Святитель Микола Сербський

 

Місіонерські листи

 

Видано з благословення

Святійшого Патріарха

Київського і всієї Руси-України

ФІЛАРЕТА

«Місіонерські листи» святителя Миколи Сербського, єпископа Охридського й Жичського (1881-1956), — воістину безцінний дар сучасній людині з її проблемами, гризотами й сумнівами. Написані дивовижно ясною, простою, доступною для розуміння кожного читаючого їх мовою, вони водночас вражають своєю силою й глибиною. Віруючий, знайомлячись з ними, ще більше утверджується у своїй вірі; невіруючий — побачить істину у всій її непорочно чистій красі, полюбить її і в такий спосіб наблизиться до Христа.

Переклад українською мовою здійснений

редакцією журналу “Премудрість Божа Софія”

з видання: Московское Подворье

Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 2003


„А Слово Боже живе й дієве, і гостріше

всякого обосічного меча, і доходить

до розділення душі й духа, тіла і мізків”.

(Євр 4: 12)

Слово Боже, яке віками було провіщене посередництвом Святого Духа, піднімало й оживляло, зміцнювало й виводило до слави Царства. Святитель Григорій Богослов говорить, що найбільше образ Божий проявився в людині через дар мови, можливість звіщати славу Божу.

Цим же словом ми провіщаємо славу синів Божих, якими схід неба прикрашений ніби дорогоцінними перлинами. І дійсно, людська душа є дорогоцінною перлиною, яку Сам Господь Бог через посередництво Своїх слуг витягує з болота, очищує і тільки тоді вона починає виблискувати на сонці радісними барвами.

Дана книга є збіркою місіонерських листів святителя Миколи Сербського, єпископа Охридського та Жичського. Це великий патріот свого народу, його смиренний духовний керівник новітнього часу. Святоотецька традиційна риторика в нього міцно поєдналася з сучасною. Він доводить реальність духовного світу, його дієвість і в сучасних умовах, на прикладах показує життєву необхідність віри й чеснот.

Дана книга є справжнім живим джерелом християнських афоризмів – прекрасних, влучних, високоморальних, а, що головне, які спрямовують свій погляд, свою будівничу силу на корінь викинутої проблеми чи невирішеного питання. До тих, хто в розпачі, він пише: „Розпач – це посаг смерті, який дістається безбожникам, коли вони вінчаються зі смертю”. (лист 4); до опечалених звертається так: ”Печаль святих подібна до хмар, крізь які сяє сонце втіхи. А твій сум подібний до сонячного затемнення” (лист 17); до юнака, який втратив своє майно він пише: ”Був господарем, а став жебраком. Це не втрата. Втрата, коли хто був людиною, а став звіром”, або: „Наскільки життя прекрасніше смерті, настільки жебрак кращий від самогубця”. Патріотів він навчає бути справжніми патріотами: „Сказати комусь: „Будь добрим сербом, а віра – справа другорядна”, – те ж саме, що сказати вівці: головне, будь відгодованою, а пасовисько – справа другорядна” (лист 15). Відкриваючи очі відступникам, говорить: „Як тільки хтось залишає човен, де Христос Керманич, він опиняється в човні, яким править сатана”, а про істинних дочок і синів Божих пише: „Якби зараз не було істинних християн, померкло б ясне сонце. Бо хіба така дорогоцінна лампада освітлювала б звіринець” (лист 10). До матері, яка по всіх світах шукала могилу свого сина, він пише з синівською любов’ю такими великими словами: „Не сумуй, дорога мамо. Сильно горювати це гріх. Земля є Божою й усе, що на ній, теж. Торкнися землі перед порогом будинку, і ти торкнешся краю могили сина твого (лист 5).

Його теплі батьківські підбадьорюючі слова чути з кожного міста: “Утішся, добра людино! Поруч з тобою Ангели Божі!”. Святитель Миколай пише не до всіх, а до кожного зокрема, кожному окремо вказує найперше на природу і причину його питання, а вже потім з усією відповідальністю за ввірені йому душі відповідає. Однак справа святителя не обмежується відповіддю, – сторінки його листів наповнені мудрими, добрими, а головне справжніми порадами.

На майже п’ятистах сторінках цієї книги розмістилося 292 листи. Це свідчить про відкритість серця великого серба. Кожен лист даної книги є окремим зверненням до певної особистості. За кожним листом стоїть конкретна людина, яка отримала дієву допомогу.

Святитель Миколай Сербський продовжує святу християнську патріотичну традицію, яку дехто помилково вважає закінченою ще в VII ст. Ця патріотична традиція жива й дієва як і Слово Боже, яка проголошується вустами таких богоносних світочів. Сила і дух є двома віхами в промовах святителя Миколи Сербського. Саме силою і духом наповнене кожне його слово, кожен рядок, кожен лист. Таким чином ці листи є провідниками цієї дієвої живої сили і полум’яного Духа любові до своїх адресатів, а відтак і до нас читачів цієї книги.

Патріарх Київський

і всієї Руси-України Філарет