Все від Бога, - і благе, і скорботне, і недостойне; але одне - з благовоління, друге – на збудування, третє – з допусту. Із благовоління, - коли живемо доброчесно, бо угодно Богові, щоб вели ми життя безгрішне, жили доброчесно та благочестиво. На збудування, - коли, впадаючи в помилки і погрішаючи, буваємо напоумлювані; з допусту ж, - коли і напоумлювані не навертаємося. Бог благоволив, щоб людина спаслася, як і ангели взивали кажучи: Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання (Лк.2:14). Знову на збудування Бог напоумляє нас, які грішимо, щоб не були ми зі світом засуджені, як каже апостол: Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом (1Кор.11:32). Чи станеться у місті якесь лихо, що його Бог не спричинив би? (Амос.3:6), такі: голод, виразки, хвороби, поразки, боротьба; бо все це є для очищення гріха тим, які або не хочуть жити без гріха, або напоумлювані не навертаються, але перебувають в гріху, як написано: Засліпив він їм очі, заціпенив їм серце (Йн.12:40); і: Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще (Рим.1:28); також: закаменю його серце (фараонове) (Вих.4:21), тобто, допущу озлобитися за непокору його.