Україна молода",
7 вересня 2000 року