Преосвященним архипастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним
Української Православної Церкви
 
Нині вся исполнишася радості:
Христос родися від Діви.
(Стихира на Різдво Христове)
 
Дорогі браття і сестри!
 
Майже дві тисячі років минуло з того часу, як віфлеємські пастирі почули звістку від Ангела про народження Христа. “Сповіщаю вам велику радість, – сказав він, – яка буде всім людям: тому що нині народився вам у місті Давидовим Спаситель, Який є Христос Господь”.
Здійснилася велична Таїна: Бог явився в плоті, народившись подібно людині від Діви-Матері. Про цю єдину і неповторну священну мить свята Церква вустами богонатхненних отців проголошує: “Нині сприйме Віфлеєм Того, що сидить завжди з Отцем, нині Ангели Немовля породжене боголіпно славословлять: слава у вишних Богу, і на землі мир, в людях благовоління”.
З народженням Христа-Спасителя здійснилося давнє пророцтво Ісайї, старозавітного євангеліста: “Ось, Діва в утробі прийме, і породить Сина, і дадуть Йому на ім`я Емануїл, що значить: з нами Бог”.
“Немовля народилося нам – Син дається нам; володіння на раменах Його, і дадуть ім`я Йому: Чудесний, Радник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру” (Ис. 9, 6).
Різдво Христово було і донині є таємницею не тільки для розуму людського, але і для ангелів. І тому, ще задовго до явлення Спасителя світу, Господь Бог через святих праотців, пророків, через різноманітні прообрази готував людей до Його прийняття. Пояснюючи це, святитель Василь Великий говорив: “Домобудівничий нашого спасіння, як око людини, що виросла у темряві, вводить нас у велике світло істини через поступове до нього звикання, враховуючи нашу неміч” (Творения святых отець. М., 1846, т. VII, с. 280–281).
Так, таємницю Тройці Божества Господь відкрив Аврааму, з`явившись йому у вигляді трьох Ангелів біля дуба Мамрийського. У вигляді вогняного стовпа Він йшов попереду ізраїльтян, вказуючи їм шлях у землю обітовану. Про пришестя Спасителя як Визволителя і народження Його у Віфлеємі Іудейському пророкував пророк Михей. Він же Духом Божим зрозумів і передвічне Його народження від Бога. Пророк Софонія сповістив про Його царювання в Єрусалимі. Єремія – про Новий Завіт людини з Богом, що його приніс на землю Спаситель, ім`я Якому – Господь. Пророк Варух ясно сказав, що колись Бог явиться на землі і буде жити з людьми. Даниїл точно знав самий час Його пришестя. А святий пророк Малахія передбачив Предтечу Господнього як ознаку явлення на землі Спасителя, Який є “Господь і Ангел Завіту” (Малах. 3, 1).
Цей обітований ще за пророків і є наш Господь Ісус Христос, Син Божий, народжений Пресвятою Дівою Марією за часів імператора Августа, у дні іудейського царя Ірода, постраждав і був розп`ятий на хресті при Тиверїї кесарі і прокураторі Пілатові, а потім воскрес і вознісся на небо.
Що ж спонукало Сина Божого зійти на землю? І чому Син Божий став Сином Людським?
Прислухаємося до голосу Самого Спасителя, Який пояснив таємницю Свого народження, сказавши: “Так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, що вірить у Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Ин. 3,16).
Отже, Христос втілився і прийшов на землю за Своєю волею, із любові до роду людського. Він зійшов до нас з небес для того, щоб дарувати нам життя вічне. Людина назавжди залишилася б загиблим створенням, якби Син Божий не втілився і не визволив її. Господь сприйняв наше тлінне тіло й оздоровив його Своїм Божеством, визволив його від смерті.
Різдво Христово навіки з`єднало людину з Богом. Син Божий просвітив у затьмарений розум людини “світлом істини”, дарував йому благодатні сили для боротьби з гріхом, пробудив у його совісті Божественну любов.
Сама уява про народження Спасителя не може залишити байдужим людське серце. Творець Всесвіту благозволив явитися у світ Немовлям у бідному вертепі, в оточенні простих пастухів. У цьому убогому притулку, у яслах для худоби, лежав “Неосяжний Христос Бог” – Той, Хто є сяйвом слави Божої, Його образом, смирив Себе, прийнявши вигляд раба і став людиною. Господь Ісус Христос упокорив Себе для того, щоб посоромити людську гордість, щоб вселити смиренність в кожного земнородного.
Перша благодатна вістка про народження Бога-Слова була відкрита не сильним світу цього, а бідним пастухам. Простота їхніх сердець прихилила до них благодать Божу.
Христос приніс на землю мир з Богом. А примирені повинні жити між собою в мирі, в однодумності віри і любові, як чада Єдиного Бога, і брати у Христі, як члени Його єдиного Тіла – Церкви. Це особливо важливо пам`ятати зараз, коли нашу Батьківщину і Церкву намагаються розділити, внести смуту і спокуси. І тому не дайте заманити себе на шлях неправдивих вчень. Будемо пам`ятати, що правдивий християнин є не той, хто називає себе ім`ям Христовим, але той, хто наслідує Христа ділами, справами і помислами, – учить святий Іоан Ліствичник. “Кожний з нас, – нагадує святий Григорій Ниський, – є художник власного життя. Наша душа є як би полотно, а чесноти – фарби; Ісус Христос є зразок, з Якого ми маємо списувати” (“Квітник духовний”). Подбаємо проте, щоб наші думки, вчинки відповідали Його думкам і вчинкам. “Для того і втілився Він, – пише святий Василій Великий, – мовби зображуючи на іконі благочестя і чесноту, щоб, споглядаючи на Нього, ми по можливості брали приклад з Першообраза”.
Улюблені брати і сестри! Сердечно привітаю вас із великим святом Різдва Христового і Новим роком. Закликаю вас творити, подібно до Христа Спасителя, справи милосердя і любові. Спішить до хворих, самотніх, усіх, хто потребує вашої допомоги. Зараз для християнської благодійності з`явились широкі можливості. Молитвою і чесною працею сприяйте відновленню життя нашого суспільства. Примножте свої гарячі молитви за духовне відродження народу, за єдність Церкви і суспільства, за мир серед усіх людей землі. Нехай наступне Новоліття буде для нас роком Божого благовоління. Нехай мир, про який сповістили Ангели у Віфлеємі, зміцниться на землі і принесе усім радість і Боже благовоління. Бог миру і любові нехай буде з усіма нами.
Амінь.
 
1990/1991 р.