Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним Українського Екзархату
Смерті святкуємо умертвіння...
іншого, вічного життя початок…
(7 пісня Пасхального канону)
Дорогі браття і сестри!
Христос воскрес!
Скільки радості і внутрішньої сили ми вкладаємо в ці два слова! З яким духовним піднесенням ми без кінця повторюємо їх у ці пасхальні дні! Яким духовним захопленням пройнята і вся наша великодня відправа з її піснеспівами!
Пасха – це споконвіку світле свято для православних людей. Пасха – це свято життя, яке торжествує перемогу над смертю. Православну Церкву справедливо називають Церквою Воскреслого Христа. Православ`я справді знаходить свій найвищий вираз у торжестві Воскресіння. “Смерті святкуємо умертвіння, пекла знищення, іншого, вічного життя початок…”. Ці натхненні слова великоднього богослужіння розкривають причину нашої радості.
Воскресіння Христове є наріжним каменем християнства, без якого його немає і не може бути. “Якщо Христос не воскрес, – говорить святий апостол Павло, – то віра ваша марна” (1 Кор. 15, 17). Але Христос воскрес силою Свого Божества. Інакше і бути не могло, бо неможливо було, щоб “тління втримало Начальника життя”. Своїм Воскресінням з мертвих Христос переконливо довів, що Він є Бог, Який сприйняв людську природу, що Його вчення – це Божественне одкровення, дане людям.
Віра у Воскресіння Христове навіть у серцях деяких апостолів народжувалася в муках сумніву. Апостоли безперечно визнавали Ісуса .Христа Сином Божим. Але вони спочатку не могли зрозуміти, задля чого їхньому Вчителеві треба було вмирати, щоб після смерті знову ожити. В їхній уяві Воскресіння Христа було в суперечності з Його смертю. Хіба Той, Хто зціляв безнадійно хворих та воскрешав померлих, не може Сам уникнути смерті?! Ще не просвічені Духом Святим, ученики Христові не могли зрозуміти, що головним ворогом Царства Божого є смерть, що без смерті Ісуса Христа, так само, як і без Його Воскресіння, не могло бути перемоги над смертю.
Воскресіння Христове є початком загального воскресіння. Без нього і покаяння, і прощення гріхів, і боротьба з людськими пороками й вадами, хоч би і мали певну вартість, але зрештою закінчувалися б нічим. Без Воскресіння вчення Христа залишалося б творінням людського розуму, вченням простого смертного. Ось чому святий апостол Павло говорить: “Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна” (1 Кор. 15,14).
Воскресіння Христове дає людству нове життя, і кожна людина може бути носієм цього життя. Воскресіння Христове стверджує нас у вірі, що життя людське не обривається як нитка, що воно повне глибокого змісту і значення. У Воскресінні Христовому міститься джерело всеосяжної радості, до якої причетні всі люди. Ось чому в пасхальних піснеспівах свята Церква кличе нас до радості. “Радій нині і веселися, Сіоне”, “через Хрест прийшла радість всьому світові”, “радісно обіймемо один одного”. З особливим натхненням часто повторюємо слова пророка Давида: “Цей день який сотворив Господь, радіймо і веселімось в нім” (Пс. 117, 24).
Цей святий день є святом братерства всього людства. Християнин повинен подивитися в цей день на людину як на найбільший скарб, побачити в ній свого брата, порадіти з нею як з другом. Великодня радість спонукає людей до взаємних обіймів. Великоднє христосування – це момент, коли християни мають почувати себе справжніми братами. Це велике почуття! І коли б воно оволоділо всіма людьми, то все на цьому світі перемінилося б: зникли б недовір`я і ворогування, страх поступився б місцем загальному миру.
Страждання минулої війни, поширювані воєнні дії в Південно-Східній Азії, напруженість на Близькому Сході, в цих святих місцях християнства, посилюють в людстві жадання миру. Мир на землі в нашу епоху став невідкладним завданням усіх християнських Церков, усіх людей доброї волі. В наші дні християни повинні з особливою ясністю усвідомити не тільки свою відповідальність за лихо, яке сталося в минулому, але і свій обов`язок не допустити повторення його в майбутньому.
Крім цього загальнолюдського завдання, християнські Церкви мають перебороти незгоди й розділення між собою. Порушуючи свою єдність, християни відкидають братерство у Христі і зраджують свого Божественного Учителя, Який благав Отця, “щоб усі були єдине” (Ін. 17, 21).
У ці святі дні сердечно вітаю вас, преосвященні архипастирі, боголюбиві пастирі, чесне чернецтво, улюблені браття і сестри, з святом Воскресіння Христового, що зміцнює нашу надію на вічне життя. Вітаю з святом Святої Пасхи віруючих українців, які живуть за межами нашої країни, але душею і серцем не забувають ні рідного краю, ні віри своїх батьків, ні добрих звичаїв своїх предків.
Нехай світло Христового Воскресіння зберігає в наших серцях радість життя, взаємну любов, братерство між людьми і мир між народами. А ми, сини й дочки Небесного Отця, зміцнені перемогою життя над смертю, добра над злом, надихувані Божественною любов`ю – обіймемо один одного. Промовмо:
Воістину Христос воскрес!
1970 р.