В наші дні ми стаємо членами Церкви в святому Хрещенні ще немовлятами. У дитинстві ми приймаємо святе Причастя. Входження в дух Божественної літургії і свідома участь в таїнстві спокутування перш за все залежить від батьків і хрещених батьків дитини, по вірі яких дитина одержала Хрещення.
Домашня підготовка дитини до Причастя продовжується в школі у викладанні Закону Божого.
Оскільки в Причащанні ми беремо участь вже з дитячого віку, в Православній Церкві не вживається назва "конфірмаційна школа", а їй відповідають катехизаторські курси. Важливим завданням як викладання Закону Божого в школах, так і катехизаторських курсів є введення в літургію, подібно до того, як в древній Церкві навчали під час приготування до Хрещення.
Якщо доросла людина захоче стати членом Православної Церкви, вона може підготуватися до цього, знайомлячись, згідно традиції древньої Церкви, саме з літургійним життям Церкви. Так зазвичай і відбувається. Приходячи в церкву, спочатку знайомляться з богослужіннями Церкви і звикають брати в них участь. Далі "в час благополучний" — як мовиться в молитві, що підноситься за оглашених — милість Божа будить в людині прагнення стать учасником євхаристичного спілкування віруючих. Це робить можливим — якщо людина вже є хрещеною — прийняття Таїнства Миропомазання. Оскільки воно означає приєднання до Церкви, до еклезії, воно повинно було б, згідно з практикою древньої Церкви, здійснюватися саме за літургією, коли Церква, будучи общиною, зібраним разом євхаристичним суспільством, конкретно є присутньою на місці. Тоді за літургією приєднання через миропомазання здійснюється під час малого входу і, по можливості, помазання здійснює єпископ.
Практика хрещення, що мала місце у древній Церкві, допомагає нам зрозуміти, що
навіть хрещення немовляти, тобто той момент, коли він стає членом Церкви, не є приватною подією однієї сім`ї, а саме торжеством всієї общини. Коли немовля хрестять в храмі під час літургії, ми і в наші дні проникаємося тим, як хрещення і отримання дару Святого Духа робить людину членом народу Божого. Тоді новохрещена дитина — як і доросла людина, що приєдналася до Церкви, — може вже за цією літургією брати участь в таїнстві спокутування, в святому Причащанні, для задоволення свого духовного прагнення.